Окупації можуть бути відносно короткочасними або тривати десятиліттями. У той час як держави зобов’язані захищати окуповане населення, їхні екологічні зобов’язання менш чітко визначені. Як і у випадку з конфліктами, окупація можуть стримує сталий розвиток, наприклад, обмежуючи доступ до матеріалів чи технологій або діючи як перешкода для інвестицій. Існуючі екологічні програми та проекти можуть бути згорнуті або замінені новою адміністрацією.
Відсутність інвестицій і розвитку може призвести до повільного руйнування критично важливої екологічної інфраструктури, інфраструктури, яка може бути пошкоджена або погіршена в періоди насильства. Заходи, вжиті окупованим населенням для протидії окупанту, також можуть призвести до екологічної шкоди. Збільшення військової присутності може вплинути на ландшафт через переміщення транспортних засобів чи тренувальних майданчиків, або через будівництво стін і парканів, які можуть заважати переміщенню дикої природи або відокремлювати людей від ресурсів, від яких вони залежать. Погане поводження з відходами на військових базах, як державними, так і приватними підрядниками, може завдати шкоди здоров’ю населення та навколишньому середовищу.
Несправедливе управління ресурсами є звичайним для окупації, із захопленням ресурсів і надмірним видобутком, як води, так і корисних копалин. Екологічний нагляд може бути обмеженим або преференційним, сприяючи погіршенню навколишнього середовища.
Тому, сподіваємось на найшвидше звільнення від окупації усіх українських міст, щоб зберегти наших людей та нашу природу!
Джерело https://ceobs.org/how-does-war-damage-the-environment/
