11 липня 2025 року Національний банк України прийняв рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Такий рівень процентної політики, за оцінкою регулятора, залишається необхідним для забезпечення подальшого зниження інфляції до цільового рівня у 5% на горизонті політики, а також для утримання стабільності валютного ринку.
Інфляція повернулася до низхідної динаміки, однак ризики залишаються
Інфляція, як і очікувалося, досягла пікового значення у травні, після чого в червні почала знижуватися і склала 14,3% у річному вимірі. Це зниження є позитивним сигналом, однак воно було повільнішим, ніж передбачалося в попередньому прогнозі НБУ.
Основними факторами, що стримували швидше зниження цін, стали:
- несприятливі погодні умови, що вплинули на пропозицію продовольства;
- перенесення на ціни бізнесом зростаючих витрат на сировину, логістику та оплату праці;
- ефект від послаблення гривні до євро, який хоч і залишався обмеженим, проте мав інфляційний характер.
Водночас базова інфляція (яка виключає сезонні й адміністративно регульовані компоненти) знизилася до 12,1% р/р — швидше, ніж очікувалося, що свідчить про поступове зниження фундаментального цінового тиску.
Валютний ринок зберігає стійкість
НБУ відзначає загальну стабільність валютного ринку в умовах воєнного стану. Завдяки попереднім заходам регулятора з підвищення процентних ставок посилилася привабливість гривневих активів:
- зросли ставки за строковими депозитами та ОВДП у національній валюті;
- зріс попит з боку населення та інвесторів на ці інструменти;
- чиста купівля валюти населенням знизилася.
Ці чинники, разом із зовнішньою фінансовою підтримкою, сприяли обмеженню коливань обмінного курсу, що, своєю чергою, мінімізувало додатковий тиск на інфляцію.
Оновлений прогноз інфляції: до 5% — не раніше 2027 року
Національний банк переглянув прогноз інфляції на найближчі роки з урахуванням нових факторів. У поточній редакції очікується:
- у 2025 році — інфляція на рівні 9,7%;
- у 2026 році — 6,6%;
- досягнення цілі 5% очікується лише у 2027 році.
На зміщення траєкторії вплинули:
- Зростаючі витрати бізнесу, які продовжують частково перекладатися на кінцеві ціни.
- Погіршення прогнозів врожаю, зумовлене затримкою збиральної кампанії та погодними ризиками.
- Послаблення гривні до євро, що вплинуло на вартість імпортованої продукції.
- Тривалі наслідки війни, зокрема руйнування виробничої інфраструктури, що обмежує пропозицію товарів і послуг.
Економіка зростає, але повільніше: прогноз +2,1% ВВП у 2025 році
Відновлення економіки України триває, однак воно є більш стриманим, ніж очікувалося. За оцінками НБУ, реальний ВВП зросте лише на 2,1% у 2025 році.
Серед чинників, що гальмують зростання:
- обмеженість виробничих потужностей через руйнування інфраструктури;
- зниження врожайності та вплив кліматичних змін на аграрний сектор;
- дефіцит робочої сили через міграцію та мобілізацію;
- зниження активності в окремих секторах — зокрема харчовій промисловості та логістиці.
Міжнародна фінансова підтримка залишається ключовою умовою макростабільності
Зовнішнє фінансування продовжує відігравати вирішальну роль для підтримки бюджету та валютного ринку. У 2025 році Україна очікує отримати:
- загалом близько 54 млрд дол. США міжнародної допомоги;
- з яких 24 млрд дол. США уже отримано;
- решта коштів надійде здебільшого в межах програм ERA Loans (18 млрд дол.) та Ukraine Facility (8 млрд дол.).
За базовим макросценарієм НБУ:
- у 2026 році прогнозується отримання 35 млрд дол. США;
- у 2027 році — 30 млрд дол. США.
Цих обсягів має бути достатньо для:
- беземісійного фінансування бюджетного дефіциту;
- підтримання міжнародних резервів на рівні понад 45 млрд дол. США;
- стабілізації валютного ринку та інфляційних очікувань.
Ключові ризики для інфляційного та економічного прогнозу
НБУ виокремлює кілька основних ризиків:
- військові ризики: продовження активних бойових дій, руйнування інфраструктури;
- ризик недоотримання міжнародного фінансування у 2026–2027 роках;
- погіршення погодних умов і врожаїв, що матиме прямий вплив на продовольчу інфляцію;
- демографічні виклики: подальший відтік населення та дефіцит кваліфікованої робочої сили;
- посилення глобальної невизначеності: геополітичні ризики, волатильність на світових фінансових і сировинних ринках.
Серед позитивних чинників НБУ називає:
- можливе підвищення обсягів міжнародної допомоги;
- пришвидшення реалізації плану відновлення;
- використання заморожених активів РФ у межах рішень G7 та ЄС.
Облікова ставка залишиться на поточному рівні щонайменше до IV кварталу 2025 року
З урахуванням наведених факторів НБУ вирішив не змінювати облікову ставку й утримуватиме її на рівні 15,5% принаймні до кінця 2025 року. Регулятор не бачить підстав для пом’якшення монетарної політики до моменту, коли буде досягнута стійка динаміка інфляційного сповільнення.
Поточні монетарні умови не створюють суттєвих бар’єрів для кредитування. Більше того, конкуренція банків за якісних позичальників посилилася. За даними НБУ, темпи зростання чистих гривневих кредитів бізнесу становлять близько 30% р/р, а умови кредитування наблизилися до довоєнного рівня.
