Кабінет Міністрів України схвалив розроблений Міністерством фінансів законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення». Документ спрямовано на захист податкової бази України, зменшення кількості податкових спорів і ризиків подвійного оподаткування, а також на приведення національного законодавства у відповідність до стандартів ОЕСР та Європейського Союзу.
Найближчим часом законопроєкт буде подано на розгляд Верховної Ради України.
Потреба в оновленні правил пояснюється тим, що саме внутрішньогрупові операції у світовій практиці найчастіше використовуються для розмивання податкової бази та переміщення прибутку до юрисдикцій із нижчим рівнем оподаткування. Зокрема, ціни в операціях між пов’язаними підприємствами можуть штучно занижуватися, аби зменшити прибуток, що підлягає оподаткуванню в Україні.
Запропоновані зміни мають забезпечити, щоб прибуток оподатковувався там, де створюється економічна цінність, і водночас підвищити рівень податкової визначеності для бізнесу.
Проєктом закону, зокрема, пропонується:
- поширити застосування принципу «витягнутої руки» на окремі внутрішні операції з пов’язаними особами – операції зі збитковими підприємствами та підприємствами, що користуються пільговими режимами оподаткування податком на прибуток;
- скасувати вартісні критерії визнання операції контрольованою;
- уточнити етапи ідентифікації операцій та визначення їх умов для подальшого аналізу зіставності;
- уточнити застосування методів трансфертного ціноутворення – ціни перепродажу, «витрати плюс», чистого прибутку та розподілення прибутку;
- уточнити концепцію DEMPE-аналізу операцій з нематеріальними активами з урахуванням функцій розвитку, вдосконалення, обслуговування, захисту та експлуатації таких активів і розподілу прибутку відповідно до виконаних функцій;
- уточнити підходи до фінансових операцій між пов’язаними особами: якщо сторона лише надає кошти, але не контролює пов’язані з цим ризики, її дохід від фінансування не повинен перевищувати безризикову дохідність (орієнтир – дохідність державних облігацій у відповідній валюті); премію за ризик може бути враховано лише за умови фактичного контролю ризиків. Це унеможливлює штучне переведення прибутку на компанію групи, яка формально надала позику, не виконуючи реальних функцій і не несучи ризиків;
- уточнити спростовні презумпції щодо обраного методу трансфертного ціноутворення та джерел інформації.
