• Категорія запису:Новини

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час її приймання уповноважена посадова особа органу, де платник перебуває на обліку, має право перевірити лише наявність і коректність заповнення обов’язкових реквізитів, визначених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Усі інші показники декларації (суми, розрахунки тощо) до моменту прийняття перевірці не підлягають.

Крім того, п. 49.9 ст. 49 ПКУ прямо передбачає: якщо платник дотримався вимог статті 49 ПКУ, посадова особа зобов’язана зареєструвати декларацію датою фактичного отримання контролюючим органом. Тобто відмовити у прийнятті декларації не можна з підстав, які не передбачені ст. 49 ПКУ, включаючи:

  • зміну показників такої податкової декларації;
  • зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування;
  • сум бюджетних відшкодувань;
  • незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо.

Винятки можливі лише у випадках, визначених п. 49.11 ст. 49 ПКУ: коли декларація заповнена з порушенням вимог п. 48.3 і п. 48.4 ст. 48 ПКУ, а також за недотримання вимог абзаців 1-3 п. 49.4 ст. 49 ПКУ. У такій ситуації контролюючий орган повинен надати платнику письмове повідомлення про відмову із зазначенням причин:

  • протягом 5 робочих днів з дня отримання, якщо декларацію отримано поштою або електронними засобами;
  • протягом 3 робочих днів з дня отримання, якщо декларацію подано особисто платником або його представником.

Якщо платник отримав відмову, він має право оскаржити рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку за процедурою, визначеною ст. 56 ПКУ, відповідно до пп. 49.12.2 п. 49.12 ст. 49 ПКУ.

Водночас п. 49.13 ст. 49 ПКУ зазначено, якщо у встановленому порядку буде підтверджено факт неправомірної відмови у прийнятті декларації, вона вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Окремо ПКУ наголошує, що за кожною заявою платника щодо порушення правил цієї статті має проводитися службове розслідування, а винну посадову особу можуть притягнути до відповідальності згідно із законом, відповідно до п. 49.14 ст. 49 ПКУ.