Хто подає річну декларацію?
Платники податку. Декларацію з податку на прибуток за 2024 рік подають підприємства — платники податку на прибуток, зокрема:
Високодохідні, які звітують щоквартально, у тому числі за рік — тобто прибутківці-квартальники з бухгалтерським доходом за минулий 2023 рік понад 40 млн грн (п. 137.4 ПКУ);
Малодохідні, для яких звітним (податковим) періодом є календарний рік (п.п. «в» п. 137.5 ПКУ). Нагадаємо: у 2024 році річний (звітний) період з податку на прибуток застосовували підприємства, у яких дохід (за вирахуванням непрямих податків) за 2023 рік не перевищував 40 млн грн;
Сільгоспники, які не (!) перейшли на особливий звітний період. Як відомо, для сільськогосподарських товаровиробників установлено річний звітний період з податку на прибуток (п. 137.5 ПКУ). Проте податківці стверджують (див. БЗ 102.20.01), що право бути річниками мають лише ті сільгоспники, які обрали особливий звітний період або є малодохідниками.
При цьому обрати особливий річний (звітний) період — з 1 липня минулого звітного року по 30 червня поточного звітного року — виробникам сільгосппродукції дозволяє п.п. 137.4.1 ПКУ
Сільгоспники, які не виявили бажання застосовувати особливий звітний період, повинні подати річну декларацію з податку на прибуток нарівні з іншими прибутківцями.
Зауважте: у цьому випадку проставляти сільгосп. позначку в полі 10 вступної частини декларації не потрібно (див. лист ДФСУ від 30.06.2017 № 16989/7/99-99-15-02-01-17).
Новостворені платники (зареєстровані у 2024 році). Для підприємств-новачків перший звітний період розпочинається з дати їх реєстрації й закінчується останнім днем звітного податкового року (п.п. «а» п. 137.5 ПКУ).
Тому всі підприємства, створені протягом 2024 року, вперше звітують шляхом подання річної декларації з податку на прибуток. У ній вони підбивають підсумки діяльності з дати реєстрації по 31.12.2024;
Колишні єдиноподатники, які у 2024 році стали платниками податку на прибуток. Податківці зараховують таких перебіжчиків до новачків і дозволяють звітувати за правилами, визначеними п.п. «а» п. 137.5 ПКУ. Тому такі новоспечені прибутківці звітують і сплачують податок за підсумками першого прибуткового року шляхом подання річної декларації за період перебування на загальній системі. До речі, у цьому випадку податківці радять до декларації додавати одразу два комплекти фінзвітності — за період перебування на спрощеній системі оподаткування і за звітний рік (див. БЗ 102.20.02).
Докладно про звітування з податку на прибуток колишніми спрощенцями читайте у статті «Специфіка прибуткового звітування — 2024 колишніх єдинників» // «Податки & бухоблік», 2025, № 4;
Прибутківці, які ліквідувалися. Для підприємств, які ліквідуються, останнім податковим (звітним) періодом є період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 ПКУ).
Тому річну декларацію за 2024 рік подають:
- річники, які ліквідувалися протягом звітного року;
- квартальники, що ліквідувалися в IV кварталі 2024 року.
Щоправда, якщо ліквідація відбулася на початку / в середині кварталу / року, останню декларацію можна було подати й раніше, не чекаючи настання граничних строків, установлених п. 49.18 ПКУ (див. БЗ 102.20.01);
Нерезиденти, які здійснюють діяльність на території України через постійні представництва;
НПО-порушники. До них належать неприбуткові організації (НПО), що порушили у звітному році НПО-умови з п. 133.4 ПКУ. Зокрема, припустилися нецільового використання доходів. З місяця, що настає за місяцем порушення, такі НПО стають платниками податку на прибуток з усіма відповідними наслідками.
Декларацію з податку на прибуток НПО-порушники повинні подавати щоквартально (наростальним підсумком) і за рік.
Такі вимоги висуває п.п. 133.4.3 ПКУ (див. також БЗ 102.04).
Однак врахуйте, що під час воєнного стану (ВС) не вважається порушенням НПО-умов і не призводить до втрати неприбуткового статусу, якщо НПО надає допомогу армії, установам і організаціям, що утримуються коштом коштів держбюджету, закладам охорони здоров’я та іншу допомогу для забезпечення оборони країни, навіть якщо це не передбачено статутними документами НПО (п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).
