Законопроєкт № 16158 пропонує поширити спеціальні правила підтвердження податкової звітності на платників податків, які втратили первинні документи внаслідок обстрілів. Ініціатива може суттєво зменшити податкові ризики постраждалого бізнесу, однак передбачає й важливі правові наслідки: обмеження документальних перевірок, збереження окремих податкових показників без первинних документів і відповідальність за безпідставне застосування спеціального режиму.
Коли відсутність первинних документів стає податковою проблемою
Знищення офісу, складу чи виробничих приміщень унаслідок ракетного удару або іншого обстрілу означає для підприємства не лише втрату майна та зупинення діяльності.
Разом із фізичними активами можуть бути знищені договори, накладні, акти виконаних робіт, документи щодо придбання товарів і послуг, регістри бухгалтерського обліку та інші матеріали, які підтверджують показники податкової звітності.
Відновити такі документи не завжди можливо. Контрагенти можуть припинити діяльність, архіви — бути знищеними, а доступ до інформаційних систем — утраченим. Навіть якщо частину відомостей можна отримати повторно, відновлення всього масиву документації потребує значного часу й ресурсів.
Водночас відсутність первинних документів створює ризик спорів із податковими органами щодо правомірності врахування витрат, формування податкового кредиту з ПДВ та інших показників податкової звітності.
Для окремих категорій платників Податковий кодекс України вже передбачає спеціальні правила на випадок втрати первинних документів унаслідок бойових дій. Однак сфера застосування чинного механізму обмежена визначеними територіями бойових дій і тимчасово окупованими територіями.
Законопроєкт № 16158 пропонує розширити цей підхід, поширивши спеціальні правила на платників податків і податкових агентів, які постраждали від обстрілів та збройної агресії Російської Федерації на території України.
Які зміни пропонує законопроєкт № 16158
Законопроєкт, зареєстрований 15 жовтня 2026 року, передбачає доповнення перехідних положень Податкового кодексу України новим підпунктом 69.281. Він стосуватиметься платників податків і податкових агентів, які постраждали від обстрілів та збройної агресії РФ, починаючи з 24.02.2022 року, та не можуть пред’явити первинні документи.
Підставами для застосування спеціальних правил визначено втрату первинних документів унаслідок їх знищення чи пошкодження.
Для застосування механізму платник має подати до контролюючого органу повідомлення в довільній формі, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером. У ньому необхідно зазначити обставини втрати документів, відповідні податкові періоди та загальний перелік утрачених документів, за можливості – з їхніми реквізитами.
Проєкт прямо не встановлює окремого строку подання такого повідомлення та не визначає вичерпного переліку документів, які необхідно до нього додати. Це надає механізму гнучкості, але водночас залишає питання щодо практичного підтвердження обставин втрати документації.
Які гарантії отримає бізнес
Законопроєкт пропонує декілька взаємопов’язаних гарантій для платників, які скористаються спеціальним режимом.
По-перше, відсутність первинних документів сама по собі не повинна бути підставою для сумніву в показниках податкової звітності за періоди, зазначені в повідомленні.
По-друге, повідомлення пропонується визнати підставою для збереження окремих податкових показників, навіть якщо платник не може надати первинні документи, необхідні для їх підтвердження за правилами бухгалтерського обліку та оподаткування. Йдеться, зокрема, про:
- витрати, включно з витратами у зв’язку з придбанням цінних паперів і корпоративних прав;
- від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, зокрема від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами та корпоративними правами;
- податковий кредит із ПДВ;
- від’ємне значення ПДВ минулих податкових періодів.
По-третє, пропонується запровадити мораторій на документальні перевірки за податкові періоди, зазначені в повідомленні. Проєкт передбачає, що платники не підлягатимуть таким перевіркам за відповідні періоди й після завершення воєнного стану.
Таким чином, ініціатива спрямована не лише на спрощення документообігу, а й на захист податкових показників підприємства в ситуації, коли відновити первинну документацію об’єктивно неможливо.
Водночас важливо не ототожнювати мораторій на документальні перевірки із забороною будь-яких форм податкового контролю: у запропонованій редакції йдеться саме про документальні перевірки за відповідні періоди.
Чи зможе податкова відмовити в застосуванні спеціальних правил
Запропонований механізм передбачає можливість реагування контролюючого органу на випадки, коли платник безпідставно посилається на втрату документів.
Водночас законопроєкт пропонує покласти на контролюючий орган обов’язок довести відсутність підстав для застосування спеціальних правил. У разі відмови ДПС має не пізніше ніж протягом 10 календарних днів з дати отримання повідомлення видати вмотивоване рішення із зазначенням підстав і доказів такої відмови.
Рішення можна оскаржити в адміністративному або судовому порядку. До винесення остаточного рішення у справі контролюючий орган не зможе ставити під сумнів показники податкової звітності або ініціювати будь-яку перевірку платника за періоди, зазначені в повідомленні.
