Правила контрольованих іноземних компаній були запроваджені в Україні як один із ключових елементів Плану BEPS та механізм протидії виведенню прибутку до іноземних юрисдикцій. Однак після кількох років практичного застосування Міністерство фінансів України ініціювало новий етап реформування цього інституту у зв’язку з необхідністю імплементації вимог європейського податкового законодавства.

Оприлюднений Міністерством фінансів проєкт змін до Податкового кодексу України, підготовлений на виконання положень Директиви Ради ЄС 2016/1164 (ATAD), пропонує суттєво змінити порядок визначення контрольованих іноземних компаній, об’єкт оподаткування, критерії звільнення від оподаткування та механізми звітування. Фактично йдеться не про точкове вдосконалення чинних правил, а про запровадження нової моделі податкового контролю за іноземними структурами резидентів України.

КІК визнаватиметься не кожна іноземна компанія

Однією з найбільш принципових новацій є запровадження критерію ефективного рівня оподаткування іноземної компанії.

За проєктом правила КІК застосовуватимуться, зокрема, до контрольованих іноземних компаній, сума фактично нарахованого за звітний рік податку на прибуток яких становитиме менше ніж 75% від суми податку, яка була б розрахована за правилами українського податкового законодавства.

Іншими словами, якщо сума фактично нарахованого іноземною компанією податку становитиме не менше ніж 75% від умовної суми українського податку, така компанія не підпадатиме під правила КІК за критерієм рівня оподаткування. Якщо ж фактична сума податку буде нижчою за цей поріг, критерій достатнього рівня оподаткування не виконуватиметься.

Важливо, що цей критерій не замінює вимог щодо контролю над іноземною компанією. Він є додатковою умовою, яка визначатиме, чи застосовуватимуться до контрольованої іноземної компанії правила оподаткування КІК.

Як визначатиметься ефективний рівень оподаткування

Для застосування нових критеріїв проєкт передбачає порівняння двох величин: фактичної суми іноземного податку на прибуток та розрахункової суми податку на прибуток, яка була б визначена за українськими правилами.

Фактична сума податку визначатиметься на основі податку на прибуток, нарахованого за відповідний звітний рік відповідно до законодавства іноземної юрисдикції. При цьому враховуватимуться також податки, утримані у джерела виплати, за вирахуванням сум, що підлягають поверненню або відшкодуванню іноземній структурі чи її учасникам, у тому числі у зв’язку з розподілом прибутку.

Розрахункова сума українського податку визначатиметься шляхом застосування української ставки податку на прибуток до прибутку іноземної структури до оподаткування за даними її неконсолідованої фінансової звітності з урахуванням спеціальних коригувань, передбачених проєктом. Зокрема, такі коригування стосуватимуться фінансового результату від операцій із цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, уцінки необоротних активів, надмірних витрат на запозичення та окремих резервів.

Ефективна ставка податку, своєю чергою, розраховуватиметься шляхом ділення суми іноземного податку, нарахованого за відповідний звітний рік, на прибуток до оподаткування за даними неконсолідованої фінансової звітності та множення отриманого результату на 100%.

Таким чином, для цілей застосування правил КІК недостатньо буде просто порівняти номінальні ставки податку в Україні та іноземній юрисдикції. Необхідно буде враховувати фактичну суму нарахованого іноземного податку, фінансовий результат компанії та особливості розрахунку умовного українського податку.

Окремо перевірятиметься ефективна ставка оподаткування

Проєкт передбачає ще один критерій, за яким іноземна структура не визнаватиметься КІК. Для цього ефективна ставка податку на прибуток за відповідний звітний рік порівнюватиметься зі ставкою податку, яка застосовувалася б до такої структури за українськими правилами. Якщо ефективна ставка становитиме не менше ніж 75% відповідної української ставки, структура не визнаватиметься КІК.

Ефективна ставка розраховуватиметься шляхом ділення суми нарахованого за звітний рік іноземного податку на прибуток до оподаткування за даними неконсолідованої фінансової звітності та множення результату на 100%.

Водночас це звільнення не застосовуватиметься, якщо контролюючий орган встановить, що фактична сума іноземного податку становить менше ніж 50% від розрахункової суми українського податку.

Переглядаються критерії контролю над іноземними структурами

Проєкт також передбачає зміни до критеріїв визначення контролю над іноземними структурами.

Зокрема, зберігається критерій прямого або опосередкованого володіння часткою понад 50%. Водночас змінюється поріг володіння для випадків, коли декілька резидентів України сукупно володіють понад 50% іноземної юридичної особи. У такому разі контролюючою особою пропонується визнавати резидента України, який володіє часткою 25% або більше.

