• Категорія запису:Новини

На підпис Президентові спрямований Закон України від 23.02.2024 № 3603-IX, яким будуть внесені деякі зміни у сфері оподаткування, адміністрування, аудиторської діяльності (у силу він поки не вступив). Розглянемо зміни в оподаткуванні.

Вибір податкового статусу  — за допомогою держреєстратора.

Підкоригують норми ПКУ про отриманні суб’єктом податкового статусу: НПО-статусу/ПДВ-статусу/ЄП-статусу. І буде встановлено, що опинитися в лавах неприбуткових організацій (НПО) /платників ПДВ / платників єдиного податку (ЄП) можна не лише:

1) при відкритті (держреєстрації створення юрособи / фізичної особи — підприємця (ФОП)),

але також і

2) при внесенні змін до відомостей про юрособу/ФОП, що містяться в ЄДР (при держреєстрації цих змін).

Відповідні уточнення внесені в п.п. 133.4.1 (щодо НВО), п.п. 183.7 (щодо ПДВ), п.п. 298.1.1, п. 299.4 ПКУ (щодо ЄП).

Тим самим норми ПКУ фактично погоджують з положеннями ч. 4 ст. 17 і ч. 3 ст. 18 Закону № 755 (що регулюють внесення змін про юрособу/ФОП).

Тому тепер у ПКУ прямо допускається можливість вибору суб’єктом податкового статусу (по НПО/ПДВ/ЄП) за допомогою держреєстратора — при здійсненні реєстраційних дій (як при створенні (відкритті), так і при внесенні змін до ЄДР)

Податок на прибуток

Звільнення від благодійної різниці (п.п. 140.5.9 ПКУ). 

За ПКУ-правилами при наданні допомоги неприбутковим організаціям (НПО) витрати лімітуються (обмежені 4 % від оподатковуваного прибутку за минулий рік). Тому суму зверху — знімають через збільшуючу різницю за п.п. 140.5.9 ПКУ.

Законом № 3603 установлений особливий випадок звільнення від такої різниці. І передбачено, що благодійна різниця за п.п. 140.5.9 ПКУ не застосовується при безкоштовній передачі суб’єктами держсектору органам виконавчої влади (до сфери управління яких належать такі держсуб’єкти) НМА, створених/модернізованих/придбаних за рахунок коштів держбюджету у рамках виконання: (1) проєктів інформатизації, та/або (2) програм електронного управління, та/або (3) отриманих за результатами реалізації проєктів МТД (міжнародної технічної допомоги).

Тобто безоплатні передачі органам виконавчої влади таких НМА дозволено суб’єктам держсектору врахувати в податкових витратах у повній сумі (без обмеження 4 % лімітом).

ПДВ

7 % ставка ПДВ — для незареєстрованих ліків (за програмами доступу). 7 % медставка охопить також операції з незареєстрованими ліками. Оскільки вона буде встановлена: (1) для ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів у рамках програм розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програм доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування за переліком і в обсягах, визначених МОЗ, і за умовами, визначеними Законом України «Про лікарські засоби» від 04.04.96 № 123/96-ВР, а також (2) для подальшого безоплатного постачання таких ввезених лікарських засобів на митній території України на користь надавачів медичних послуг, залучених до проведення програм доступу, і пацієнтів, які беруть участь у програмах доступу, в межах і обсягах зазначених програм доступу (доданий новий абзац у п.п. «в» п. 193.1 ПКУ). Такі норми запрацюють з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування Закону № 3603.

Перевірки бюджетного відшкодування — терміни скоротяться. Завдяки Закону № 3603 скоротяться терміни перевірок бюджетного відшкодування (БВ), оскільки проводитимуться:

— камеральна перевірка — протягом 20 днів, наступних за граничним днем подання декларації* (пп. 200.10, 76.3 ПКУ), — зараз 30 днів;

— документальна перевірка — протягом 40 днів, наступних за граничним днем подання декларації*, — зараз 60 днів (пп. 200.11, 82.4 ПКУ).

* А якщо декларація подавалася пізніше, то протягом 20 (40) за днем її фактичного подання.

У результаті загальний термін усіх БВ-перевірок не може перевищувати 40 днів (п. 82.4 ПКУ), що в цілому повинне прискорити процес отримання БВ. Щоправда, врахуйте, що такі правила скорочення термінів БВ-перевірок запрацюють не одразу, а набудуть чинності тільки з першого числа четвертого місяця, наступного за місяцем опублікування Закону № 3603.

