Прийнято у першому читанні урядовий законопроект про колективні угоди та договори
06.10.2022 Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про колективні угоди та договори» (законопроект No 7628 від 02.08.2022 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=74672).
За повідомленням на вебсайті Мінекономіки https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=3c568c64-b46a-4872-83cf-32af4d943b d3&title=NoviiZakonproKolektivniUgodi, з ухваленням та набуттям чинності цього законопроекту наймані працівники та роботодавці отримають більш сучасні та дієві інструменти для ведення соціального діалогу, захист сторін колективних угод буде посилено.
Урядовий проект передбачає розширення суб’єктного складу сторін колективних переговорів, що дозволить залучити до соціального діалогу і новостворені профспілки. Зокрема, на галузевому рівні: в колективних переговорах зможуть брати участь нерепрезентативні представники, які укладають галузеві угоди обмеженої дії.
У свою чергу, на рівні підприємства, установи чи організації право на укладення колективного договору матимуть всі без винятку працівники і роботодавці, зокрема фізичні особи.
Закон також визначає порядок застосування роботодавцем умов колективних угод у випадках, коли він зобов’язаний враховувати положення угод різного рівня (територіального, галузевого, локального тощо). Та встановлює взаємозв’язок між нормами колективних угод галузевого і територіального рівня.
Крім того, законопроект передбачає можливість призупинення й зупинення дії окремих положень колективних угод і договорів – за згодою сторін та у разі настання форс-мажорних обставин (перелік яких зазначено в договорі). Також законопроект передбачає приєднання до сторін угод і договорів нових суб’єктів.
Проєкт Закону України «Про колективні угоди та договори» узгоджується з положеннями Європейської соціальної хартії, а також директив 23 та 533 ЄС. У процесі розробки проект закону був максимально узгоджений сторонами соціального діалогу (профспілками і роботодавцями) та експертами Міжнародної організації праці.
Нові ставки акцизного податку та нові особливості застосування 7%-вої ставки ПДВ: роз’яснення ДПСУ
ДПСУ на своєму офіційному вебсайті https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/622350.html нагадала, що 21.09.2022 Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану» No 2618-ІХ (далі – Закон No 2618). 30.09.2022 цей Закон набрав чинності.
Законом No 2618 було запроваджено нові ставки акцизного податку на окремі види пального та нафтопродуктів, а також визначено нові особливості застосування ставки ПДВ у розмірі 7% до операцій з постачання та ввезення окремих видів пального та нафтопродуктів.
Тож ДПСУ дещо роз’яснила нововведення, запровадженні Законом No 2618, а саме, щодо:
- Ставок акцизного податку;
- Оформлення податкового векселя;
- Тимчасового відображення в реквізитах акцизної накладної форми «П» ознаки умов оподаткування та реквізитів податкового векселя;
- Заповнення декларації з акцизного податку, затвердженої наказом МФУ від 23.01.2015 No14 (із змінами), зазначаємо за вересень 2022 року;
- Змін у частині податку на додану вартість.
5, 10, 20 та 100 гривень попереднього покоління Нацбанк поступово замінить на оновлені
З 1 січня 2023 року Національний банк розпочне поступово вилучати з обігу паперові банкноти номіналами 5, 10, 20 та 100 гривень зразків 2003 – 2007 років (тобто попереднього покоління) з метою поступової їх заміни на оновлені грошові знаки. Замість них в обіг надійдуть оновлені банкноти та обігові монети, а саме:
- обігові монети номіналами 5 та 10 гривень зразка 2018 року;
- банкноти номіналами 20 та 100 гривень нового покоління.
З початку наступного року Національний банк спільно з банками розпочне поступове вилучення з готівкового обігу зазначених банкнот, зокрема:· банки України не видаватимуть із кас такі банкноти за всіма видами готівкових операцій;· Національний банк припинить підкріплювати такими банкнотами каси банків.Як наслідок, потрапляючи в банки, банкноти попереднього покоління не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться з обігу та передаватимуться до Національного банку для подальшої утилізації.
