Олександр Зозуля, партнер Crowe AVR, Ukraine
5 -го жовтня 2017 року ВРУ проголосувала за законопроект № 4646-д, який зобов’язав українські підприємства застосовувати міжнародні стандарти для складання річної звітності.
Частково, нові вимоги почали діяти з 01 січня 2019 року.
Разом із введенням Закону очікувалось, що завдяки такому нововведенню, Україна зміцнить свої позиції на міжнародному ринку, полегшить ведення бізнесу, збільшить інвестиційну привабливість Держави та бізнесу в Державі, а також, забезпечить необхідну прозорість фінансової звітності компаній.
Разом із новими правилами постали і нові питання, особливо, якщо взяти до уваги наявність деякої різниці між національними стандартами ведення б/о та МСФЗ.
Перше питання, де взяти таку кількість кваліфікованих фахівців, які знаються на роботі з МСФЗ?
Друге питання, скільки часу знадобиться, щоб в кожному підприємстві, яке зобов’язали складати річну звітність за міжнародними стандартами, запрацювали такі фахівці…
Розумію, що читач (наприклад, практикуючий оцінювач) вже запитує до автора, навіщо тут вже 4 абзаци, які, нібито, ніяк не пов’язані з оцінкою. Про це далі поговоримо.
Тим більше, що все більше до оцінювачів, які активно практикують і розвиваються, приходить впевнене розуміння того, що оцінювач зобов’язаний мати чітке уявлення про те, як використовується їх звіт бухгалтерськими службами, аудиторами зовнішніми та внутрішніми та які наслідки спричиняє неякісний або непрофесійний звіт, «випущений в світ».
Тож, продовжимо наш екскурс в історію імплементацію МСФЗ в Українську економіку, щоб зрозуміти, наскільки зросла на сьогоднішній день кількість підприємств з МСФЗ.
У 2012 році в ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» було визначено перелік компаній, яких зобов’язали складати річну звітність за МСФЗ, а саме:
- Акціонерні товариства (ВАТ);
- Страхові компанії;
- Суб’єкти, що надають фінансові послуги;
Вже в 2018 році до переліку в Законі додали підприємства, що мають суспільне значення та підприємства, які за законом віднесені до крупних.
З 01 січня 2019 року відбулись чергові зміни в законі і до переліку додали і підприємства, які є крупними і середніми підприємствами, які не є емітентами ЦП.
Кількість підприємств з МСФЗ збільшується дуже швидко. Бухгалтерські служби навчаються, так би мовити, «на ходу», не на все раніше зверталась увага, в тому числі і на аудиторські докази, які є результатом надання послуг попередніми сторонніми експертами, такими, наприклад, як оцінювач.
От ми, нарешті, і дійшли до головної інформації, яку хотілося б вам передати.
Майже 10 років, поки бухгалтери та аудитори навчались, поки не застосовувались до підприємств та аудиторів жорсткі заходи впливу з боку контролюючих органів та саморегулівних професійних організацій, оцінювачі в своїй більшості, звикли і приймають, як належне той факт, що належного контролю за якістю звітів про оцінку, складених для цілей відображення в бухгалтерському обліку, в тому числі, з урахуванням вимог МСФЗ, не здійснювалось.
Така перехідна ситуація певним чином вплинуло на свідомість більшості оцінювачів та СОДів – юридичних осіб, і не найкращим чином.
Відношення суб’єктів господарювання до процедури переоцінки необоротних активів, що склалось історично і яке потребує негайного перегляду, а саме:
Протягом тривалого часу у суб’єктів господарювання склалось стале уявлення, що оціночні процедури при визначенні справедливої вартості ОЗ для будь-яких цілей є чимось формальним, непотрібним, не впливаючим.
Це сумнівно «працювало» допоки не розпочались процеси, направлені на посилення контролю за якістю вхідної інформації як з боку аудиторів (в першу чергу), так і з боку державних та комерційних банків, регуляторів діяльності фінансових установ, ФДМУ.
Історично сформована впевненість оцінювача, що його звіт про оцінку після передачі замовнику «ляже» на стіл бухгалтерської служби, або в архів і достовірність даних звіту, професійність виконання його та коректність застосованих підходів та методів перевірятись не буде.
Вартість ОЗ з кожним новим звітним періодом визичалась формально, приблизно, а часто непрофесійно.
Непоодинокі випадки, коли підприємство-замовник оцінки, м’яко кажучи, «корегує» результати, отримані оцінювачем з метою регулювання, наприклад, розміру амортизації.
Таким чином, такі оцінки рік за роком не відображають дійсну, обґрунтовану вартість необоротних активів, все більше викривляючи вартість, за якою підприємство обліковує ОЗ.