Також зберігається критерій фактичного контролю, який передбачає можливість здійснення суттєвого або вирішального впливу на рішення іноземної структури щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком або припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Водночас сфера застосування правил розширюється: вони охоплюватимуть не лише іноземні юридичні особи, а й іноземні утворення без статусу юридичної особи, зокрема партнерства, трасти, фонди та інші подібні структури.

Для окремих випадків володіння через трасти та інші утворення без статусу юридичної особи проєкт також встановлює спеціальні умови визначення засновників, бенефіціарів та інших осіб, які можуть вважатися власниками відповідних часток або контролювати такі утворення.

Від оподаткування скоригованого прибутку до оподаткування нерозподілених пасивних доходів

Не менш важливою зміною є трансформація об’єкта оподаткування.

Наразі українські правила КІК базуються на визначенні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії. Натомість проєкт Мінфіну пропонує модель, за якої до податкової бази контролюючої особи включатимуться окремі категорії нерозподілених доходів КІК.

До таких доходів, зокрема, належать:

  • дивіденди ;
  • проценти та інші доходи від фінансових активів або володіння ними;
  • роялті та інші доходи від інтелектуальної власності;
  • доходи від фінансового лізингу;
  • доходи від фінансової діяльності;
  • доходи від приросту капіталу, зокрема від відчуження цінних паперів, деривативів і корпоративних прав;
  • доходи компаній, які придбавають товари, роботи або послуги у пов’язаних осіб та/або реалізують товари, роботи або послуги пов’язаним особам, якщо такі компанії не створюють доданої економічної вартості або створюють лише незначну додану економічну вартість;
  • окремі види орендних доходів.

Для компаній, які здійснюють операції з пов’язаними особами, важливим є те, що відповідна категорія доходів охоплює як придбання товарів, робіт або послуг у пов’язаних осіб, так і їх реалізацію пов’язаним особам. Тобто пов’язаною з КІК може бути сторона постачання та/або сторона реалізації.

Фактично законодавець намагається відокремити операційний бізнес від структур, основним призначенням яких є накопичення пасивних доходів або перерозподіл прибутку всередині міжнародних груп.

Водночас об’єктом оподаткування не буде вся сума отриманих пасивних доходів. Для визначення нерозподіленого доходу КІК із суми таких доходів відніматимуться витрати, безпосередньо пов’язані з їх отриманням, а також дивіденди, виплачені за рахунок таких пасивних доходів і фактично отримані контролюючою особою. Доходи та витрати за операціями з пов’язаними особами визначатимуться з урахуванням принципу «витягнутої руки».

З практичної точки зору це може означати зменшення податкового навантаження для компаній, які здійснюють реальну господарську діяльність та отримують переважно активні доходи, водночас підвищуючи ризик оподаткування для холдингових, фінансових та інвестиційних структур.

Скасовується поріг доходу 2 млн євро та змінюються умови звільнення

Однією з найбільш суттєвих змін є скасування чинного звільнення, яке застосовується, якщо сукупний дохід усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи за відповідний звітний період не перевищує 2 млн євро.

Тобто чинний поріг стосується не доходу кожної окремої КІК, а загального доходу всіх КІК, які перебувають під контролем однієї особи. Якщо така особа контролює декілька іноземних компаній, для застосування цього звільнення враховується їхній сукупний дохід.

Саме це звільнення протягом останніх років було однією з важливих підстав для невключення скоригованого прибутку КІК до оподатковуваного доходу контролюючої особи.

Натомість проєкт пропонує перейти до системи звільнень, умови застосування яких залежатимуть від юрисдикції податкового резидентства КІК, частки пасивних доходів у загальній структурі її доходів та характеру фактичної економічної діяльності.

Зокрема, передбачається звільнення для КІК — резидентів держав, з якими Україна має чинний договір про уникнення подвійного оподаткування, за умови, що частка пасивних доходів не перевищує третини загального доходу.

Якщо ж ця частка є більшою, звільнення може застосовуватися до КІК — резидентів держав Європейського економічного простору, які здійснюють значну економічну діяльність із використанням персоналу, обладнання, активів і приміщень, необхідних для отримання відповідних пасивних доходів.

Таким чином, можливість застосування звільнення залежатиме не лише від юрисдикції реєстрації іноземної компанії, а й від фактичної структури її доходів та економічної діяльності.

Змінюється порядок звітування щодо іноземних структур

Проєкт також передбачає суттєве реформування механізму подання інформації про іноземні структури.