Проте такі банкноти залишаються дійсними платіжними засобами. Громадяни зможуть продовжувати ними розраховуватися без обмежень, їх не потрібно буде спеціально обмінювати.Водночас поступово в обігу банкнот попереднього покоління ставатиме дедалі менше, а їх місце займатимуть відповідні “сріблясті” монети номіналом 5 та 10 гривень зразка 2018 року та оновлені банкноти номіналом 20 та 100 гривень – із сучасним дизайном та посиленою системою захисту.Рішення про початок поступової заміни в обігу з 1 січня 2023 року банкнот номіналами 5, 10, 20 та 100 гривень зразків 2003–2007 років (попереднього покоління) ухвалене постановою Правління НБУ від 04.10.2022 р. No 213 https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_04102022_213.За повідомленням НБУhttps://bank.gov.ua/ua/news/all/banknoti-5-10-20-ta-100-griven-poperednogo-pokolinnya-pos tupovo-zaminyuvatimutsya-v-obigu-na-onovleni
Верховний Суд про оподаткування: огляд актуальної судової практики
До вашої уваги:·
- Огляд правових позицій, висловлених Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду за І півріччя 2022 року, https://cutt.ly/sBnAFUy·
- Презентація судді КАС ВС Наталії Блажівської, присвячена податковим змінам під час воєнного стану, https://cutt.ly/CVGEYyd
- Огляд актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якому представлено рішення, внесені до ЄДРСР, за серпень 2022 року https://bit.ly/3xDzcfz
Моніторинг податкових накладних та розрахунків коригування стане більш жорсткішим
12 жовтня 2022 року Уряд вніс зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, було:
- Виключено можливість безумовної реєстрації розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику.
- Передбачено вимогу щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування платника податку, яким подано для реєстрації податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН, у разі, якщо такий платник відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку.
- Встановлено обов’язок комісій контролюючих органів приймати рішення про неврахування таблиці даних платника податку у разі:
· відповідності платника податку критеріям ризиковості;
або
· надходження до контролюючого органу податкової інформації щодо невідповідності відомостей, зазначених в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до КВЕД, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з ДКПП, що постачаються та/або отримуються платником податку, ввозяться на митну територію України.
За повідомленням в Телеграм-каналі Тараса Мельничука, представника КМУ у парламенті https://t.me/tmelnychuk/1042
Граничний день для реєстрації ПН/РК за другу половину вересня – 14 жовтня
Як відомо, податкові накладні/розрахунки коригування, складені з 16 по останній календарний день місяця, слід зареєструвати в ЄРПН до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Водночас, згідно п. 201.1, п. 201.10 ПКУ та п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. No 1246, якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочій день, такий день вважається операційним днем.
Проте, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються лише у робочі дні з 8 до 18 години.
Отже, у період воєнного стану платник податку не може зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної в ЄРПН у вихідний день, у тому числі, якщо такий день є граничним днем їх реєстрації. Див. роз’яснення на офіційному вебсайті ДПСУ від 20.07.2022 https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/598206.html.
При цьому у період дії воєнного стану в Україні скасовані cвяткові дні, передбачені Кодексом законів про працю України.
Тож, з огляду на зазначені норми, святковий день 14 жовтня – День захисників і захисниць України, що припадає на п’ятницю, є звичайним робочим днем та є останнім днем реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування за другу половину вересня.
Рахунок-фактура – первинний документ: зареєстровано законопроект
13.10.2022 у Верховній Раді зареєстрували проект Закону «Про використання рахунків-фактур в операціях з виконання робіт (надання послуг)» (законопроект No 8125 https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40646).
Як відомо, на сьогоднішній день бухгалтерський облік вимагає від підприємців обов’язкового оформлення документів (актів виконаних робіт/послуг), які в сучасних умовах є непотрібними для відображення податкових зобов’язань економічних агентів. Наразі продовжується практика використання актів виконаних робіт (наданих послуг), які не передбачені жодним нормативно-правовим актом.
Водночас використання актів виконаних робіт (наданих послуг) створює додаткове адміністративне та фінансове навантаження на суб’єктів підприємництва.
