Нещодавно Верховний Суд розглянув справу, в якій оспорювалися податкові повідомлення-рішення (далі – ППР), якими платнику податку були збільшені грошові зобов’язання з ПДВ та податку на прибуток, а також застосовані штрафні санкції.
Так, у ході перевірки контролюючим органом було встановлено, що платник податків згідно з договорами поставки придбав запасні частини до сільгосптехніки, які згодом за договором комісії експортувало. Причому витрати, пов’язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей та подальшої їх реалізації перевищили дохід від реалізації цього товару.
Приймаючи оскаржувані ППР про збільшення позивачу сум грошових зобов’язань зі сплати податку на прибуток та ПДВ, контролери виходили з того, що операції з придбання та подальшої реалізації товарів були для платника податків завідомо збитковими. Зі змісту угод і наступних дій платника податку, який продав товар за ціною, нижчою від ціни придбання, вбачається навмисне здійснення ним діяльності з метою вилучення коштів із державного бюджету шляхом безпідставного відшкодування ПДВ. Визначення витрат на придбання гідроциліндрів здійснено без урахування витрат на сплату ПДВ, що не свідчить про здійснення операцій з метою отримання доходу й такі операції не пов’язані з господарською діяльністю підприємства.
Суди першої та апеляційної інстанції підтримали платника податків, а ось Верховний Суд – ні.
Зокрема, Верховний Суд вказав на те, що мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.
В результаті Верховний Суд встановив:
«Суди не встановили й не обґрунтували наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) продажу позивачем товару за цінами, нижчими від їх собівартості (враховуючи ПДВ), та одержання внаслідок таких операцій збитків. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету ПДВ. Намір платника податку одержати дохід лише в такий спосіб без здійснення реальної господарської діяльності не можна розглядати як самостійну ділову мету».
Постанова Верховного Суду від 21.10.2021 р. у справі № 808/4328/14
Якщо ви маєте питання стосовно податкового планування, то можете скористатися консультацією професіоналів AC Crowe Ukraine.
