Нацбанк оновив валютне регулювання для громадян та бізнесу
Національний банк вжив заходів з метою зменшення попиту в готівковому сегменті валютного ринку та захисту міжнародних резервів, а також уточнив низку норм, спростивши умови завезення гуманітарної допомоги в Україну та розширивши можливості українського бізнесу вести зовнішньоекономічну діяльність.
Зміни, зокрема, стосуються таких напрямів:
1. Продаж банками безготівкової іноземної валюти громадянам
Національний банк із 1 жовтня збільшує із 50 тис. грн до 100 тис. грн (в еквіваленті) щомісячний ліміт на купівлю громадянами безготівкової іноземної валюти з подальшим розміщенням на безвідкличний депозит від трьох місяців.
Нагадуємо, що Національний банк 21 липня дозволив банкам продавати громадянам безготівкову іноземну валюту за умови вкладення цих коштів на строковий депозит.
2. Переказ бізнесом іноземної валюти за кордон за рахунок наявної валюти для утримання власних підрозділів
Національний банк дав змогу підприємствам із 1 жовтня переказувати кошти на рахунки їхніх підрозділів та філій за кордоном за умови одночасного дотримання низки умов, зокрема:
● такі перекази дозволені лише для утримання відповідних філій чи підрозділів;
● щомісячний обсяг переказів не має перевищувати четвертої частини від загальної суми коштів, яку бізнес переказав у 2021 році за кордон для утримання його підрозділів;
● перекази мають здійснюватися за рахунок наявної в бізнесу власної іноземної валюти.
3. Перекази з гривневих платіжних карток на картки іноземних банків Національний банк з 5 жовтня повертає заборону на Р2Р-перекази з гривневих платіжних карток українських банків на картки іноземних банків.
Українці й надалі матимуть змогу переказувати кошти за кордон для оплати навчання (на рахунки навчальних закладів), лікування, транспортування хворих, витрат, пов’язаних зі смертю, а також для сплати аліментів. Крім того, НБУ врахував запити громадян та дозволив із 1 жовтня переказувати кошти за кордон для оплати навчання на рахунок юридичної особи-нерезидента, яка відповідно до наданих навчальним закладом повноважень здійснює приймання коштів.
Також громадяни можуть переказувати кошти між гривневими платіжними картками українських банків, незалежно від країни фактичного перебування клієнта. Крім того, зберігатиметься дозвіл на Р2Р-перекази з валютних платіжних карток українських банків на картки іноземних банків у межах щомісячного ліміту в розмірі 100 тис. грн (в еквіваленті), який є спільним для цих операцій та для операцій, що належать до «quasi cash».
4. Валютний нагляд при увезенні гуманітарної допомоги в Україну
Ураховуючи запити банків та благодійних фондів, а також результати детального опрацювання цього питання з іншими державними органами, Національний банк запровадив з 1 жовтня додаткові підстави для завершення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться в Україну як гуманітарна допомога.
НБУ визначив перелік документів, що дають змогу банкам завершити валютний нагляд за такими імпортними операціями. Серед них, зокрема: декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, а також документи, що підтверджують передавання або одержання ввезеної гуманітарної допомоги її отримувачем.
Крім того, Національний банк дозволив переказ коштів нерезиденту за договором комісії, агентським договором або договором доручення через продаж з 24 лютого 2022 року послуг або робіт, що входять до переліку, визначеного Постановою КМУ No 153 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/153-2022-%D0%BF#Text.
Відповідні зміни та низка інших уточнюючих змін унесені постановою Правління НБУ від 29.09.2022 р. No 211 https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_29092022_211. Більшість положень документа набирають чинності з 1 жовтня 2022 року, крім повернення заборони на Р2Р перекази з гривневих платіжних карток на картки іноземних банків (набирає чинності з 5 жовтня 2022 року).