Платники (не важливо — квартальники / річники), які у 2024 році перейшли у резиденти Дія Сіті на особливих умовах. Тоді такі платники подають одну річну декларацію з податку на прибуток за 2024 рік. У ній показують результати від двох режимів оподаткування: звичайного (до переходу) і на особливих умовах (див. БЗ 102.24)
Причому позаяк прибуткову декларацію за 2024 рік платник подаватиме, вже коли став резидентом Дія Сіті, то в рядку 10 вступної частини декларації в спеціальному полі треба зробити відмітку про резидентство Дія Сіті, що дозволяє ідентифікувати платника на особливих умовах.
Податкові агенти.
Крім платників податку на прибуток, прибуткову декларацію за 2024 рік мають подати неплатники цього податку — податкові агенти. Ідеться про осіб, які протягом звітного року виплачували юрособам-нерезидентам доходи із джерелом походження з України та оподатковували їх за українськими правилами з утриманням податку на доходи нерезидента або за правилами міжнародних договорів (п. 141.4 і п.п. 134.1.3 ПКУ).
Доходи, що виплачуються нерезидентам-фізособам, оподатковуються ПДФО за правилами п. 170.10 ПКУ.
Прибуткову декларацію за 2024 рік у зв’язку з виплатою нерезидентських доходів подають:
- неприбуткові організації разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (див. лист ДПСУ від 19.10.2020 № 4297/ІПК/99-00-05-05-02-06, БЗ 102.04);
- юридичні особи — платники єдиного податку (п. 297.5, абзац другий п.п. 133.1.1, п.п. «ґ» п. 137.5 ПКУ, див. БЗ 102.16);
- фізособи-підприємці (як загальносистемники, так і єдиноподатники), а також фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність (п.п. 133.1.4, п.п. «г» п. 137.5, п. 297.5 ПКУ, див. БЗ 102.16).
Усі перелічені особи звітують про нерезидентські виплати й подають фіскалам декларацію з податку на прибуток тільки (!) із заповненими рядками 23 ПН, 25 і додатком ПН (кількома додатками ПН — якщо дохід виплачувався декільком нерезидентам), а також із додатком ПП (якщо застосовувалися знижена ставка чи звільнення відповідно до міжнародного договору). Інші рядки декларації вони не заповнюють та інші додатки з нею не подають.
А ось звичайні фізособи (не підприємці) податок на репатріацію при виплаті нерезидентських доходів не утримують, а отже, і декларацію з податку на прибуток не подають (див. БЗ 102.16).
Якщо призупинили діяльність. А якщо підприємство тимчасово зупинило свою діяльність (простоює) з початку 2024 року. Чи звітувати за таких обставин з податку на прибуток?
Навіть попри тимчасову бездіяльність підприємству, скоріше за все, доведеться подати пусту декларацію з податку на прибуток. Причина — фінансова звітність, яка є обов’язковим додатком до такої декларації та її неодмінною частиною (п. 46.2 ПКУ).
Тож аби взагалі не подавати декларацію з податку на прибуток, не тільки вона сама не повинна містити показників, але й не повинно бути заповнено жодного додатка до неї. А оскільки уявити абсолютно порожню фінзвітність неможливо, навіть під час призупинення діяльності, то виходить, що не можна обійтися і без подання прибуткової декларації На цьому наголошують і податківці (див. БЗ 102.20.02). За роз’ясненнями фіскалів, подавати декларацію з податку на прибуток потрібно незалежно від показників, які відображені у фінзвітності. Адже для обрахунку об’єкта оподаткування використовуються дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які беруться із проміжної або річної фінзвітності, поданої разом із декларацією.
За якою формою звітувати?
Форма декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897. За нею звітують із цього податку і квартальники, і річники, і підприємства з особливим статусом. При цьому особливі платники (наприклад, банки, страховики, резиденти Дія Сіті на особливих умовах тощо) проставляють у полі 10 вступної частини декларації позначку про свою належність до відповідної спецкатегорії.