ПДФО: що знову змінює законодавець?

Благодійна допомога у зв’язку з війною. Законодавець розширює перелік осіб, яким благодійники, у тому числі благодійники-фізособи, у порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», зможуть надавати неоподатковувану благодійну допомогу, передбачену п.п. 165.1.54 ПКУ. Так, у цей перелік потрапили також:

— військовослужбовці (резервісти), які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, під час безпосередньої участі у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, у разі якщо такі особи безпосередньо перебували в районах здійснення зазначених заходів;

— члени сімей таких військовослужбовців (резервістів), які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва.

Відповідні зміни планують внести до п.п. «в» п.п. 165.1.54 ПКУ. Тож благодійну допомогу зможуть отримати військовослужбовці (резервісти), які отримали порання/контузію, інше ушкодження здоров’я, не маючи ще статусу учасника бойових дій

Проте було б добре, якби законодавці прямо зазначили, якими саме документами таким військовослужбовцям (резервістам) підтверджувати приналежність до наведених вище категорій. На наш погляд, тут може стати в пригоді довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони від 14.08.2008 № 402).

Що стосується членів сімей військовослужбовців (резервістів), які можуть отримати таку допомогу у випадку загибелі, смерті внаслідок поранення, контузії чи каліцтва військовослужбовця (резервіста), то до них належать:

— батьки (якщо вони до досягнення особою повноліття не були позбавлені стосовно неї батьківських прав);

— дід та баба (якщо батьки померли);

— інший із подружжя (якщо він (вона) не одружилися вдруге);

— малолітні та/або неповнолітні діти;

— повнолітні діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення ними закладів освіти, але не більше ніж до досягнення 23 років;

— повнолітні діти, які не мають своїх сімей;

— повнолітні діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;

— утриманці загиблого (померлого), яким у зв’язку з цим виплачується пенсія.

Звісно, що приналежність до зазначених категорій також слід підтвердити.

Зауважимо, що така благодійна допомога, надана військовослужбовцям (резервістам) або членам їх сімей, не оподатковується в тих же розмірах та за тими ж правилами, що й допомога, яка надається учасникам бойових дій та членам їх сімей, визначеним абзацом другим п.п. «в» п.п. 165.1.54 ПКУ (див. п.п. 170.7.8 ПКУ).

Також зазначимо, що таку благодійну допомогу можна буде надавати без оподаткування для оплати (компенсації) вартості платних послуг з обстеження й діагностики. Відповідні зміни внесено до абзацу другого п.п. «а» п.п. 170.7.8 ПКУ.

Мінімальне податкове зобов’язання. 

Мова піде про мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) фізосіб — власників, орендарів, користувачів на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, що визначається відповідно до п. 170.14 ПКУ.

Законодавець скасував 30-денний строк для звернення фізособи до ДПСУ для звірки даних щодо визначеної їй контролерами у ППР (воно направляється до 1 липня) суми МПЗ.

Тож якщо фізособа не згодна з визначеною податківцями сумою загального МПЗ та/або податками, врахованими у виконання МПЗ, то вона може без обмеження 30-денним строком звернутися до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення уточнення даних. До звернення, як і раніше, слід додати підтвердні документи, зокрема щодо:

— земельних ділянок, що знаходяться у її власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;

— суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

— суми сплачених податків, зборів, платежів.

Водночас оскільки сплатити розраховане у ППР позитивне значення МПЗ слід протягом 60 днів із дня вручення ППР, то щоб уникнути непорозумінь (наприклад, виникнення податкового боргу через сплив відведеного строку для сплати позитивного МПЗ), радимо звертатися до податкової щодо звірки даних до завершення 60-денного строку відведеного на сплату МПЗ.

Річна декларація. 

Законодавець уточнив, що фізособи, які подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, подають звичайну податкову декларацію про майновий стан та доходи виключно у випадках, передбачених ПКУ (див. оновлений п. 179.11 ПКУ).

Раніше у згаданій нормі йшлося тільки про розд. IV цього Кодексу. Тобто тепер переліченим особам при визначенні необхідності подання звичайної декларації слід звертати увагу не тільки на ПДФОшний, а й на інші розділи ПКУ, зокрема на розд. ХХ.

Участь у клінічних випробуваннях. 

Новий п.п. 165.1.67 ПКУ виводить зі складу оподатковуваних доходів фізособи вартість незареєстрованих лікарських засобів, безоплатно наданих (переданих) за переліком та в обсягах, визначених МОЗ, на користь пацієнта, який бере участь:

— у клінічних випробуваннях;

— програмах розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів;

— програмах доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування.