Як результат, управлінський персонал уявлення не має про вартість активів, вартість інвестованого капіталу, вартість акціонерного капіталу і, звичайно, не має уявлення про те, чи ефективно використовуються активи підприємства.
Проте, сьогодні загальна ситуація суттєво змінилась, а аудитори підприємств перевіряють звіти про оцінку не тільки за поточний період, а й ретроспективно, 2,3 і навіть 5 років попередніх періодів з метою підтвердження/не підтвердження історії формування складу активів, вартості та відповідності такої вартості ринковим показникам, як це впливає на фінансову звітність в поточному періоді.
Чому аудитори перевіряють звіти оцінювачів? Кому це потрібно та якими вимогами вони керуються при здійсненні функції контролю роботи оцінювача? Чому аудитор, який перевіряє підприємство, не може не перевірити звіти оцінювача?
Оцінювачам, які виконують завдання з оцінок для цілей бухгалтерського обліку, в тому числі з урахуванням вимог МСФЗ, життєво необхідно знати наступне:
Існують Міжнародні стандарти аудиту (МСА). Серед них є стандарти, які зобов’язують аудиторів виконувати достатньо чітко визначені процедури, пов’язані з перевіркою достовірності аудиторських доказів. До аудиторських доказів віднесено і звіт оцінювачів.
Рекомендую читачам звернути особливу увагу на окремі МСА, а саме: МСА 620, 540.
в них чітко сформульовані дії аудитора, який в рамках формування своєї думки отримує інформацію від сторонніх експертів (оцінювачів).
Особливу увагу слід звернути на те, як передається аудитору керівництво до дії, а саме: зобов’язаний, повинен і т.і.
Це означає, що аудитор НЕ МОЖЕ не виконати дії, зазначені в цих стандартах, і аудитор обов’язково повинен визначити рівень ризиків або невизначеностей попередніх оцінок, які суттєво можуть впливати на його думку.
МСА 620 «ВИКОРИСТАННЯ РОБОТИ ЕКСПЕРТА АУДИТОРА».
Цей Міжнародний стандарт аудиту (МСА) розкриває відповідальність аудитора, що стосується роботи особи або організації, яка володіє спеціальними знаннями в іншій галузі, ніж бухгалтерський облік або аудит, і робота якої у цій галузі використовується аудитором, щоб допомогти йому отримати прийнятні аудиторські докази у достатньому обсязі.
Простими словами, особи або організації, які володіють спеціальними знаннями в іншій галузі, ніж бухгалтерський облік або аудит – це оцінювачі в тому числі.
Далі про відповідальність аудитора.
Чому ж аудитор так прискіпливо перевіряє звіт оцінювача?
А тому, що аудитор несе одноосібну відповідальність за висловлену аудиторську думку, і ця відповідальність не зменшується при використанні ним роботи експерта.
Іншими словами – якщо аудитор не перевірить інформацію стороннього експерта, застосовуючи процедури МСА 540, 620, він приймає всю відповідальність на себе одноособово!
Дані такого звіту не підтверджується, а звіт направляється на рецензування або ревю. Результати таких процедур (рецензія, ревю) додаються до робочих документів аудитора обов’язково.
З іншої сторони, незважаючи на свою відповідальність, якщо аудитор, який використовує роботу експерта, дотримуючись МСА 620, дійшов висновку, що робота цього експерта достатня для цілей аудитора, він може визнати результати або висновки цього експерта прийнятними аудиторськими доказами.
Відповідно до положень МСА 620 аудитор приймає власне рішення, чи використовувати послуги стороннього експерта-оцінювача для перевірки звіту про оцінку ОЗ, чи ні.
Тож, якщо виявиться, що звіт оцінювача неякісний, то в кращому випадку його треба виправити рахунок автора звіту. Якщо ні, або відмова від доопрацювання звіту, то рецензування.
Якщо підприємство державне чи комунальне, то не виключено, що звіт потрапить до ФДМУ. Наслідки всім відомі.
Наведемо деякі критерії, які використовує аудитор при перевірці звіту оцінювача (або з залученням свого оцінювача, або без):
1. відповідність і обґрунтованість результатів або висновків цього експерта та їх узгодженість з іншими аудиторськими доказами;
2. доречність та обґрунтованість застосованих в звіті припущень і методів за певних обставин.
3. доречність, повноту і точність використаних первинних даних.
Тут ми бачимо дуже знайомі фрази.
Хочеться наголосити на важливій інформації! Сьогодні аудитори, особливо в компаніях з репутацією і міжнародних групах дуже впевнено орієнтуються в основних аспектах роботи оцінювачів, знайомі з основними методами і підходами в оцінці.