За 2024 рік слід звітувати за формою декларації з податку на прибуток з урахуванням змін, які було внесено:
- наказом Мінфіну від 07.12.2023 № 673 (враховуючи зміни, внесені наказом Мінфіну від 27.12.2023 № 725);
- наказом Мінфіну від 04.01.2024 № 6;
- наказом Мінфіну від 06.03.2024 № 111.
Наказ № 673. Цим наказом з метою удосконалення контролю за дотриманням відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» (див. лист ДПСУ від 20.02.2024 № 4574/7/99-00-21-02-03-07):
- викладено у новій редакції форму Звіту про контрольовані операції, затверджену наказом Мінфіну від 18.01.2016 № 8;
- внесено зміни до додатка ТЦ до прибуткової декларації, зокрема, його викладено в новій редакції;
- затверджено зміни до Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Мінфіну від 18.01.2016 № 8.
Наказ № 6. Приводом внесення змін до форми прибуткової декларації став Закон України від 10.08.2023 № 3325-ІХ.
Ним уточнено об’єкти оподаткування податком на прибуток суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор. У зв’язку із цим форму прибуткової декларації наказом № 6 підкориговано таким чином (див. лист ДПСУ від 20.02.2024 № 4564/7/99-00-21-02-01-07 і роз’яснення Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП від 13.03.2024):
У полі 10 вступної частини уточнено редакцію особливих відміток для:
- суб’єктів, що здійснюють організацію та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;
- суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, крім організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;
Показники рядків 11 — 13 і 15 щодо сум доходів, отриманих від діяльності з організації й проведення азартних ігор, та податку на дохід викладено в новій редакції.
Також увідповіднили форми прибуткової декларації аналогічні показники рядків 11 — 13, 15 додатка ВП до декларації.
Наказ № 111. Зміни, внесені до прибуткової декларації наказом № 111, спричинені Законом України від 21.11.2023 № 3474-IX і стосуються оподаткування податком на прибуток банків.
Відтак:
- примітку 5 декларації, примітку 2 додатки АВ, примітку 2 додатки ВП і примітку 6 додатка КІК доповнено новим абзацом, а примітку 1 додатка ЗП викладено в новій редакції. Згідно зі змінами банки мають зазначати / застосовувати базову (основну) ставку податку на прибуток у відсотках, установлену п. 136.11 ПКУ або п. 68 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.
За 2024 рік для банків підвищена ставка податку на прибуток — 50 % (замість ставки 25 %) установлена п. 70 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ (у тому числі для сплати дивідендних авансових внесків). Тож при складанні декларації за 2024 рік банкам необхідно застосувати підвищену ставку 50 % і розрахувати податок (а також дивідендні аванси) з урахуванням цієї ставки.
- рядок 16.5 додатка ЗП викладено у новій редакції. Примітка, яка до цього мала номер 1, стала приміткою 2. Але її зміст не змінився. Як і раніше, показник рядка 16.5 додатка ЗП не повинен перевищувати суму нарахованого податкового зобов’язання (ПЗ) звітного періоду, тобто позитивне значення, розраховане за формулою: ряд. 06 + ряд. 06.1 КІК декларації – ряд. 16.4.1 додатка ЗП (див. статтю «Додаток ЗП — зменшення нарахованої суми податку» // «Податки & бухоблік», 2025, № 4);
- у рядку 3.1.6 додатка РІ слова «бюджетних установ» замінено словами «бюджетних установ,», тобто просто додали кому. Наказ № 621. Наприкінці 2024 року Мінфін наказом від 05.12.2024 № 621 (враховуючи зміни, внесені наказом Мінфіну від 24.12.2024 № 659) підкоригував 4 додатки до прибуткової декларації. А саме:
- у таблиці 1 додатка ПН виключено неактуальний наразі рядок 23, де раніше відображали нерезидентський податок з доходів за виробництво та/або розповсюдження реклами.