Це важливий елемент запропонованого захисту. Без нього платник міг би опинитися в ситуації, коли подання повідомлення саме по собі не забезпечує реального захисту, а податковий орган продовжує перевірку до завершення спору щодо права на спеціальний режим.
Однак практична ефективність механізму залежатиме від того, наскільки чітко буде визначено критерії його застосування. Зокрема, важливо розуміти, як на практиці встановлюватимуться обставини втрати документів і причинний зв’язок між обстрілом та їх знищення.
Відсутність документів, які підприємство не може відновити, не повинна автоматично позбавляти його захисту. Водночас механізм має бути достатньо чітким, щоб не перетворитися на спосіб безпідставного уникнення податкового контролю.
Податкова визначеність має свою ціну
Попри очевидні переваги для постраждалого бізнесу, запропонований механізм не можна розглядати як безумовне списання податкових ризиків.
Законопроєкт передбачає, що за відповідні податкові періоди не можуть бути переглянуті в бік збільшення:
- суми податкових зобов’язань із податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях;
- суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в деклараціях або розрахунках;
- суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявлені в податкових деклараціях.
Це положення покликане забезпечити стабільність відповідних показників. Зокрема, воно має обмежити можливість збільшення податкових зобов’язань за періоди, щодо яких платник скористався спеціальним режимом.
Водночас норму не слід тлумачити ширше, ніж вона сформульована в законопроєкті. Проєкт установлює заборону перегляду визначених показників у бік збільшення, але прямо не передбачає загальної заборони на будь-яке самостійне коригування звітності платником.
Перед поданням повідомлення підприємству доцільно оцінити стан податкової звітності за відповідні періоди, визначити показники, яких стосується втрата документів, і перевірити, чи можна відновити необхідну інформацію з альтернативних джерел.
Окреме занепокоєння викликає запропонований підхід до відповідальності за безпідставне застосування спеціальних правил. Законопроєкт передбачає, що платник податків або податковий агент, який безпідставно застосував спеціальні правила, вважатиметься таким, що ухиляється від сплати податків, і нестиме відповідальність, передбачену Податковим кодексом та іншими законами України.
Таке формулювання є жорстким і потребує особливої уваги під час доопрацювання законопроєкту. Саме по собі включення цієї норми до майбутнього закону не повинно підміняти встановлення передбачених законодавством підстав для конкретного виду відповідальності. Важливо, щоб наслідки неправомірного застосування спеціального режиму були чіткими, передбачуваними та пропорційними характеру порушення.
Що варто врахувати бізнесу вже зараз
До ухвалення законопроєкту підприємствам, які втратили документи внаслідок обстрілів, не слід вважати запропонований мораторій чинним правом.
Водночас уже зараз доцільно систематизувати інформацію, необхідну для підтвердження обставин втрати документації та оцінки податкових наслідків.
Зокрема, варто:
- зафіксувати обставини обстрілу та його наслідки для майна, архівів і систем зберігання даних;
- скласти перелік утрачених або пошкоджених документів із зазначенням податкових періодів і видів операцій, яких вони стосуються;
- зберегти доступні копії документів, електронні дані, листування з контрагентами та інші відомості, які допомагають відтворити господарські операції;
- визначити, які показники податкової звітності залежать від утрачених документів і чи можна відновити відповідну інформацію з альтернативних джерел;
- відстежувати проходження законопроєкту та остаточну редакцію правил, якщо їх буде ухвалено.
Ці дії не замінюють передбаченої законом процедури, але допоможуть підприємству обґрунтувати свою позицію та підготуватися до можливого застосування спеціального режиму.
Висновок
Законопроєкт № 16158 порушує важливе питання справедливого розподілу податкових ризиків у воєнний час. Платник, який утратив первинні документи через обстріл, не повинен автоматично опинятися в гіршому податковому становищі лише тому, що не може надати докази, які фізично перестали існувати.
Запропоновані правила можуть стати суттєвим інструментом захисту такого бізнесу: розширити сферу застосування спеціального режиму, обмежити перевірки за відповідні періоди та забезпечити збереження окремих податкових показників без первинних документів.
Водночас ефективність новації залежатиме від чіткості критеріїв її застосування та передбачуваності рішень податкових органів. Надмірно формальний підхід може позбавити постраждалі підприємства реального захисту, тоді як недостатньо чіткі правила створюватимуть ризики зловживань з боку платників податків.
Законодавець має забезпечити не лише захист добросовісного бізнесу, який об’єктивно не може відновити втрачені через війну документи, а й гарантії від необґрунтованих відмов у застосуванні спеціального режиму з боку податкових органів.
Саме баланс цих інтересів визначатиме, чи стане запропонований механізм дієвим інструментом захисту платників податків.
Спеціально для Oboz.ua
