Ситуація:
Фізична особа – резидент України протягом 2025 року прямо та опосередковано володіла частками у трьох контрольованих іноземних компаніях (далі – КІК), зареєстрованих у Словаччині, Сінгапурі та Гонконзі. У гонконгської КІК виник дохід унаслідок списання заборгованості за раніше отриманою позикою та нарахованими процентами. Крім того, компанія отримала дохід від продажу акцій або корпоративних прав. Класифікація таких доходів має значення для застосування звільнення, передбаченого пп. 39².4.1 ст. 39² Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Зокрема, однією з умов застосування звільнення є те, що пасивні доходи КІК мають становити не більше 50 % її загального доходу з усіх джерел.
Питання:
Платник податків просив роз’яснити, до якого виду доходів – активних чи пасивних, для цілей ст. 39² ПКУ, належать дохід від списання заборгованості за позикою та нарахованими процентами, а також дохід від продажу акцій або корпоративних прав.
Відповідь:
Щодо доходу від списання заборгованості ДПС виходила з того, що пп. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначає перелік доходів, які належать до пасивних. Дохід, що виникає внаслідок списання кредиторської заборгованості за раніше отриманою позикою та нарахованими процентами, у цьому переліку прямо не зазначений.
Додатково контролюючий орган послався на п. 13 Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки», відповідно до якого суб’єкт господарювання має обирати та послідовно застосовувати облікову політику до подібних операцій, інших подій та умов.
У межах застосовних стандартів фінансової звітності іноземна компанія самостійно визначає методи обліку та підходи до класифікації відповідних доходів.
З огляду на це ДПС дійшла висновку, що дохід КІК від списання кредиторської заборгованості за позикою та нарахованими процентами може визнаватися активним доходом для цілей ст. 39² ПКУ. Водночас характер такого доходу має визначатися з урахуванням фактичних обставин та економічної сутності операції, облікової політики і фінансової звітності КІК, а також належного документального підтвердження.
Щодо доходу від продажу акцій або корпоративних прав ДПС застосувала інший підхід. Відповідно до пп. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ інвестиційний прибуток прямо належить до пасивних доходів. При цьому згідно з пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 ПКУ до інвестицій належать, зокрема, операції з придбання корпоративних прав і цінних паперів в обмін на кошти або майно. Отже, якщо внаслідок продажу або іншого відчуження акцій чи корпоративних прав у КІК виникає інвестиційний прибуток, такий прибуток визнається пасивним доходом для цілей ст. 39² ПКУ. ДПС окремо зауважила, що остаточна кваліфікація доходу здійснюється з урахуванням усіх обставин і підстав конкретної операції, її документального оформлення та економічної сутності.
Практичний висновок
Підхід ДПС щодо списання кредиторської заборгованості є сприятливим для контролюючих осіб, оскільки допускає віднесення такого доходу до активних.
Це може мати значення для визначення частки пасивних доходів КІК та застосування звільнення, передбаченого пп.39².4.1 ст. 39² ПКУ. Водночас така класифікація має бути належно обґрунтована, відповідати обліковій політиці КІК, послідовно застосовуватися до аналогічних операцій та узгоджуватися з її фінансовою звітністю і первинними документами. Інвестиційний прибуток від продажу акцій або корпоративних прав враховується у складі пасивних доходів КІК. Тому навіть разова операція з відчуження значного пакета акцій може істотно змінити структуру доходів компанії, спричинити перевищення 50-відсоткового критерію та вплинути на можливість звільнення скоригованого прибутку КІК від оподаткування.
У зв’язку із цим перед здійсненням операцій із корпоративними правами доцільно оцінювати їх вплив на співвідношення активних і пасивних доходів КІК за відповідний звітний рік. У разі ризику перевищення встановленого порогу слід також перевірити можливість підтвердження економічного змісту діяльності КІК, зокрема фактичного виконання нею суттєвих функцій, прийняття ризиків, використання активів та наявності необхідних ресурсів.