Нагадаємо, що до 01.01.2022 резидент, який здійснював нерезиденту виплату, мав сплачувати з такого доходу податок на репатріацію за ставкою 20 % і власним коштом. На сьогодні ж з таких виплат податок на репатріацію взагалі не утримують. Адже виробництво та розповсюдження реклами — це звичайні послуги, оплата яких є для нерезидента виторгом. А з виторгом нерезидента податок на репатріацію не утримується (п.п. «к» п.п. 141.4.1 ПКУ);
викладено в новій редакції формулювання рядків 3.2.3.3, 3.1.6.2 і 3.1.7.1 додатка РІ та рядків 14.6, 22.2 і 28.2 додатка ДІЯ. Ці корективи викликані змінами, що внесені Законом України від 18.06.2024 № 3813-IX до ст. 39 ПКУ і набирали чинності з 01.01.2025 (див. роз’яснення ДПСУ від 27.08.2024);
Викладено у новій редакції додаток АМ, зокрема:
- у таблиці «Інформація щодо нарахованої амортизації» додано рядок А3ж3. Заповнюють його при розрахунку амортизації основних засобів у вигляді житлових будинків (окремих квартир, кімнат тощо), розташованих на території України, придбаних або споруджених під час дії ВС у зв’язку з переміщенням підприємства або його працівників, які мають статус внутрішньо переміщених осіб, відповідно до п. 69 підрозд. 4 розд. XX ПКУ;
- з’явилася таблиця «Інформація про результати інвентаризації об’єктів основних засобів станом на 1-ше число податкового (звітного) періоду 20__ року, в якому прийнято рішення про застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, що були у використанні, введених в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні» для відображення результатів інвентаризації у разі прийняття рішення про прискорену амортизацію вживаних ОЗ, введених в експлуатацію у період дії ВС.
З коли звітувати за оновленою наказом № 621 формою прибуткової декларації? У самому наказі № 621 зазначено набрання чинності — з дня опублікування. Тож якщо дотримуватися правила введення нових форм з п. 46.6 ПКУ (згідно з яким оновлені форми декларацій уперше слід подавати за період, що настає за періодом їх оприлюднення), то декларацію зі зміненими додатками ПН, РІ, ДІЯ та АМ узагалі-то вперше слід буде подати квартальним платникам — за результатами півріччя 2025 року.
Хоча не виключаємо, що податківці можуть надати змогу звітувати за нею вже при складанні річної звітності за 2024 рік, упровадивши зміни до програмного забезпечення.
Проєкт змін до декларації. На сайті ДПС зʼявився проєкт наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».
Проєкт наказу підготовлено з метою реалізації положень Закону України від 10.10.2024 р. № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» та Закону України від 04.12.2024 р. № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Основною метою проєкту наказу є приведення форми декларації з податку на прибуток у відповідність до положень ПКУ, зокрема щодо відображення у декларації авансового внеску, який сплачується платниками податку за кожний пункт обміну іноземної валюти, авансового внеску за кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Проблема заліку пальних авансів. Починаючи з грудня 2024 року Законом України від 10.10.2024 № 4015-ІХ запроваджено щомісячну сплату авансових внесків з податку на прибуток платниками, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.
Ці авансові внески за вимогами п.п. 141.14.1 ПКУ є неодмінною частиною податку на прибуток. І сплачена протягом звітного періоду сума цих внесків зменшує ПЗ з податку на прибуток, розраховані за результатами такого звітного періоду за базовою (основною) ставкою (18 %), у сумі, що не перевищує суму нарахованого ПЗ за такий звітний період. Виходячи з цього, вважаємо, аванси за грудень-2024 мають зарахуватися у сплату податку на прибуток усього 2024 року, а не тільки грудня.
Але наразі форма прибуткової декларації (зокрема, додаток ЗП) не містить для такого заліку відповідного рядка. Тож роздрібним торговцям пальним, які сплатили пальні аванси за грудень 2024 року, аби зменшити ПЗ з податку на прибуток на такі суми, нічого не залишається, як скористатися нормами п. 46.4 ПКУ. А він надає можливість платникам, які вважають, що форма податкової декларації збільшує або зменшує його ПЗ, усупереч положенням ПКУ, реалізувати право шляхом подання разом із податковою декларацією доповнення (з поясненням мотивів його подання).
Відтак, пальні авансові внески можна показати, скажімо, у рядку 16.5 додатка ЗП. А у полі «Наявність доповнення» кінцевої частини декларації розкрити відомості про це.
Однак пам’ятайте, що сума сплачених пальних авансових внесків (п.п. 141.14.3 ПКУ):
- не підлягає поверненню як надміру та/або помилково сплачені ПЗ;
- не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів);
- на неї не поширюються положення ст. 43 ПКУ.