За повідомленням на офіційному вебсайті НБУ https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-vjivaye-zahodiv-dlya-zmenshennya-popitu- v-gotivkovomu-segmenti-valyutnogo-rinku-zahistu-mijnarodnih-rezerviv-i-utochnyuye-nizku-n orm
Основні правила заповнення Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній
ДПСУ нагадала, що відповідно до вимог ст. 39 Податкового кодексу України платники податків, які у 2021 році здійснювали контрольовані операції, мають подати не пізніше 30 вересня 2022 року до ДПС разом із Звітом про контрольовані операції Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Причому для платників податків, які не подали разом із Звітом про контрольовані операції Повідомлення або які перевіряють вже подану звітність, податківці підготували презентаційні матеріали щодо алгоритму заповнення Повідомлення. Переглянути їх можна за посиланням: https://tax.gov.ua/data/files/268022.pdf
Розрахунок рентної плати на газ за внутрішніми цінами реалізації: набрав чинності Закон
Сьогодні набрав чинності Закон України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування природного газу» від 20.09.2022 р. No 2606-IX https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2606-20#Text (законопроект No 7732 від 05.09.2022 https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40395). Закон був опублікований в «Голосі України» 30.09.2022http://www.golos.com.ua/article/364780.
Цим Законом було доповнено п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України новим підпунктом 69.31, в якому встановлено, що фактичною ціною реалізації для газу природного, видобутого в Україні з 1 серпня 2022 року, що реалізується платниками рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, є максимальний показник із нижченаведених величин:
● середньозважена ціна природного газу, визначена у договорах купівлі-продажу природного газу з НАК «Нафтогаз України», укладених в рамках закупівлі природного газу власного видобутку на організованих товарних ринках без ПДВ, у грн. за 1000 метрів кубічних;
● cередньозважена ціна продажу природного газу, що склалася за результатами торгів на організованих товарних ринках, за період з першого по останній день місяця, що передує податковому (звітному) періоду, без ПДВ, у грн. за 1000 метрів кубічних (крім НАК «Нафтогаз України»; юридичних осіб, єдиним засновником (акціонером, учасником) яких є НАК «Нафтогаз України»; юридичних осіб, контрольний пакет акцій яких належить НАК «Нафтогаз України» (частка НАК «Нафтогаз України» у статутному капіталі яких становить 50 або більше відсотків));
● ціна природного газу, визначена як середнє арифметичне значення таких величин:
- середньоарифметична ціна UA VTP Gas price на умовах передоплати «advanced payment» (наступний місяць, MaH), що розраховується як середньоарифметичне значення між цінами «Bid» та «Ask» за період з першого по останній день місяця, що передує податковому (звітному) періоду, без ПДВ, у грн. за 1000 метрів кубічних;
- середньоарифметична ціна UA VTP Gas Price (наступний місяць, MaH), що розраховується як середньоарифметичне значення між цінами «Bid» та «Ask» за період з першого по останній день місяця, що передує податковому (звітному) періоду, без ПДВ, у грн. за 1000 метрів кубічних.Міністерство економіки, до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, розміщує на своєму офіційному веб-сайті фактичну ціну реалізації природного газу, визначену за 1000 метрів кубічних.
Кабмін затвердив перелік товарів, які ввозяться в Україну без надання митним органам забезпечення сплати митних платежів
Кабмін постановою від 27.09.2022 р. No 1091 https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-pereliku-okremykh-tovariv-vvezennia-iakyk h-i270922-1091 затвердив Перелік окремих товарів, ввезення яких на митну територію України та/або переміщення територією України транзитом здійснюється без надання митним органам забезпечення сплати митних платежів.Зазначена постанова набрала чинності з 1 жовтня 2022 року та втрачає чинність через рік з дня припинення чи скасування воєнного стану, крім пунктів 5 і 6 переліку, затвердженого цією постановою, які втрачають чинність з 1 лютого 2023 року. Переглянути цей перелік можна за посиланням:https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/633/6de/a0e/6336dea0ef9da958630902 .doc.
Мінфін готує зміни до Порядку подання фінансової звітності
Мінфін на своєму офіційному вебсайті оприлюднив https://mof.gov.ua/uk/legal_acts_drafts_2022-558 проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності».
Проект підготовлено з метою приведення Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 No 419 (далі – Порядок), у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 19.07.2022 р. No 2435-IX https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2435-20#Text.
