1) Якщо ОСББ у статусі некомерційної організації витрачатиме отримані доходи на утримання та обслуговування майна, яке не перебуває на балансі ОСББ і таке майно не є спільним майном багатоквартирного будинку, то такі операції не пов’язані з основною діяльністю такого ОСББ та є порушенням вимог Закону № 2866 та пункту 133.4 ст. 133 Кодексу, а отже, підставою для виключення такого ОСББ з Реєстру неприбуткових організацій.
ІПК №4887/ІПК/99-00-21-02-02-06 від 31.12.2021
2) Якщо іноземною компанією планується здача в оренду власної нерухомості через посередника фізична особа – підприємця (громадянина України) на підставі довіреності, то, на думку податкової, іноземна компанія повинна буде зареєструватися платником податку на прибуток в Україні як така, що має постійне представництво в Україні.
Хоча насправді тут не все однозначно. Насправді при здачі в оренду нерухомого майна згідно з коментарями до Модельної конвенції постійне представництво виникає тільки в тому випадку, якщо власник не просто здає його в оренду, але ще й обслуговує таке майно. Та й агент-резидент створює постійне представництво лише у тому випадку, якщо він є «залежним» агентом (працює на одного нерезидента (одну групу нерезидентів)).
ІПК №4891/ІПК/99-00-21-02-02-09 від 31.12.2021
3) Щодо іноземців, які працюють у представництвах іноземних компаній хочемо відзначити таке. Якщо трудовий договір укладено за межами України відповідно до законодавства іншої держави, сума заробітної плати, виплачена фізичній особі – іноземцю не є базою нарахування єдиного внеску.
ІПК №4889/ІПК/99-00-21-02-02-06 від 31.12.2021
4) Щодо оподаткування постійних представництв податком з прибутку. Звертаємо Вашу увагу на те, що представництва мають два моменти: перший – представництва визначають свій прибуток за правилом «витягнутої руки», і для цього моменту не має значення перевищують операції між нерезидентом та представництвом 10 млн грн. І другий момент – наявність контрольованих операцій, якщо операції між нерезидентом та представництвом перевищують 10 млн грн.
Насправді ці моменти є взаємоперетинними. Якщо ви розраховуєте прибуток представництва за правилом «витягнутої руки», то ви вже нікуди не подінетесь від підготовки документації з ТЦУ, яка має підтвердити ваші розрахунки. Тому, на добро, норма про 10 млн грн. є непотрібною, застарілою і збиває з пантелику. Але податкова замість того, щоб прямо визнати це, продовжує відписуватися на прямі запитання просто цитатами з ПКУ, не переймаючись особливо тим, що ці цитати суперечать один одному:
«Таким чином, нерезидент має визначати оподатковуваний прибуток від господарської діяльності на території України в окремій фінансовій звітності відповідно до національних положень бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного періоду відповідно до принципу «витягнутої руки». Обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до положень ст. 39 цього Кодексу.
…
Таким чином, контрольованими будуть вважатися всі операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, які можуть впливати на об’єкт оподаткування на прибуток підприємств платника податків у разі, якщо обсяг таких господарських операцій визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищить 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за податковий (звітний) рік».
ІПК №4889/ІПК/99-00-21-02-02-06 від 31.12.2021
4) Нерезидент через постійне представництво надає консультативні послуги іншому постійному представництву іншої іноземної компанії. Оплата за надані послуги провадиться з банківського рахунку одного нерезидента на банківський рахунок другого нерезидента.
Податкова пише, що такі послуги вважаються наданими на митній території України та підлягатимуть оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 відсотків.
ІПК №4889/ІПК/99-00-21-02-02-06 від 31.12.2021
5) ТОВ отримало авансові платежі від нерезидента, та був нерезидент пробачив борг ТОВ. Термін позовної давності за отриманими авансовими платежами не настав.
У разі прощення нерезидентом боргу резиденту у розмірі авансових платежів, яким не минув термін позовної давності, така заборгованість не безнадійна і належить до безповоротної фінансової допомоги. Тобто вся сума авансових платежів долучиться до доходу резидента.
Проте щодо ПДВ податкова зайняла дивну позицію. Так, вона пише:
«Якщо надалі після отримання постачальником (платником ПДВ) грошових коштів від покупця (у тому числі нерезидента) у вигляді авансового платежу (частини оплати) за товари/послуги, операція з постачання товарів/послуг фактично не відбувається і такі кошти не зараховуються на рахунок оплати інших товарів/послуг, які були або будуть поставлені/надані, то коригування зазначених вище податкових зобов’язань з ПДВ у бік зменшення може бути здійснено лише за умови повернення постачальником (платником ПДВ) покупцю (у тому числі нерезиденту) суми грошових коштів, попередньо отриманих від покупця (у тому числі нерезидента) у вигляді авансового платежу (частини оплати) за товари/послуги та реєстрацію відповідного розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН».
Виходить, що українська компанія та податкові зобов’язання з ПДВ із цих сум прибрати не зможе, і податком на прибуток обкладе їх у повному розмірі, включаючи ПДВ. Чесно кажучи, ПКУ ніде не пов’язує можливості коригування податкових зобов’язань з ПДВ з моменту повернення коштів. Тому це чергова вигадка податкової.
ІПК №4895/ІПК/99-00-21-02-02-06 від 31.12.2021
Леонід Карпов
Партнер, податки та ТЦУ
Юрій Цимбалюк
Податковий консультант AC Crowe Ukraine