- Не перекриті за підсумками звітного року річним податком на прибуток суми пальних авансів просто згорять. Бо сума такого перевищення не переноситься у зменшення ПЗ з податку на прибуток наступних звітних періодів.
У який спосіб подавати декларацію?
Можливі способи подання прибуткової декларації до податкових органів перелічені в ст. 49 ПКУ і залежать від розміру підприємства.
Види підприємств:
Середні та великі. Норма ПКУ – П. 49.4. Подають декларацію в електронній формі.
Малі та мікропідприємства. Норма ПКУ – П. 49.3. Можуть подавати декларацію одним із трьох способів:
- особисто або через уповноважену особу;
- поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- в електронній формі;
Відправити декларацію поштою потрібно не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку її подання (п. 49.5 ПКУ).
Зауважте: розмірну групу підприємств за їх величиною — мікро-, малі, середні та великі для цілей ст. 49 ПКУ (тобто для визначення способу подання податкової звітності) визначають за бухобліковими критеріями, установленими ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік.
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.
Ідентифікатор електронної форми декларації з податку на прибуток за 2024 рік (див. Реєстр електронних форм податкових документів):
- J0100126 — для юридичних осіб;
- F0100726 — для фізичних осіб;
- J0100926 — для інститутів спільного інвестування.
У які строки звітувати й сплачувати податок?
Для декларування податку на прибуток установлено два звітних періоди: квартал і рік (пп. 137.4 і 137.5 ПКУ). При цьому і річники, і квартальники річну декларацію подають протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.6 ПКУ).
Якщо останній день строку подання декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПКУ).
Виходить, річну декларацію з податку на прибуток за 2024 рік і річники, і квартальники мають подати не пізніше 03.03.2025.
Позаяк 1 березня 2025 року припадає на вихідний день — суботу.
Сплатити податок за декларацією необхідно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації (п. 57.1 ПКУ). А отже, суму податку на прибуток за 2024 рік потрібно перерахувати не пізніше 11.03.2025.
Проте у ці строки повинні вкластися платники, які мають можливість виконувати свої податкові зобов’язання. Адже під час ВС (який, скоріше за все, буде продовжено після 07.02.25) виконання податкових обов’язків (зокрема, подання декларацій / сплата податку) залежить від можливостей платників (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тому подати декларацію / сплатити податок за 2024 рік платникам податку на прибуток слід у такі строки.
Платники:
- що мають можливість виконати податкові обов’язки;
Граничний строк подання декларації не пізніше за 03.03.2025, а сплати податку не пізніше за 11.03.2025. Тобто, діють загальні строки (п.п. 49.18.2, п. 57.1 ПКУ).
- у яких відновилася можливість виконання податкових обов’язків;
Граничний строк подання декларації і сплати податку протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, що настає за місяцем відновлення таких можливостей.
- що не мають можливості виконати податкові обов’язки під час ВС;
Граничний строк подання декларації і сплати податку протягом 6 місяців після припинення або скасування ВС.
При цьому відсутність можливості своєчасно виконати свої податкові обов’язки платник має обов’язково підтвердити згідно з Порядком, затвердженим наказом Мінфіну від 29.07.2022 № 225.
Куди подавати декларацію?
За загальним правилом декларацію з податку на прибуток подають податковому органу, в якому перебуває на обліку платник податку (п. 49.1 ПКУ), тобто за місцеперебуванням (основним місцем обліку) платника.
В останні дні 2024 року на сайті ДПСУ з’явилася інформація про реорганізацію податкових інспекцій. Отже, через таку зміну для більшості платників зміниться місце подання звітності, а саме зміниться назва податкової (ДПІ) та її код. Усю звітність (у тому числі й декларацію з податку на прибуток), яка буде подана у 2025 році (незалежно від того, чи мова йде про звітність за звітні періоди 2025 року чи за звітні періоди минулого 2024 року), необхідно подавати до нової податкової інспекції. Тому перед відправленням декларації ретельно перевірте реквізити податкового органу, якому її подаєте.