Внутрішні семінари та лекції для аудиторів, темою яких є оцінка активів, вже не випадковість, а курс.
Також і оцінювачам необхідно підвищувати свій рівень, вивчаючі МСА там, де аудитор і оцінювач перетинаються і це впливає на думку аудитора і подальшу долю оцінювача.
Наведемо приклад аудиторських процедур с МСО 620, які аудитор ЗОБОВЯЗАНИЙ застосувати при перевірці звіту оцінювача:
- Проведення запитів, перегляду робочих документів оцінювача, інші процедури, такі, як:
- дослідження опублікованих даних, таких як статистичні звіти з авторитетних, достовірних джерел;
- підтвердження доречних питань третіми сторонами (репутація);
- повторне виконання розрахунків;
- перевірку правильності джерела даних;
- огляд даних щодо їх повноти та внутрішньої відповідності.
Пояснення ДОКУМЕНТУВАННЯ:
До робочих документів аудитор повинен включати інформацію, яка б допомогла іншому досвідченому аудитору, який раніше не мав відношення до завдання аудиту, зрозуміти важливі професійні судження, в тому числі: які саме процедури було виконано при залученні експерта аудитора і до яких висновків дійшов аудитор, використовуючи його інформацію.
В робочі документи аудитора долучається документ, якій дає оцінку якості звіту оцінювача. Це Ревю (Огляд звіту), або рецензія на звіт.
Це означає, що «шара» більше не пройде. Крім того, оцінювачу, який приймає завдання на оцінку, треба бути дуже обережним з проханнями та побажаннями Замовника оцінки… Наслідки через рік, два, або три можуть здивувати вас.
МСА 540 розглядає не тільки відповідальність аудитора за облікові оцінки, в тому числі облікові оцінки за справедливою вартістю, та пов’язані з ними розкриття інформації під час аудиту фінансової звітності, а й чітко визначає дії аудитора при аналізуванні суттєвої інформації не тільки поточного, а й попередніх періодів.
Огляд попередніх періодів. Цитата МСО 540.
- Аудитор повинен виконати огляд результату облікових оцінок, включених до фінансової звітності попереднього періоду, або, якщо це прийнятне, їх наступних переоцінок для цілей поточного періоду;
- Проаналізувати на предмет достовірності ринкових даних (спостережних та неспостережних вихідних даних) і джерела, використані для визначення й облікових оцінок за справедливою вартістю;
- Перевірити обґрунтованість значних припущень.
- На основі аудиторських доказів аудитор повинен оцінити, чи облікові оцінки у фінансовій звітності є обґрунтованими або викривленими.
В МСА чітко прописані всі дії аудитора при використанні інформації, наданою оцінювачем. Навіть в нормах, що регулюють оціночну діяльність такого не існує, поки що…
Дехто зараз здивується, це нормально, але в МСА 540 також прописано, як аудитор перевіряє модель, побудовану оцінювачем, чи аналітиками.
Далі цитата з МСО 540:
У деяких випадках при здійсненні облікових оцінок за справедливою вартістю, може використовуватись певна модель (наприклад, вартість у використанні).
Фінансова модель – це узагальнюючий документ, в якому відображаються передбачувані обсяги доходів і витрат на конкретний період.
Залежно від обставин, питання, які аудитор також може розглянути під час перевірки моделі, включають, наприклад, здатність моделі до використання.
Процес підтвердження правильності моделі суб’єкта господарювання може включати оцінку:
– теоретичної обґрунтованості та математичної цілісності моделі, включаючи прийнятність її параметрів;
– послідовності та повноти вхідних даних моделі порівняно з ринковою практикою;
– результату використання моделі порівняно з фактичними операціями;
Беручі все зазначене до уваги, можна зробити висновок, що з моменту впровадження МСФЗ в Україні, бухгалтери та аудитори стали досвідченими і обізнаними в оцінці. З’явились обов’язки, вимоги і інструменти для контролю якості оцінки.
Продовжують існувати й органи рецензування, от тільки залучатись вони будуть все частіше, що не може залишити оцінювачів байдужим.
Це не можна ігнорувати тому, що воно може вплинути на майбутнє кожного СОДа. Проінформований, значить озброєний. Цим принципом і керувався автор, готуючи для колег матеріал.
Крім того, хотілося поділитися з квами власним досвідом, який сформувався завдяки 10-ти річній праці поряд з аудиторами.
Сподіваюсь, що стаття вам допоможе у визначені курсу подальшого розвитку, як професійного оцінювача.
Журнал “Вісник оцінки” 2021 рік.
