Європейський клієнт запитує дані про вуглецевий слід, споживання енергії та води, а також обсяги відходів. У нас є лише рахунки за електроенергію, акти щодо передачі відходів і загальні дані бухгалтерського обліку. Чи достатньо цього для першої відповіді та як визначити, що саме і за який період потрібно розраховувати?

Головне — не збирати всі ESG-дані без розуміння потреб клієнта. Спочатку необхідно уточнити, які саме показники, за який період і з якою метою запитуються, зокрема визначити межі розрахунку вуглецевого сліду. Далі слід проаналізувати наявні первинні документи, визначити прогалини в даних і можливість використання розрахункових коефіцієнтів. Такий підхід дозволить надати клієнту необхідну інформацію без зайвих витрат часу та ресурсів.

Перший крок — уточнити запит клієнта. Необхідно з’ясувати:

  • які саме показники потрібні;
  • за який період;
  • у яких одиницях виміру;
  • з якою метою клієнт запитує ці дані.

Останній пункт особливо важливий, оскільки розуміння мети запиту дає змогу одразу відсіяти частину непотрібної інформації та не витрачати ресурси на збір даних, які фактично не потрібні клієнту.

Також важливо уточнити, що саме клієнт розуміє під «вуглецевим слідом»: лише прямі викиди від виробничої діяльності та непрямі викиди від споживання енергії (Сфери охоплення 1 та 2) чи також окремі категорії інших непрямих викидів (Сфера охоплення 3).

Наявні рахунки за електроенергію, документи щодо відходів і бухгалтерські дані можуть стати відправною точкою. Однак, наприклад, для повноцінного розрахунку вуглецевого сліду їх, найімовірніше, буде недостатньо — залишатимуться прогалини у первинних даних.

Тому другий крок — сформувати просту матрицю даних: що запитує клієнт → за який період → які первинні дані вже є → яких даних бракує.

Наприклад:

  • для енергоспоживання — рахунки за електроенергію та паливо;
  • для водоспоживання — рахунки або показники лічильників;
  • для відходів — акти передачі та інші первинні документи.

Якщо частини даних немає, це не означає, що надати відповідь клієнту неможливо. За відповідний звітний період клієнт може використовувати коефіцієнти для розрахунку вашого впливу. Подальше підвищення якості даних уже може бути предметом домовленостей між підприємством і клієнтом.

Головне: не починайте збирати всі можливі ESG-дані. Спочатку з’ясуйте, що саме, за який період і для якої мети потрібно клієнту, а вже після цього визначайте наявні дані та прогалини.

Джерело: https://ukraine-oss.com/yak-pidpryyemstvu-pidgotuvaty-esg-dani-na-zapyt-yevropejskogo-kliyenta-chy-dostatno-nayavnyh-dokumentiv-i-yaki-pokaznyky-potribno-rozrahuvaty/