Особливими правилами подання декларації керуються прибутківці, які у звітному періоді змінювали своє місцеперебування. Так, до закінчення бюджетного періоду (календарного року — тобто до 31 грудня) вони повинні сплачувати податок за попереднім місцеперебування (ч. 8 ст. 45 БКУ і п. 10.2 Порядку № 1588*). * Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588.
З цієї причини до кінця поточного року платник податків перебуває на обліку одночасно:
- у податковому органі за попереднім місцеперебуванням (у якому основне місце обліку змінюється на неосновне) — з ознакою того, що він залишається платником податків до кінця року;
- у податковому органі за новим місцеперебуванням (основне місце обліку) — з ознакою того, що він є платником з наступного року.
При цьому до закінчення поточного бюджетного періоду (календарного року) підприємство подає декларації з податку на прибуток і сплачує цей податок за попереднім місцеперебуванням (тобто, за неосновним місцем обліку). А вже починаючи з наступного бюджетного року — звітує і сплачує податок за новим місцеперебуванням, тобто за основним місцем обліку.
Нагадаємо: подати декларацію з податку на прибуток за 2024 рік слід не пізніше за 03.03.2025 (тобто вже в наступному бюджетному році). Тому підприємства, які у 2024 році змінили прописку, річну декларацію з податку на прибуток подають уже за новим місцеперебування Підтверджують це й податківці в БЗ 102.20.01, а також у листі ДФСУ від 28.09.2018 № 4251/6/99-99-08-01-01-15/ІПК.
Ще один випадок, коли загальне правило вибору місця подання звітності не працює, — це переведення підприємства до кола великих платників податку.
Щорічно органи контролю формують Реєстр великих платників податків на наступний рік (п. 64.7 ПКУ). Реєстр великих платників податків на 2025 рік затверджено наказом ДПСУ від 22.10.2024 № 753.
Якщо ваше підприємство включено до цього Реєстру, то з початку 2025 року воно перебуває на обліку в органі контролю, що здійснює супровід великих платників податків. Цей орган стає для платника основним місцем обліку (п.п. 20.1.25 ПКУ, п. 10.22 Порядку № 1588).
Після такого переведення, тобто з початку податкового року, подавати декларації з податку на прибуток платнику потрібно за новим місцем обліку (п. 64.7 ПКУ, лист ДФСУ від 21.03.2018 № 8319/7/99-99-12-03-03-17).
Якщо вас, навпаки, виключили з Реєстру великих платників на 2025 рік, то річну декларацію з податку на прибуток за 2024 рік ви повинні будете подавати вже до податкового органу за своїм місцеперебуванням, який тепер для вас знову став основним місцем обліку.
Які вимоги до заповнення декларації?
Для того, щоб у податківців не виникло претензій до вашої звітності, при складанні декларації з податку на прибуток потрібно враховувати декілька правил:
- декларацію заповнюють зростальним підсумком з початку року в гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами.
Це означає, що просто перенести дані з фінансової звітності не вийде. Адже, як відомо, повну фінзвітність заповнюють у тисячах гривень без десяткових знаків, а спрощену — у тисячах гривень з одним десятковим знаком після коми.
Виходить, для заповнення декларації потрібно взяти дані про дохід і фінрезультат по точніше — з первинних документів, регістрів бухобліку (у гривнях) Тобто ще до округлення у фінзвіті тисячі гривень (див. БЗ 102.20.02); 2) декларацію заповнюють українською мовою (ч. 2 ст. 37 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII). Виняток можуть становити графи «Повне найменування нерезидента» і «Місцеперебування нерезидента» додатка ПН до декларації.
Їх, на думку податківців, можна заповнювати іноземною мовою, за умови, що в договорі з нерезидентом ці реквізити зазначені без перекладу українською мовою (див. БЗ 102.20.02):
- декларація повинна містити всі обов’язкові реквізити, перелічені в пп. 48.3 і 48.4 ПКУ. Без обов’язкових реквізитів вона втратить статус податкової декларації. Зокрема, до обов’язкових реквізитів належать відмітки про додатки, які подають разом із декларацією. Тож не забувайте їх проставити;
- у декларації та її додатках треба зазначати усі передбачені в них показники (див. БЗ 102.20.02). За відсутності показників у відповідних рядках декларації або додатків їх прокреслюють (у разі подання звітності в паперовому вигляді) або залишають порожніми (при поданні звітності в електронній формі);
- якщо заповнено рядки декларації, до яких передбачено подання додатків, то з декларацією подають і додатки.
