Дайджест актуальних новин (17.10-21.10)

Комітет ВРУ рекомендував підтримати в ІІ-му читанні законопроект про Митний тариф

14.10.2022 Тарас Мельничук повідомив у своєму Телеграм-каналі https://t.me/tmelnychuk/1048 про те, що Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді прийняти в другому читанні та в цілому урядовий проект Закону «Про Митний тариф України» (законопроект No 7737 від 05.09.2022 https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40404).
Нагадаємо, що цей законопроект було прийнято за основу зі скороченням строку підготовки 06.10.2022.
Законопроект передбачає:

• приведення товарної номенклатури України у відповідність до вимог до сучасної сьомої редакції Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2022 року на виконання міжнародних зобов’язань;
• адаптацію статистичної системи України до міжнародних методів, стандартів та класифікації;
• стандартизацію зовнішньоторговельної документації;
• усунення розбіжностей у версіях систем української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності України та країн – торговельних партнерів;
• прискорення та спрощення процедури митного оформлення товарів під час здійснення зовнішньоторговельних операцій.
  При цьому законопроектом не передбачається зміна ставок ввізного мита на товари, а лише зміна класифікації окремих товарів.
  Згідно з проектом закон набере чинності з 1 січня 2023 року.

Мінфін привів у відповідність форму одноразової добровільної декларації

Як відомо, із 1 вересня 2021 року триває одноразове добровільне декларування доходів фізосіб та сплата податків з них за пільговими ставками ПДФО.
Проте, нещодавно через війну в Україні Законом No 2516 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2516-20#Text було продовжено строки декларування до 1 березня 2023 року. Для тих, хто скористається продовженням строків (подаватимете декларацію з 01.09.2022 по 01.03.2023), зміняться й граничні строки сплати збору:

Тож, згідно з наказом Мінфіну від 16.09.2022 р. No 292:

• у розділі XII Форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації, затвердженої наказом Мінфіну України від 02.08.2021 р. No 439, цифри «01.11.2023», «01.11.2024» буде замінено відповідно цифрами «01.05.2024», «01.05.2025»;
• в абзаці другому пункту 3 розділу I Порядку подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, затвердженого наказом Мінфіну України від 02.08.2021 р. No 439, слова і цифри «до 01 вересня 2022 року» будуть замінені словами і цифрами «до 01 березня 2023 року».

Цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування. Поки що (станом на 17.10.2022) він не був опублікований.

Мінфін оновив порядок перевірки банками сплати ЄСВ при виплаті зарплати

Мінфін наказом від 16.09.2022 р. No 291 https://mof.gov.ua/uk/decrees_2022-560 затвердив Порядок прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати. Він запрацює з дня його опублікування. Одночасно втрачає чинність наказ Міндоходів «Про затвердження Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати» від 09.09.2013 р. No 453.
Новим Порядком, зокрема, установлено, що банк вимагатиме від роботодавця довідку-розрахунок, якщо в платіжних документах сума ЄСВ менша ніж 22% суми коштів для виплати заробітної плати.
У зв’язку з цим затверджено нові форми:

• Довідки-розрахунку;
• Довідки про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску;
• Повідомлення про відкликання довідки про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску.

Набрали чинності зміни до порядку блокування ПН та РК

14 жовтня 2022 року в «Урядовому кур’єрі» No221/2022 було офіційно опубліковано постанову КМУ «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 12.10.2022 р. No 1154 https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadku-zu-a1154. Із цієї дати документ й набрав чинності.Нагадаємо, що згідно з цією постановою не будуть підлягати моніторингу на відповідність критеріїв ризиковості тільки розрахунки коригування, складені до податкових накладних на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику. Тож більшість зменшувальних розрахунків коригування потрапить під моніторинг. Також дещо було підкориговано й п. 6 Порядку, у результаті чого зупинення реєстрації буде відбуватися не тільки щодо складених податкових накладних та розрахунків коригування, а й поданих на реєстрацію. Тобто, можуть блокуватися зменшувальні розрахунки коригування при їх реєстрації покупцем-платником ПДВ.Також були відкориговані умови неврахування таблиці даних. За новою редакцією п. 19 Порядку комісії ДПС можуть приймати рішення про неврахування таблиці даних платника податку, що врахована в автоматичному режимі, у разі коли:

• щодо платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1-5 додатка 1;
• до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до КВЕД, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з ДКПП, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.

Крім того, з першого критерію ризиковості здійснення операцій виключено умову щодо переважання у відповідному залишку товарів (понад 50%) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС. Тепер ДПС перевірятиме залишки всіх товарів.

Чи застосовуються штрафні санкції та пеня за порушення законодавства у сфері ЗЕД у період воєнного стану?