Проектом передбачається удосконалення окремих норм щодо подання фінансової звітності та уточнення переліку підприємств, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності. А саме передбачається, що:
- фінансова звітність та консолідована фінзвітність за МСФЗ подається материнськими підприємствами груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес, материнськими підприємствами великої групи, які не належать до категорії великих підприємств;
- таксономія фінансової звітності за міжнародними стандартами видається Радою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;
- підприємства, які контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції, подаватимуть консолідовану фінансову звітність групи власникам (засновникам), до центру збору фінансової звітності та іншим користувачам не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше строків, передбачених законодавством для оприлюднення річної консолідованої фінансової звітності;
- підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат, втратять право на подання скороченої річної фінансової звітності. Таке право залишиться тільки у юросіб, які належать до мікропідприємств та непідприємницьких товариств (крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за МСФЗ).
У разі затвердження ця постанова набере чинності з дня її опублікування.
Зауваження та пропозиції до проекту постанови можна надавати протягом 20 днів з дня його оприлюднення на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України у письмовій та/або електронній формі за адресою: Міністерство фінансів України, 01008, м. Київ-8, вул. Грушевського, 12/2 або 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11; e-mail: [email protected].
Уряд запровадив референтне ціноутворення на лікарські засоби, які закуповуються за бюджетні кошти
4 жовтня, Уряд прийняв постанову «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України щодо референтного ціноутворення на деякі лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти»http://materialy.kmu.gov.ua/eb4f7f89/docs/e4cc45fd/Proekt_postanovi.pdf.
Розроблена МОЗ постанова спрямована на детінізацію в системі охорони здоров’я, сприятиме підвищенню ефективності держрегулювання цін на лікарські засоби, які закуповуються за бюджетні кошти, та покращенню доступу до них пацієнтів. Також реферування цін дозволить зменшити витрати лікарень на закупівлю препаратів, які входять до Національного переліку лікарських засобів.
На сьогодні, відповідно до чинного законодавства https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/240-2014-%D0%BF#Text, ціни на більшість лікарських засобів, які закуповуються за бюджетні кошти, декларуються власниками реєстраційних посвідчень на лікарський засіб за заявницьким принципом (без обґрунтування величини ціни).
Також наразі діє держрегулювання цін лише на деякі лікарські засоби, які включені до Нацпереліку, шляхом встановлення граничних оптово-відпускних цін на основі даних про ціни на препарати у Республіці Польща, Словацькій Республіці, Чеській Республіці, Латвійській Республіці, Угорщині.
Відповідно до прийнятої постанови запроваджується:
- державне регулювання цін шляхом встановлення граничних оптово-відпускних цін на основі референтного ціноутворення на лікарські засоби, що зареєстровані в Україні, а також:
- включені до Національного переліку,
- щодо яких проведена державна оцінка медичних технологій, зарезультатами якої лікарські засоби також можуть закуповуватись за кошти державного бюджету (крім тих, для яких рекомендовано укладення чи продовження дії (пролонгації) договорів керованого доступу);
- затвердження МОЗ реєстру граничних оптово-відпускних цін на зазначені лікарські засоби, а також затвердження порядку розрахунку граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти та підлягають референтному ціноутворенню.
За повідомленням на Урядовому порталі https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-pryiniav-postanovu-pro-zaprovadzhennia-referentnoho-t sinoutvorennia-na-likarski-zasoby-iaki-zakupovuiutsia-za-biudzhetni-koshty
Україна планує скасувати Угоду із Білоруссю про уникнення подвійного оподаткування
Тарас Мельничук, представник КМУ у Верховній Раді, у своєму Телеграм-каналіhttps://t.me/tmelnychuk/1004повідомив, що 04.10.2022 Уряд схвалив проект Закону «Про припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків стосовно податків на доходи і майно».
За його словами, прийняття законопроекту сприятиме прискоренню згортання економічних і фінансових зав’язків з білоруссю, яка підтримує безпрецедентну, відкриту, широкомасштабну війну Росії проти України.
Угода між урядом України і урядом Республіки Білорусь про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків стосовно податків на доходи і майно https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/112_640#Text вчинена 24 грудня 1993 року в Ашгабаті та ратифікована Верховною Радою 20 грудня 1994 року.
Діють зміни до Закону про держреєстрацію юросіб, ФОП та громадських формувань
26 вересня 2022 року набрали чинності зміни до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text.