Розвиток фінансових технологій вимагає нових, більш сучасних та ефективних інструментів. Тому, пропонується, що основним документом, підтверджуючим фактичне виконання робіт та/або надання послуг, є рахунок-фактура (інвойс).
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг» від 03.11.2016 р. No 1724-VIII свого часу було запроваджено використання рахунку (інвойсу) у сфері експорту послуг, а також створено необхідне законодавче підґрунтя для визнання рахунку (інвойсу), у тому числі електронного, первинним бухгалтерським документом.
Однак, наразі немає універсального підходу для визнання рахунку (інвойса) первинним бухгалтерським документом.
Мінфін у листі від 16.02.2017 No 31-11410-06-5/4339 зазначив, що оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами.
Однак, дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, момент фактичного надання послуг і оплата згідно з рахунком можуть суттєво різнитися у часі.
Тому оплата виставленого рахунку не дає відповіді на головне питання, а саме про дату фактичного виконання робіт (надання послуг), що у свою чергу викликає питання щодо виникнення податкових зобов’язань.
Тобто підхід, який допускає визнання рахунку-фактури (інвойса) первинним бухгалтерським документом лише у разі оплати, незалежно від інших способів акцепту з боку замовника/покупця, є занадто вузьким.
Таким чином, відносини, пов’язані з обігом рахунків-фактур (інвойсів) у сфері виконання робіт (надання послуг), зокрема питання виставлення та способів акцепту інвойсів, визначення підстав для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій з виконання робіт (надання послуг) тощо, потребують законодавчого врегулювання.
У зв’язку із цим законопроектом No 8125 пропонується:
- сформувати новий понятійний апарат, затвердивши поняття рахунку-фактури, принципу мовчазної згоди, конклюдентних дій тощо;
- закріпити принцип диспозитивності під час обігу рахунків-фактур;
- визнати, що за певних умов рахунок-фактура може виступати договором;
- затвердити обов’язкові реквізити рахунку-фактури;
- передбачити способи прийняття (акцепту) рахунку-фактури та визнання йогопервинним документом.
Зокрема, цим законопроектом пропонується передбачити у ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється шляхом виставлення та прийняття (акцептом) рахунку-фактури, у тому числі в електронному вигляді. Відмова замовника від прийняття (акцепту) рахунку-фактури не позбавляє підрядника права вимагати виконання замовником зобов’язання щодо оплати робіт. Неприйнятий (неакцептований) рахунок-фактура може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови замовника від прийняття (акцепту) рахунку-фактури визнані судом обґрунтованими.
За матеріалами пояснювальної записки до законопроектуhttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1505400
Зміни у порядку блокування ПН/РК: вже є текст постанови КМУ
Вчора ми повідомляли, що Уряд вніс зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).
І ось на Урядовому порталі https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadku-zu-a1154 з’явився текст постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 12.10.2022 р. No 1154.Що ж усе-таки ці зміни передбачають?
Згідно тексту постанови не будуть підлягати моніторингу на відповідність критеріїв ризиковості тільки розрахунки коригування, складені до податкових накладних на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику. Тож більшість зменшувальних розрахунків коригування потрапить під моніторинг.
Також дещо було підкориговано й п. 6 Порядку, у результаті чого зупинення реєстрації буде відбуватися не тільки щодо складених податкових накладних та розрахунків коригування, а й поданих на реєстрацію. Тобто, можуть блокуватися зменшувальні розрахунки коригування при їх реєстрації покупцем-платником ПДВ.
Також були відкориговані умови неврахування таблиці даних. За новою редакцією п. 19 Порядку комісії ДПС зможуть приймати рішення про неврахування таблиці даних платника податку, що врахована в автоматичному режимі, у разі коли:
- щодо платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1-5 додатка 1;
- до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до КВЕД, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з ДКПП, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.Крім того, з першого критерію ризиковості здійснення операцій буде виключено умову щодо переважання у відповідному залишку товарів (понад 50%) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС. Нині перелік цих ризикових товарів дуже великий. Але із набранням чинності зазначених змін він не буде потрібний, адже ДПС перевірятиме залишки всіх товарів.