Зауважте, що додатків ПН і КІК-додатків може бути декілька — якщо дохід виплачувався декільком нерезидентам і є декілька контрольованих іноземних компаній
Тому в остаточній частині декларації зазначають кількість поданих додатків ПН і КІК-додатків.
А ось до рядків декларації, які залишилися незаповненими через відсутність операцій (показників), додатки не подають (див. БЗ 102.20.02).
Єдиний виняток — це коли рядок декларації за розрахунком вийшов нульовим (порожнім), але є дані, які необхідно при цьому показати в додатку. Яскравий приклад такої ситуації — бухгалтерська амортизація дорівнює податковій, інших різниць немає, і значення рядка 03 додатки РІ дорівнює нулю.
У цьому випадку показник рядка 03 РІ самої декларації також дорівнює нулю (тобто рядок залишається незаповненим через відсутність показника), але додаток (у цьому випадку додатки РІ та АМ) до такого порожнього рядка подати доведеться;
- фінансова звітність є додатком до декларації з податку на прибуток та її неодмінною частиною (п. 46.2 ПКУ).
Яку фінзвітність подавати з декларацією?
Отже, з декларацією з податку на прибуток за 2024 рік подають і фінансову звітність. Про подану фінзвітність у кінцевій частині декларації проставляють відповідну відмітку.
За вимогами п. 46.2 ПКУ платники податку на прибуток (крім юросіб, зобов’язаних оприлюднювати фінзвітність) повинні подавати річну фінансову звітність разом з прибутковою декларацією, тобто за 2024 рік — не пізніше 3 березня 2025 року.
Що стосується платників податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність (їх визначено ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік), то вони згідно з абзацами другим і четвертим п. 46.2 ПКУ не пізніше 03.03.2025 разом із річною декларацією мають подати фіскалам (1) Баланс (Звіт про фінансовий стан) і (2) Звіт про фінансові результати (Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід), ще не перевірені аудитором
Саме ці дві форми є додатком до прибуткової декларації та її неодмінною частиною (п. 46.2 ПКУ).
Повний комплект фінзвітності* (вже перевіреної аудитором) аудит зобов’язані прибутківці подають податківцям не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, тобто за 2024 рік — не пізніше 10.06.2025 (див. БЗ 102.20.01). Проте в умовах війни подати податківцям перевірену аудитором річну фінзвітність можна протягом 3 місяців після припинення або скасування воєнного стану (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
* Податківці вимагають, щоб разом із фінзвітністю такі підприємства подавали й аудиторський звіт (див. листи ДПСУ від 26.05.2023 № 1290/ІПК/99-00-21-02-01-06, від 02.07.2021 № 2586/ІПК/99-00-21-02-01-06 та від 09.06.2020 № 2356/6/99-00-05-05-02-06/ІПК, БЗ 102.20.01). Хоча з п. 46.2 ПКУ такий обов’язок не випливає.
Ще зауважимо: Порядком № 419* установлено два різні строки подання податківцям річного Звіту про фінансовий стан (Балансу) та Звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати):
Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 08.02.2000 № 419. 1).
- строки, встановлені ПКУ (абзац шостий п. 5 Порядку № 419), тобто за 2024 рік — не пізніше 03.03.2025;
- не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним (абзаци перший і другий п. 5 Порядку № 419).
Ця неузгодженість легко вирішується своєчасним (не пізніше 28 лютого) поданням річної фінзвітності до статистики в електронному вигляді (через «Єдине вікно подання електронної звітності»). У такому разі її побачать і податківці. Тобто першою подається фінзвітність (за електронними формами з першою літерою «S» — оскільки подається і до статистики, і податківцям), а після — декларація з податку на прибуток з відмітками в кінцевій частині про подану фінансову звітність (див. БЗ 102.20.02, роз’яснення ДПСУ від 23.06.2022).
Відтак, не буде порушення строків подання фінансової звітності.
При цьому немає проблеми в тому, що фінзвітність в електронному вигляді як додаток до декларації з податку на прибуток податківці отримають раніше, ніж саму декларацію.