Документ у зв’язку з прийняттям Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2255-20#Text доповнено нормами, які стосуються проведення реєстраційних дій без участі державного реєстратора, в автоматичному режимі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.
Зокрема, частина перша статті 251 Закону містить перелік реєстраційних дій, які можуть проводитись в автоматичному режимі:
- державна реєстрація фізичної особи підприємцем;
- державна реєстрація змін до відомостей про ФОП;
- державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП, крім державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП у зв’язку з її смертю, оголошенням померлою або визнанням безвісно відсутньою;
- державна реєстрація створення юридичної особи на підставі модельного статуту;
- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що проводиться виключно на підставі відомостей, зазначених керівником юридичної особи у заяві, та не потребує рішення учасників юридичної особи, зокрема зміна місцезнаходження юридичної особи, видів діяльності, інформації для здійснення зв’язку з юридичною особою;
- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що потребує рішення учасників юридичної особи (крім рішень щодо розміру статутного (складеного) капіталу, розміру часток у статутному (складеному) капіталі, складу учасників чи керівника юридичної особи), – за умови одностайного прийняття рішення такими учасниками, що підтверджується їх кваліфікованими електронними підписами;
- державна реєстрація рішення про припинення юридичної особи або про відміну рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, – за умови одностайного прийняття рішення такими учасниками чи відповідним органом юридичної особи, що підтверджується їх кваліфікованими електронними підписами.
Закон встановлює, що для проведення державної реєстрації фізична особа, керівник чи засновники (учасники) юридичної особи використовують засоби електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.
Своєю чергою, програмне забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) встановлює наявність (відсутність) заборони вчинення реєстраційних дій та/або у разі державної реєстрації ФОП – відсутність у ЄДР відомостей про таку фізичну особу – підприємця. За відсутності таких відомостей програмне забезпечення ЄДР забезпечує проведення державної реєстрації.
У разі наявності відповідних відомостей у ЄДР фізична особа, керівник чи засновники (учасники) юридичної особи інформуються про це.
Законом закріплено особливості проведення в автоматичному режимі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП у зв’язку з її смертю або оголошенням її померлою. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП у зв’язку з її смертю або оголошенням її померлою проводиться програмним забезпеченням ЄДР у разі отримання у порядку інформаційної взаємодії відповідних відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Податківці звертають увагу на те, що реєстраційна дія в ЄДР, проведена в автоматичному режимі, вважається дією технічного адміністратора ЄДР та може бути оскаржена до суду або до Міністерства юстиції в порядку, передбаченому статтею 34 цього Закону.
За повідомленням на вебсайті ГУ ДПС у Хмельницькій області https://km.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/621374.html
Прийнято закон про е-резиденство
06.10.2022 Верховна Рада прийняла у ІІ читанні та в цілому Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів» (законопроект No 5270 від 18.03.2021http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71471).
Як повідомив Ярослав Железняк у своєму Телеграм-каналі https://t.me/yzheleznyak/2628, цей Закон дозволить іноземцям в пару кліків «перевезти» свій бізнес в Україну без необхідності переїжджати фізично.
Як це працює:
- Фахівець реєструється у Дії та проходить фінансову та безпекову перевірку;
- Якщо все добре, він стає електронним резидентом – по факту, електронним платником єдиного податку на групі 3 без ПДВ та отримує ЕЦП;
- Відкриває дистанційно рахунок у банку. І саме банк буде податковим агентом для е-Резидента;
- Працює та сплачує податок – 5% від доходів в рамках ліміту ФОП групи 3. Більше ліміту – 15%. Але тільки зовнішні контракти з експортом послуг.
- Всі документи в електронній формі, всі листування з ДПС онлайн, всі розрахунки – безготівкові.
Хто не може бути е-резидентом:
- громадяни країни-агресора РФ;
- внесені в «чорний список» FATF;
- особи, які мають дохід в Україні (окрім пасивного).
Список країн, громадянам яких дозволено стати е-резидентами України, визначає Уряд.
До другого читання був розширений перелік професій е-резидентів з IT-шників на всіх інших експортерів послуг).
Згідно з проектом цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.
