Верховний Суд у справі № 140/4934/25 від 10 березня 2026 року дійшов висновку, що визначення податкових зобов’язань та застосування штрафних санкцій можливе лише за наявності належним чином доведених порушень податкового законодавства. Контролюючий орган несе обов’язок доведення правомірності своїх рішень. Податкова служба не надала достатніх доказів для більшості донарахувань, що призвело до скасування значної частини податкових повідомлень-рішень.
ВС вказав ключові принципи, які контролюючий орган порушив:
- 30% коригування фінансового результату за операціями з нерезидентами (пп.140.5.51 ПКУ) не застосовується автоматично лише через включення організаційно-правової форми до переліку КМУ – податкова зобов’язана довести, що нерезидент не сплачує податок на прибуток у своїй країні або не є її податковим резидентом. У цій справі платник надав докази сплати податку в Польщі – коригування незаконне;
- податкове зобов’язання з ПДВ не виникає від самого факту надходження коштів на рахунок – якщо кошти є поверненням поворотної фінансової допомоги (а не авансом за товари/послуги), то податкове зобов’язання та обов’язок реєстрації податкових накладних відсутні;
- використання товарів/послуг у господарській діяльності презюмується – податкова повинна довести протилежне (використання поза господарською діяльністю); без таких доказів компенсуючі зобов’язання за пп.«г» п. 198.5 ПКУ незаконні;
- повторне визначення ПДФО та військового збору за основним платежем протиправне, якщо суми вже були самостійно задекларовані платником у формах № 4ДФ – це пряме дублювання зобов’язань;
- штрафні санкції за ст. 1251 ПК України застосовуються лише за доведення конкретного порушення (ненарахування, неутримання або несплата податку до або під час виплати доходу фізичній особі); факт наявності заборгованості на дату перевірки недостатній.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишено без задоволення. Позовні вимоги підприємства задоволено частково, більша частина донарахувань визнана протиправною та скасована.
Верховний Суд підтвердив, що податкові рішення не можуть ґрунтуватися на припущеннях, формальних розбіжностях в обліку чи недостатній оцінці доказів, наданих платником податку. Постанова набрала законної сили з дати її прийняття та є остаточною. Рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
