Ситуація:
Фізична особа – резидент України у 2025 році протягом короткого періоду володіла часткою в іноземній компанії. Станом на кінець звітного року 100 % частки в такій компанії належить іншому резиденту України, який визнає себе контролюючою особою щодо всієї компанії та подає Звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК) за 2025 рік.
Питання:
Чи повинен співвласник, який володів часткою в іноземній компанії лише протягом частини звітного року, подавати окремий Звіт про КІК за період свого володіння?
Відповідь:
ДПС зазначила, що в описаній ситуації окремий Звіт про КІК може не подаватися. Контролюючий орган виходить із того, що відповідно до підпунктів 39².2.1 та 39².2.3 пункту 39².2 статті 39² Податкового кодексу України (далі – ПКУ) один зі співвласників може бути визнаний контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії у повному, тобто 100 %, обсязі. Якщо саме така особа подає Звіт про КІК, додає до нього фінансову звітність компанії та включає до оподаткування весь скоригований прибуток КІК, то такий прибуток не підлягає повторному включенню до оподатковуваного доходу інших контролюючих осіб. Отже, за наведених обставин фізична особа, яка володіла часткою лише протягом нетривалого періоду звітного року, може не подавати окремий Звіт про КІК за цей період, за умови що інший співвласник належним чином виконав обов’язки контролюючої особи щодо цієї компанії.
Практичне значення:
Ця ІПК має важливе практичне значення для ситуацій, коли контроль над КІК припиняється протягом звітного року. Раніше ДПС переважно виходила з того, що особа, яка втратила статус контролюючої особи, повинна подати окремий Звіт про КІК за період свого володіння. У цій консультації ДПС фактично допускає виняток із такого підходу. Якщо володіння часткою було короткостроковим, а інший резидент України визнав себе контролюючою особою щодо 100 % володіння КІК, подав Звіт про КІК за весь звітний рік та включив до оподаткування весь скоригований прибуток компанії, співвласник, який володів часткою нетривалий час, може не подавати окремий Звіт про КІК. Водночас, враховуючи індивідуальний характер ІПК та відмінність цієї позиції від попередніх роз’яснень ДПС, застосовувати такий підхід доцільно лише за аналогічних фактичних обставин або після отримання власної індивідуальної податкової консультації.