Порядки затвердження та проведення таких програм установлює МОЗ.

Зауважимо, що на відміну від інших ПДФОшних змін, п.п. 165.1.67 ПКУ набере чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування Закону № 3603.

Єдиний податок

Виключена 50 % ставка для сільгоспЄП (п.п. 293.9.7 ПКУ). Внесуть технічну правку і для платників єдиного податку групи 4 (сільгоспЄП) — виключать 50 % ставку податку (п.п. 293.9.7 ПКУ) — встановлену для сільгоспугідь, на яких розташовані будівлі, споруди, віднесені до підкласу «Будівлі для птахівництва» (код 1271.2) Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000, або для сільгоспугідь, використовуваних для їх обслуговування. Адже ця ставка, по суті, виявилася «мертвою» — оскільки суб’єкти господарювання, що займаються розведенням свійської птиці, взагалі не можуть бути в числі платників сільгоспЄП (п.п. 291.51.1 ПКУ).

Акциз: новітнє «ПКУ-нормування» (у т. ч. втрат)

Продовжується наполеглива боротьба із тіньовим ринком торгівлі підакцизними товарами, і в першу чергу — тютюновими виробами та РЕС(Рідини, що використовуються в електронних сигаретах)

Цього разу до проблеми законодавці вирішили підійти з боку регулювання нормування не тільки втрат та відходів підакцизної сировини і готової продукції, а й витрат на її виробництво. Причому щодо тютюнових виробів та РЕС законодавці це зробили прямо в ПКУ, а не в спецнормативах!

Спочатку нагадаємо, що згідно з п.п. 213.1.6 ПКУ обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів/продукції (крім випадків, передбачених у п. 216.3 ПКУ) є об’єктом оподаткування акцизним податком.

У цьому пункті містяться винятки, коли при знищенні/втраті підакцизних товарів акциз не нараховується (а саме: документально підтверджено форс-мажору, списано в межах установлених КМУ норм, вилучено на користь держави, ЗСУ, передано, як гуманітарну допомогу тощо)…

А п. 214.7 ПКУ встановлює, що при псуванні, знищенні, втраті підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є вартість та обсяги втрачених товарів (продукції), що перевищують установлені норми втрат згідно з п. 214.6 ПКУ.

Отже, «завдяки» Закону № 3603 дуже суттєвих змін зазнала саме норма п. 214.6 ПКУ, яка початково призначалася лише для визначення бази оподаткування акцизом наднормативних втрат різних спиртів та алкогольних напоїв, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів/продукції.

Тепер до цього пункту «долили» й нормативи/особливості/вимоги щодо тютюнових, РЕС та нафтопродуктів. Та й щодо «алкогольного» в ньому теж відбулися зміни.

То ж можна зробити наступні висновки про заплановані зміни:

  • Потрапити в Реєстр НПО/Реєстр платників ПДВ/Реєстр платників ЄП можна буде (за допомогою держреєстратора) не лише при створенні (відкритті), але також і при держреєстрації змін у відомості, що містяться в ЄДР.
  • Скоротяться терміни перевірок бюджетного відшкодування: камеральної перевірки — до 20 днів (документальної перевірки — до 40 днів) з граничного терміну подання декларації, в якій заявлене БВ.
  • 7 % медставка ПДВ запрацює і для незареєстрованих ліків (за програмами доступу).
  • Після того, як запрацюють зміни до п.п. 165.1.54 ПКУ, благодійники зможуть надавати неоподатковувану благодійну допомогу військовослужбовцям (резервістам), які отримали поранення/контузію, інше ушкодження здоров’я, не маючи статусу учасника бойових дій.
  • Прямо у ПКУ встановили загальні норми витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва сукупно усіх (!) тютюнових виробів. Перевищення цих норм буде «каратись» акцизом! Також установлені граничні норми сукупних втрат та відходів для неферментованої та ферментованої тютюнової сировини та РЕС, їх перевищення теж підпадатиме під акциз.
  • Фіскальні зміни торкнулись і алкоголю, і нафтопродуктів. Зокрема, визначено, що наднормативні втрати виноматеріалів, соків (?..) під час виробництва алко-напоїв тепер теж будуть базою оподаткування акцизом. Щодо нафтопродуктів є розумне застереження: наднормативні втрати нафтопродуктів мають оподатковуватись, лише якщо з таких обсягів акциз не сплачувався (або сплачувався за пільговою ставкою).