До 2025 року у разі ідентифікації операцій з контрагентами, організаційно-правова форма яких включена до Переліку №480, у обсязі понад 10 мільйонів гривень, підприємство вимушено було готувати звітність з трансфертного ціноутворення (звіт про контрольовані операції та документацію з трансфертного ціноутворення).

З 01 січня 2025 року набула чинності норма (пп.39.2.1.2¹ Податкового кодексу України), яка надає можливість визнавати операції з такими контрагентами неконтрольованими та не готувати звітність з трансфертного ціноутворення щодо цих операцій (за умови відсутності інших критеріїв, визначених пп.39.2.1.1 Податкового кодексу України).

Для цього контрагент має у компетентних органах країни свого резидентства отримати одну з довідок про те, що:

• контрагент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування; або
• всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування. 

До прикладу, протягом 2025 року Ваше підприємство здійснювало операції з контрагентом, який зареєстрований та здійснює свою діяльність на території Республіки Польща і має організаційно-правову форму Sp.zo.o.S.K. (Партнерство з обмеженою відповідальністю). Обсяг операцій за результатами звітного року становив понад 10 мільйонів гривень. Обсяг доходів Вашого підприємства становить понад 150 мільйонів гривень. Отже, операції між Вашим підприємством та контрагентом можуть визнаватись контрольованими згідно з вимогами пп.39.2.1.1 та пп.39.2.1.7 Податкового кодексу України. Між Урядом України і Урядом Республіки Польща укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень. В такому випадку, підприємство може звернутись до свого контрагента з проханням про отримання ним сертифіката податкового резидентства. Контрагент звертається до компетентного органу своєї країни, отримує відповідний сертифікат (в друкованій або електронній формі) та здійснює його апостилізацію. Отриманий сертифікат передає підприємству, яке має забезпечити переклад сертифіката на українську мову, нотаріальне його засвідчення та подання до ДПС України (з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Однак, перед тим як звертатись до контрагента, треба з’ясувати одне питання: «Чи може партнерство самостійно отримати сертифікат податкового резидентства?»

Така можливість залежить від податкового статусу партнерства у відповідній іноземній юрисдикції. Якщо партнерство визнається окремим платником податку та самостійно підлягає оподаткуванню у державі своєї реєстрації, компетентний орган такої держави може видати сертифікат податкового резидентства безпосередньо на ім’я партнерства. Натомість якщо партнерство є фіскально прозорим утворенням, тобто його дохід для податкових цілей розподіляється та оподатковується на рівні партнерів, таке партнерство, як правило, не розглядається як самостійний податковий резидент, а підтвердження резидентства має здійснюватися на рівні відповідних партнерів.

Контрагент з організаційно-правовою формою Sp.zo.o.S.K. (Партнерство з обмеженою відповідальністю) є платником CIT (Corporate Income Tax) та може самостійно отримати зазначену довідку. Для підтвердження статусу податкового резидента Республіки Польща контрагент має отримати довідку за формою CFR-1.

Якщо ж, наприклад, операції здійснювались з контрагентом, який зареєстрований та здійснює свою діяльність на території Федеративної Республіки Німеччина, і має організаційно-правову форму GmbH & Co. KG (Командитне партнерство), то це партнерство, як правило, є податково прозорим і не може самостійно отримати відповідну довідку. У такому випадку контрагент має надати виписку з торговельного реєстру, який містить повний перелік партнерів, та звернутись до партнерів задля отримання ними довідки про їх податкове резидентства. Сертифікат податкового резидентства Федеративної Республіки Німеччина видається за формою 034450.

Компанія AC Crowe Ukraine здійснить аналіз ваших операцій на предмет ідентифікації таких, що потенційно потрапляють під контроль, здійснить супровід комунікації з контрагентом щодо отримання відповідних довідок, та допоможе у встановленому порядку подати їх до ДПС України.

Ключовим нововведенням є доповнення Порядку новими вимогами до розкриття інформації за кодами пов’язаності 525 та 526, які застосовуються у випадках встановлення «економічної пов’язаності».

Зокрема, код пов’язаності 525 застосовується, якщо:

• доходи (виручка) від операцій з одним нерезидентом становлять 75 і більше відсотків доходів від операцій з усіма нерезидентами; та
• такі доходи одночасно становлять 50 і більше відсотків загального доходу платника податків від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

У межах цього коду передбачається розкриття:

• загального обсягу доходу від операцій з усіма нерезидентами;
• загального доходу платника податків за даними бухгалтерського обліку;
• доходу від операцій з конкретним нерезидентом,

з обов’язковим відображенням як у грошовому вираженні, так і у відсотковому співвідношенні (до другого знаку після коми) як до загальної суми доходу (виручки) такої юридичної особи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку (%), так і до загальної суми доходу (виручки) такої юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків) всім нерезидентам (%)».

Аналогічний підхід застосовується до коду пов’язаності 526, який використовується у разі, якщо:

• вартість придбань у одного нерезидента становить 75 і більше відсотків від усіх придбань у нерезидентів; та
• такі операції становлять 50 і більше відсотків загальної вартості придбань платника податків.

У цьому випадку розкривається інформація про:

• загальну вартість придбань у всіх нерезидентів;
• загальний обсяг придбань за рік;
• обсяг операцій з окремим нерезидентом,

також із зазначенням відповідних показників у гривнях та у відсотках.

Запровадження зазначених критеріїв спрямоване на ідентифікацію операцій із високою концентрацією з окремими нерезидентами, які можуть мати ознаки контрольованих для цілей трансфертного ціноутворення, та підвищення рівня прозорості таких операцій.

• Закону України від 22.03.2012 №4618-VI «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні»;
• Закону України від 09.01.2025 №4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та обʼєднань юридичних осіб» з метою приведення їх у відповідність до Рекомендації Європейської Комісії від 06.05.2003 №2003/361/ЄС щодо визначення мікро-, малих та середніх підприємств.

Проєкт змін передбачає оновлення критеріїв віднесення суб’єктів господарювання до певної категорії підприємництва. Це стосується трьох основних показників: середньої кількості працівників, обсягу чистого доходу та балансової вартості активів.

Основні параметри нової класифікації (попередньо):

• Мікропідприємства – до 9 працівників та/або до еквівалента 2 млн євро доходу або активів;
• Малі підприємства – до 49 працівників і/або до 10 млн євро доходу або активів;
• Середні підприємства – до 249 працівників і/або до 50 млн євро доходу або до 43 млн євро активів;
• Великі підприємства – ті, що перевищують ці межі.

Крім того, законопроєкт передбачає окремі виключення:

• підприємства, які не зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати фінзвітність, зможуть отримувати статус мікро-, малого або середнього бізнесу без урахування балансу активів;
• юридичні особи з часткою держави або місцевого самоврядування (крім органу місцевого самоврядування, річний місцевий бюджет якого є меншим ніж сума, еквівалентна 10 мільйонам євро, а кількість мешканців відповідної територіальної громади є меншою ніж 5 000) понад 25 % у статутному капіталі за загальними правилами не відноситимуться до малих та середніх підприємств.

Проєкт готується до розгляду Верховною Радою України та подальшого затвердження, після чого відповідні зміни набудуть чинності та почнуть застосовуватися офіційно.