• Категорія запису:Новини

Мінфін повідомляє, що Уряд схвалив пакет проєктів змін до деяких законодавчих актів щодо приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Це – стратегічний крок до інтеграції у європейський фінансовий простір, яким вже користуються понад 500 мільйонів людей та бізнес у 42 країнах Європи.

Законопроєкти спрямовані на приведення українського законодавства у сфері запобігання відмиванню доходів і фінансуванню тероризму у відповідність до стандартів ЄС та FATF, що є невід’ємною складовою виконання зобов’язань України в рамках євроінтеграційного процесу.

Українці та бізнес отримають можливість здійснювати міжнародні перекази у євро швидко, без зайвих комісій та за єдиними правилами для всіх країн-учасниць SEPA.

Ключові зміни, передбачені законопроєктами:

  • Cтворення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, що адмініструватиметься Мінфіном, міститиме лише IBAN, ПІБ власника та назву банку.
  • Збереження банківської таємниці. Реєстр містить лише 1/13 повного обсягу інформації, визначеної статтею 60 ЗУ «Про банки і банківську діяльність».
  • Доступ до реєстру матимуть лише уповноважені державні органи (Держфінмоніторинг, АРМА, НАЗК, органи прокуратури України, НАБУ, БЕБ, ДБР, Національна поліція України, СБУ) через захищені канали в межах розслідування серйозних злочинів.
  • Реєстр кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень, що адмініструватиметься Мінфіном, запроваджується для прозорості фінансових потоків.
  • Удосконалення процедури верифікації кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, нові механізми та санкції відповідно до стандартів AML/CFT.
  • Додатковий захист викривачів у сфері фінансового моніторигу та розширення суб’єктів первинного фінансового моніторингу для кращого контролю незаконних фінансових операцій.
  • Посилення контролю за прозорістю та доброчесністю власників фінансових установ.

Законодавчі зміни забезпечать:

  • менші банківські комісії, швидші транскордонні платежі, підвищення прозорості фінансової системи та зниження корупційних ризиків;
  • новий імпульс для інтеграції до європейського фінансового простору та доступу до макрофінансової допомоги ЄС;
  • зниження транзакційних витрат.