1. Забруднення повітря
Першим у списку найбільших екологічних проблем у Європі є забруднення повітря, яке Європейське агентство з навколишнього середовища (EEA) вважає «найбільшим окремим екологічним ризиком для здоров’я» на континенті.
Хоча це правда, що загальноконтинентальні блокування через COVID-19 сприяли значному зниженню концентрації забруднюючих речовин в атмосфері до 25% у великих містах Франції, Італії та Іспанії, забруднення повітря залишається серйозною проблемою для здоров’я європейців. Згідно з останнім звітом EEA про якість повітря в Європі, більшість міського населення Європи – приблизно 96% – піддається впливу рівнів забруднення повітря, які вважаються небезпечними, і концентрації твердих частинок (PM), що значно перевищує останні рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я. Особливо це стосується центрально-східної Європи та Італії, де у 2021 році були зареєстровані найвищі концентрації PM.
У жовтні 2022 року вищий адміністративний суд Франції зобов’язав державу сплатити штраф у розмірі 20 мільйонів євро за неспроможність подолати забруднення повітря в країні. Лише у Франції погана якість повітря призводить до приблизно 48 000 смертей щороку. Ситуація особливо жахлива в столиці Франції Парижі, але інші столичні райони, такі як Тулуза, Ліон і Екс-Марсель, також залишаються під особливою небезпекою.
Серед основних причин забруднення повітря в Європі є спалювання викопного палива для домашнього опалення та його використання в промисловості, а також на транспорті. Що ще гірше, надзвичайно гостра енергетична криза, яка виникла після вторгнення Росії в Україну на початку 2022 року, спонукає кілька європейських країн відроджувати вугільні електростанції, щоб подолати дефіцит газу. Цей крок неминуче сповільнить прогрес континенту. досягла з точки зору скорочення викидів і розширення відновлюваної енергії.
2. Посухи
Посухи, безсумнівно, є однією з найактуальніших екологічних проблем у Європі. Особливо тепліші країни Середземноморського басейну, включаючи Італію, Іспанію, Грецію та Туреччину, природно схильні до спекотного сухого літа, а сезони будуть ще спекотнішими та сухішими з підвищенням температури. Періодичні посухи мають серйозні наслідки для водопостачання, призводячи до загибелі врожаю та частішання лісових пожеж у погано керованих районах, а також до погіршення стану здоров’я населення в містах і регіонах, які постраждали від хвиль спеки.
Зокрема, літо 2022 року навряд чи буде забутим, оскільки 47% Європи були оголошені в умовах «попередження» про посуху, яку вчені називають найгіршою посухою щонайменше за 500 років. Франція пережила найспекотніший травень за всю історію спостережень, а уряд Великої Британії – країни, яка зазвичай не схильна до хвиль спеки – оголосив першу в історії національну надзвичайну ситуацію про червону спеку, оскільки надзвичайно високі температури в липні кілька днів палили Лондон та інші частини країни. Рекордна спека на континенті також призвела до серйозної нестачі води, яка вплинула на деякі з найбільших і найважливіших річок Європи.
Італія, безсумнівно, була однією з країн, яка найбільше постраждала від посухи цього літа. Через рекордно високу температуру та відсутність опадів понад 100 днів пересохла найдовша річка країни та один із її найважливіших ресурсів. З огляду на те, що околиці річки є однією з найбільш родючих і вологих заплав Італії, а тому надзвичайно сприятливі для вирощування зернових культур, таких як пшениця та ячмінь, нестача води мала серйозні наслідки для її продовольчих запасів, на які вже вплинула війна в Україні.
3. Лісові пожежі
Постійно спекотні та сухі умови цього літа по всій Європі сприяли початку сезону лісових пожеж, які «відчутно перевищили середній рівень», при цьому Іспанія та Португалія, а також Франція пережили особливо гостру лісову пожежу. Тільки в серпні лісові пожежі знищили площу понад 500 000 гектарів (5000 квадратних метрів) і понад 750 000 гектарів (7500 квадратних метрів) з початку року – другий за величиною загальний показник за будь-який рік з початку обліку в 2006 році – порівняно з середньорічна площа становить трохи більше 260 000 гектарів (2600 квадратних метрів) між 2006 і 2021 роками.
Останні дані Служби моніторингу атмосфери Коперника (CAMS) свідчать про те, що викиди вуглекислого газу внаслідок лісових пожеж у ЄС та Великобританії влітку 2022 року були найвищими з 2007 року.
