• Категорія запису:Новини

Віталій Касько, партнер, AC Crowe Ukraine, антикорупційний аудит, форензік

Чи стане Бюро економічної безпеки України (БЕБ) новим правоохоронним органом, який зможе протидіяти злочинам у сфері економіки, і чи принесе він очікуване полегшення для доброчесного бізнесу? Чи зупиняться вже звичні для нашої країни наїзди на бізнес з вилученням серверів, оргтехніки та документів? Давайте спробуємо розібратись.

Бюро, за задумом законодавця, буде органом виконавчої влади, підпорядковуватиметься Кабміну і розпочне свою діяльність не пізніше 25 вересня 2021 року. До цього часу планується призначення Директора, який, у свою чергу, визначатиме критерії і порядок конкурсів з відбору працівників.

Кадри і керівники

Закон дозволяє наповнити штат БЕБ 4 000 працівниками (для порівняння: гранична чисельність працівників НАБУ в Україні – 700 осіб) – так виглядає, що новий орган у кількості персоналу планує перевершити і свого попередника – податкову міліцію.

Окрім того, БЕБ має мілітаризовану концепцію, яка передбачає військові атрибути (спеціальні звання військового типу і формений одяг) для працівників БЕБ, включаючи аналітиків, що ніяк не вкладається у світлий образ аналітичного органу європейського типу з протидії економічним загрозам та ризикам.

Як не дивно, сам закон не визначає ні чітких вимог до майбутніх працівників Бюро, ні обмежень у кандидуванні для тих чи інших категорій осіб, залишаючи це питання на розсуд самої інституції, а по суті – цілком на розсуд її майбутнього очільника.

Отже, ключовим у цій нескладній формулі буде те, чи встановлені законом правила відбору дозволять отримати незалежного, чесного і професійного Директора БЕБ, який готовий буде запроваджувати цілком нові правила гри у цій сфері, включаючи відбір персоналу.

На жаль, правила конкурсу не лишають місця для оптимізму. По перше, Конкурсна комісія формується суто політичними органами, без участі наших міжнародних партнерів та бізнес-спільноти (3 осіб визначає РНБО, 3 – Парламент і 3 – Уряд). По-друге, вимоги до членів комісії сформульовані настільки широко, що політичні органи по суті жодним чином не зв’язані у своєму виборі. По-третє, Комісія повинна визначити і подати Прем’єр-міністру 3 кандидатури на посаду Директора БЕБ, з яких він обирає одну за своїм розсудом і подає її для призначення Кабміну. І додамо до цього всього, що закон наділяє Уряд правом визнати роботу керівника Бюро незадовільною, що тягне за собою його звільнення.

Повноваження

Попри публічні заяви про створення суто аналітичного органу, який буде займатися попередженням злочинів та аналізом ризиків, БЕБ за концепцією закону є в першу чергу типовим слідчим органом з усім притаманним для такого органу арсеналом повноважень – як гласних (обшуки, доступи і вилучення документів, арешт майна, затримання, прямий доступ до всіх державних баз даних тощо), так і негласних.

Слід згадати, що закон про БЕБ не визначив підслідність (компетенцію) цього органу, але ці норми перекочували у законопроект №3959-1, який вже прийнято Парламентом у першому читанні. Для порівняння: запланована підслідність включає майже втричі більше злочинів, ніж розслідувала податкова міліція. Проект №3959-1 запроваджує новий склад злочину: шахрайство з ПДВ зі спірною конструкцією та позбавленням волі у санкціях кваліфікованих складів. Проект посилює покарання за ухилення від сплати податків, повернувши обмеження і позбавлення волі до санкцій цієї статті.

То ж питання про те, чи варто переживати бізнесу в умовах, коли керівник БЕБ буде залежним від політичної верхівки, є риторичним. Адже, сумні традиції використання правоохоронної системи для вирішення корпоративних конфліктів та задоволення власних бізнес – інтересів чи інтересів афілійованих фінансово-промислових груп, на жаль, не відійшли в Україні в далеке минуле.