У категорії 112.05 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua) ДПС розмістила роз’яснення https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=31579 , у якому зазначила, що у період воєнного стану в Україні до суб’єктів господарювання не застосовуються штрафні санкції та пеня за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності за умови отримання сертифікату про наявність форс-мажорних обставин від Торгово-промислової палати України (далі – ТПП) із зазначенням періоду дії таких обставин.

Причому у цьому роз’ясненні податківці згадали й лист ТПП від 28.02.2022 No 2024/02.0-7.1, яким ТПП засвідчила як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року.

Водночас податківці зауважили, що цей лист ТПП не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Тому, за їх словами, для можливого звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, обґрунтування неможливості виконання зовнішньоекономічного контракту, засвідчується ТПП України окремим сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.

Нагадаємо: у зв’язку з введенням воєнного стану в Україні з 05 квітня 2022 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів — 180 календарних днів. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів.

При цьому порушення резидентами граничного строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості.

У разі якщо виконання договору за операціями з імпорту товарів зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого НБУ, та нарахування пені зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Тобто, одна із сторін договору повинна довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початку бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов’язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримати резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк, а також з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово-промислової палити України.

Прийнято закон щодо реформи соціального страхування

18.10.2022 Верховна Рада прийняла у другому читанні Закон «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та деяких інших законів України, щодо захисту прав фізичних осіб під час воєнного стану та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» (законопроект No 7433 від 03.06.2022 https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39749). Наразі Закон знаходиться вже на підписі у Президента.

Нагадаємо, що цей Закон – ініціатива Голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.
Проектом цього Закону передбачається внесення змін до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зокрема, в частині що стосується передачі інформації з Державного реєстру на запити Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації.

Крім того, законопроектом передбачено, що для обліку трудової діяльності працівника в електронній формі, роботодавець повинен буде подавати відомості, у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб, через вебпортал електронних послуг ПФУ в електронній формі. Мова йде про відомості щодо:

• звільнення;
• переміщення з одного структурного підрозділу до іншого або переведення на іншу постійну посаду або роботу;
• поновлення на роботі;
• призупинення/відновлення дії трудового договору;
• присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії, складання присяги, стажування, навчання тощо.
  Також передбачається, обмін інформацією з Державного реєстру з Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями тощо та використання таких даних для обрахунку квоти на працевлаштування людей з інвалідністю, розрахунку адміністративно-господарських санкцій та захисту інших соціально-трудових прав.

Мінфін затвердив зміни до деяких методрекомендацій з бухобліку

Мінфін наказом від 18.10.2022 No 337 затвердив зміни https://mof.gov.ua/storage/files/%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%B4 %D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83_%D0%BC%D0%B5% D1%82%D0%BE%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0% BD%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97.docx до деяких методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку, а саме до методрекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, біологічних активів, запасів, нематеріальних активів, а також щодо облікової політики підприємства.Зазначені зміни передбачають, зокрема:

1) Нарахування амортизації об’єкта основних засобів виходячи з нового строку корисного використання та ліквідаційної вартості починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання та/або ліквідаційної вартості;

2) Відображення зміни методу амортизації, строку корисного використання та ліквідаційної вартості об’єкта основних засобів як зміни облікових оцінок;

3) Оцінку біологічних активів при їх первісному визнанні за справедливою вартістю зменшеною на очікувані витрати на продаж, крім випадків, коли справедливу вартість достовірно визначити неможливо;

4) Оцінку додаткових біологічних активів при їх первісному визнанні за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на продаж або за виробничою собівартістю відповідно до НП(С)БО 16 «Витрати»;

5) Можливість оформлення відпуску матеріалів понад встановлений ліміт або у разі заміни матеріалів окремою накладною (вимогою) матеріалів за дозволом керівника підприємства або уповноважених на те осіб;

6) Відображення інформації про залишок запасів у місцях зберігання на початок і кінець місяця, про їх надходження та витрачання у матеріальному звіті, який складається матеріально відповідальною особою в довільній формі та подається до бухгалтерської служби, якщо графіком документообороту передбачено його складання. Матеріальний звіт заповнюється у кількісному виразі на підставі первинних документів про наявність та рух запасів;

7) Оформлення отримання запасів як внесок достатутного капіталу прибутковим ордером або актом про приймання матеріалів, або товарно-транспортною накладною;

8) Внесення до опису під час інвентаризації тари (для тари постійного зберігання і тари багаторазового використання, іншого призначення) за видами: тканинна, скляна, інша жорстка тара; або за призначенням і якісним складом: нова, використовувана і та, що потребує ремонту. Непридатна для використання тара може бути списана за актом про її ліквідацію, який затверджується керівником підприємства.

Цей наказ діє з 19 жовтня — дня його офіційного розміщення на сайті Мінфіну https://mof.gov.ua/uk/decrees_2022-560.