Зміна клімату посилює пожежі, посилюючи жаркі та сухі умови, які не тільки підживлюють їх, але й допомагають їм швидше поширюватися та горіти довше. Експерти прогнозують, що за сценарію з високим рівнем викидів небезпека пожеж, спричинена погодними умовами, влітку може зрости більш ніж на 40% у південній та західній Європі, північні країни також зазнають значного зростання.
4. Підвищення рівня моря
Невпинне танення льодовиків, а також льодовикових покривів Антарктики та Гренландії, викликане глобальним потеплінням, викликаним діяльністю людини, стало головною причиною підвищення рівня моря як у всьому світі, так і в європейських регіональних морях. Дослідження, опубліковане в серпні, показало, що швидке танення льодовиків лише в Гренландії призведе до підвищення глобального рівня моря на 10 дюймів (25 см), що більш ніж удвічі перевищує попередні прогнози.
Деякі з міст, яким найбільше загрожує підвищення рівня моря в усьому світі, знаходяться в Європі. Наприклад, у столиці Нідерландів Амстердамі протягом наступних 80 років рівень моря може підвищитися на 1,2-2 метри, якщо викиди парникових газів не скоротяться негайно та прискориться танення антарктичного крижаного покриву. Це може призвести до переміщення майже 97% населення міста до 2100 року. На щастя, в Амстердамі вже діють одні з найдосконаліших у світі систем боротьби з повенями, які неодноразово коригувалися та вдосконалювалися протягом останніх 50 років.
Згідно з прогнозами експертів, підвищення рівня моря вплине на всі прибережні регіони Європи, впливаючи на прибережні екосистеми, поселення та життя людей. Відступ берегової лінії та періодичні повені будуть особливо серйозними для країн і регіонів з низинним рельєфом.
5. Втрата біорізноманіття
Обговорюючи деякі з найактуальніших екологічних проблем у Європі, не можна не згадати втрату біорізноманіття.
Станом на 2020 рік у Європі проживало 1677 видів, класифікованих Міжнародним союзом охорони природи (МСОП) як такі, що перебувають під загрозою зникнення. Равлики, молюски та риби є одними з найбільш загрозливих видів, а песець, європейська норка, середземноморський тюлень-монах, північноатлантичний гладкий кит і білий ведмідь класифікуються як найбільш загрозливі ссавці континенту. Запилювачі, такі як європейська бджола та кілька видів метеликів, також зменшуються. Крім того, більше половини ендемічних дерев Європи також вважаються під загрозою зникнення.
Європейський Союз встановив законодавчі положення, які визнають тварин розумними істотами та захищають їхні права як такі. З метою збереження видів, що перебувають під загрозою зникнення, Європейський парламент прийняв Стратегію біорізноманіття ЄС до 2030 року, «всеосяжний, амбітний і довгостроковий план із захисту природи та припинення деградації екосистем».
Стратегія включає в себе запуск плану відновлення природи для відновлення деградованих екосистем, ухвалення амбітної глобальної структури біорізноманіття в рамках Конвенції про біологічне різноманіття, а також створення більшої загальноєвропейської мережі охоронюваних територій на суші та на морі.
6. Забруднення пластиком
Забруднення пластиком, безсумнівно, є однією з найбільших екологічних проблем нашого життя. Щороку викидаються мільйони тонн пластикових відходів, більшість з яких потрапляє в океани, завдаючи шкоди дикій природі та екосистемам. Тільки в Європі щороку утворюється майже 26 мільйонів тонн пластикових відходів. Лише це становить близько 80% морського сміття.
Протягом десятиліть кілька європейських країн експортували свої пластикові відходи до Китаю. До 2017 року, коли уряд оголосив про заборону імпорту твердих відходів, ця азіатська країна була найбільшим у світі імпортером пластику, отримуючи приголомшливі 8 мільйонів тонн із понад 90 країн світу щороку. Десятилітня залежність від Китаю також стримувала розвиток внутрішнього ринку та інфраструктури поводження з відходами в багатьох європейських країнах, включаючи Німеччину та Бельгію, які є найбільшими експортерами. Проте багато хто вважає, що в довгостроковій перспективі заборона Китаю може мати позитивний вплив, оскільки вона змусить західні країни розробити власні ефективні системи управління відходами для боротьби зі сміттям, яке вони утворюють.
