Постановою від 2 червня 2026 року у справі №420/21469/25 Верховний Суд остаточно підтримав позицію платника у спорі з ДПС щодо донарахувань на загальну суму понад 110 млн грн: касаційну скаргу ТОВ «ОДЕМАРА» задоволено, постанову апеляційної інстанції скасовано, а рішення суду першої інстанції на користь товариства залишено в силі. Йшлося про податок на прибуток у сумі 90,2 млн грн (у тому числі 82 млн грн зобов’язань і 8,2 млн грн штрафу) та штраф з ПДВ у розмірі 20,5 млн грн за нескладання і нереєстрацію податкових накладних в ЄРПН.
Товариство є морським агентом і протягом 2023 – 2024 років надавало послуги агентування суден нерезидентам – OVEN LTD (Сейшельські Острови) та SECURELOGICS SHIPPING LLC (Грузія). За специфікою цієї діяльності агент укладає договори з третіми особами щодо обслуговування суден у портах (швартування, буксирування, портові, канальні, лоцманські, маякові збори тощо), самостійно сплачує ці послуги з ПДВ та отримує зареєстровані податкові накладні, а від нерезидентів одержує кошти на відшкодування вартості таких послуг і власну агентську винагороду; частина операцій (портові збори) звільнена від ПДВ за пунктом 197.9 статті 197 ПКУ.
Прикметно, що сам факт надання послуг агентування, їх документальне оформлення та реєстрацію податкових накладних на користь зазначених нерезидентів податковий орган не заперечував і зауважень до первинних документів не мав. Єдиною підставою для висновку про нереальність операцій стали дані з інтернет-сайтів про те, що нерезиденти нібито неактивні або відомості про них відсутні. На цій підставі ДПС перекваліфікувала кошти, отримані від нерезидентів, у «інший дохід» (безповоротно отриманий актив) із донарахуванням податку на прибуток, а щодо ПДВ – визнала неправомірним складання накладних на нерезидентів і вимагала скласти накладні на реалізацію послуг «третім особам».
Суд першої інстанції задовольнив позов, апеляційний суд це рішення скасував і став на бік податкового органу, проте Верховний Суд визнав такий підхід хибним. Суд наголосив, що нереальність господарських операцій має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях. Аналізуючи докази податкового органу, Суд вказав на низку суттєвих вад:
- джерело opencorporates.com не є офіційним ресурсом, а ДПС не довела, що використані сайти є офіційними та містять актуальні й достовірні відомості;
- інформацію щодо SECURELOGICS SHIPPING LLC отримано станом на дату запиту (08.05.2025), а не на періоди спірних операцій – 2023–2024 роки;
- щодо OVEN LTD податковий орган послався на дані про зовсім іншу компанію (з номером №13757644), тоді як контрагентом позивача була OVEN LTD з реєстраційним номером №169695;
- ДПС не зверталася за офіційною інформацією про діяльність нерезидентів до компетентних органів іноземних держав у порядку обміну податковою інформацією, затвердженому наказом Мінфіну від 16.04.2022 №118.
Натомість реальність операцій платник підтвердив вичерпним комплектом доказів, до яких у податкового органу не було зауважень:
- первинні документи агентування – заявки-номінації, дисбурсментські рахунки за кожним судозаходом, маніфести, коносаменти, рахунки ДП «АМПУ» та ДУ «Держгідрографія»;
- реєстраційні документи нерезидентів – щодо OVEN LTD: свідоцтво про реєстрацію (компанію зареєстровано 17.07.2015 за №169695), свідоцтво про державну реєстрацію від 04.03.2024 та свідоцтво про належну правосуб’єктність станом на 11.11.2024 (компанію не викреслено з Реєстру міжнародних комерційних компаній, вона не перебуває в ліквідації чи реорганізації);
- щодо SECURELOGICS SHIPPING LLC – повідомлення Служби внутрішніх доходів Грузії зі свідоцтвами про статус податкового резидента Грузії за 2023, 2024 та 2025 роки, а також лист банку CIM Banque про відкриття корпоративного рахунку ще з 27.12.2019;
- банківські підтвердження розрахунків – SWIFT-повідомлення про надходження оплат за морське агентування від обох нерезидентів (проведення платежів через банківську систему Суд визнав додатковим підтвердженням реальної діяльності контрагентів);
- висновок комісійної судово-економічної експертизи від 17.09.2025, який не підтвердив висновків акта перевірки.
Окремо Верховний Суд нагадав про розподіл тягаря доведення: обов’язок довести правомірність свого рішення покладено саме на податковий орган як суб’єкта владних повноважень (стаття 77 КАС України, принцип офіційності), а докази оцінюються за критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (пункт 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України»). За результатами розгляду з ГУ ДПС в Одеській області на користь товариства стягнуто ще й судовий збір у розмірі 60 560 грн.
Рішення підтверджує усталену позицію судової практики: висновок про нереальність операцій, зокрема з нерезидентами, не може будуватися на припущеннях і даних неофіційних веб-ресурсів, тим паче взятих поза межами періоду операцій або щодо іншої особи. За наявності сумнівів щодо статусу іноземного контрагента податковий орган зобов’язаний скористатися офіційним механізмом обміну податковою інформацією та довести недостовірність відомостей саме на період здійснення операцій. Для бізнесу це чергове підтвердження того, що надійним захистом залишаються належно оформлені первинні документи, підтвердження реєстрації та податкового резидентства контрагента за відповідні періоди і банківські підтвердження розрахунків.
Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів КАС від 02.06.2026 у справі №420/21469/25