Зокрема, щорічний звіт пропонується подавати щодо всіх іноземних юридичних осіб та іноземних утворень без статусу юридичної особи, які перебували під контролем резидента України протягом звітного року, незалежно від того, чи відповідають вони критеріям визнання КІК для цілей оподаткування.

У звіті, зокрема, зазначатиметься статус кожної такої структури, суми фактичного та розрахункового податку, а у відповідних випадках — ефективна ставка оподаткування.

При цьому фінансова звітність подаватиметься щодо структур, які визнаються КІК. Таким чином, контролюючі органи отримуватимуть ширшу інформацію про іноземні структури резидентів України, зокрема й ті, які не підпадатимуть під визначення КІК за критерієм рівня оподаткування.

Фактично контролюючі органи отримуватимуть значно ширший масив інформації про іноземні структури резидентів України, ніж це передбачено чинною моделлю.

Для бізнесу це означатиме необхідність запровадження більш системного внутрішнього обліку корпоративної інформації та контролю за дотриманням вимог щодо розкриття даних.

Переглядається відповідальність за порушення правил КІК

Паралельно з розширенням обсягу звітності проєкт передбачає перегляд фінансової відповідальності за порушення правил КІК.

Зокрема, пропонується встановити такі основні санкції:

  • за неподання звіту про контрольовані іноземні компанії — штраф у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи;
  • за несвоєчасне подання звіту — один прожитковий мінімум за кожний календарний день прострочення, але не більше 50 прожиткових мінімумів;
  • за невідображення у звіті інформації про КІК — штраф у розмірі 3% доходу КІК або 25% її нерозподіленого доходу, залежно від того, яка сума більша, але не більше 1000 прожиткових мінімумів;
  • за невідображення у звіті іноземної структури, яка не визнається КІК, — один прожитковий мінімум за кожний календарний день порушення, але не більше 50 прожиткових мінімумів;
  • за неподання або подання не в повному обсязі документації з трансфертного ціноутворення щодо відповідних операцій КІК — 3% доходу КІК, щодо якого не було подано документацію, але не більше 1000 прожиткових мінімумів.

Важливо, що вимоги щодо документації з трансфертного ціноутворення стосуватимуться операцій КІК, пов’язаних з отриманням пасивних доходів, та витрат, понесених у зв’язку з їх отриманням. Контролюючий орган зможе вимагати таку документацію для підтвердження відповідності операцій принципу «витягнутої руки».

Отже, належна організація обліку іноземних структур, підготовки фінансової інформації та документації з трансфертного ціноутворення набуватиме ще більшого значення.

Коли можуть запрацювати нові правила

Відповідно до проєкту Мінфіну, Закон має набрати чинності після його опублікування, але вводитися в дію з 1 січня 2028 року.

До звітних років, які закінчилися до цієї дати, застосовуватиметься попередня редакція статті 39² Податкового кодексу України.

Водночас проєкт передбачає перехідне послаблення: штрафи за порушення нових обов’язків, яких не було передбачено попередньою редакцією Кодексу, не застосовуватимуться за умови виконання таких обов’язків протягом шести місяців після граничного строку подання звіту про КІК за 2028 рік.

Це послаблення не є загальним звільненням від відповідальності за всі порушення правил КІК у 2028 році. Воно стосується саме нових обов’язків, запроваджених проєктом.

Таким чином, звітність за попередні звітні періоди залишатиметься підпорядкованою чинним на той час правилам, однак платникам уже зараз доцільно враховувати потенційні зміни під час структурування та адміністрування іноземних активів.

Висновки

Оприлюднений Міністерством фінансів проєкт фактично пропонує найбільш масштабне реформування українських правил КІК з моменту їх запровадження. Йдеться не лише про перегляд окремих пільг або уточнення процедур звітування, а про перехід до іншої моделі оподаткування, побудованої на підходах Директиви ATAD.

Для частини міжнародних бізнес-структур новий режим може виявитися більш сприятливим, оскільки фокус зміщується з оподаткування загального прибутку на окремі категорії пасивних доходів. Водночас власники холдингових, фінансових та інвестиційних компаній можуть зіткнутися з посиленням податкового контролю та скороченням кількості доступних винятків.

При цьому отримання переважно активних доходів саме по собі не гарантуватиме звільнення від правил КІК: необхідно буде враховувати також критерії контролю, рівень оподаткування та інші умови, передбачені проєктом.

З огляду на масштаб запропонованих змін власникам іноземних компаній доцільно вже сьогодні провести комплексний перегляд своїх корпоративних структур, оцінити рівень оподаткування у відповідних юрисдикціях, проаналізувати структуру доходів КІК та підготуватися до нових вимог щодо звітності й розкриття інформації.

Спеціально для Oboz.ua