Національний банк України 17 вересня 2026 року за результатами чергового засідання Правління з питань монетарної політики підвищив облікову ставку на 0,5 в.п. – з 15,5% до 16,0% річних. Рішення набирає чинності 18 вересня 2026 року і є другим поспіль підвищенням ставки в поточному циклі ужорсточення монетарної політики.
За поясненням голови НБУ Андрія Пишного, ключовим тригером стало прискорення споживчої інфляції у серпні 2026 року до 8,1% у річному вимірівище за попередній прогноз регулятора. Основний внесок у прискорення дало різке подорожчання пального на тлі ескалації конфлікту на Близькому Сході, а також зростання цін на енергоносії через регіональну нестабільність. До проінфляційних факторів НБУ також відніс: посилення російських обстрілів логістичної, виробничої та енергетичної інфраструктури; зростання адміністративно регульованих тарифів; стійкий фундаментальний ціновий тиск і вторинні ефекти від шоків пропозиції; додаткові бюджетні видатки на оборону та відбудову; дефіцит робочої сили на тлі міграційних процесів. Правління НБУ прямо вказало на «посилення середньострокових проінфляційних ризиків» як на підставу для підвищення ставки.
Метою підвищення регулятор визначив підтримку привабливості гривневих активів для населення й бізнесу, стабілізацію ситуації на валютному ринку та стримування інфляційних очікувань, щоб повернути інфляцію на траєкторію уповільнення до цільового рівня.
Також НБУ переглянув прогноз інфляції на 2026 рік у бік підвищення: з 9,4% до 10% на кінець року; на 2027 рік – з 6,5% до 6,9%. За словами голови регулятора, прогнозна траєкторія облікової ставки також переглянута: до кінця 2026 року вона може бути додатково підвищена до 16% (тобто поточний рівень НБУ розглядає як орієнтир, що втримається до кінця року), тоді як раніше на цей період прогнозувався рівень 15%. Утримання ставки на рівні 16% очікується протягом усього першого кварталу 2027 року. Перехід до пом’якшення політики НБУ прогнозує з другого кварталу 2027 року, з виходом на рівень 14% до кінця 2027 року та подальшим пришвидшеним зниженням до 11,2% у четвертому кварталі 2028 року, коли інфляція має наблизитися до цільових 5%. Водночас керівництво банку наголосило, що цей прогноз може коригуватися залежно від балансу ризиків, зокрема безпекової ситуації.
Регулятор зазначив, що попереднє підвищення ставки вже підтримало попит на гривневі депозити та ОВДП, і низка банків почала підвищувати депозитні ставки у відповідь. Очікується, що вища облікова ставка й надалі стимулюватиме приваблення заощаджень у гривні та обмежуватиме тиск на курс національної валюти. Щодо кредитування НБУ підкреслив, що крок не повинен суттєво обмежити кредитну активність банків, то регулятор відзначив рекордно тривалий період кредитної експансії і паралельно ухвалив додаткові регуляторні заходи на підтримку фінансування бізнесу в умовах безпекових викликів. Водночас вартість споживчих і бізнес-кредитів, які традиційно прив’язані до рівня облікової ставки, залишається під тиском до подорожчання.
НБУ також підкреслив гнучкість подальшої політики: у разі суттєвого погіршення безпекової ситуації, що негативно вплине на споживчий попит і зайнятість, регулятор допускає можливість пом’якшення умов; у разі посилення інфляційних ризиків – подальше ужорсточення.
Джерело: НБУ
