Станом на 1 травня 2026 року платниками подано 19 045 звітів про КІК, з яких 9 343 – за повною формою та 9 702 – за скороченою формою. Для порівняння, кількість повних звітів про КІК за попередні звітні періоди становила: 13 559 – за 2022 рік, 17 615 – за 2023 рік та 18 626 – за 2024 рік.

За інформацією ДПС, обсяг задекларованих доходів КІК залишається суттєвим. Так, за 2024 звітний рік такий показник становив 2 366,8 млрд грн, тоді як за 2025 звітний рік станом на 01.05.2026 – 759,7 млрд грн. Водночас подання звітності за 2025 рік триває, оскільки повні звіти про КІК можуть подаватися у строки, визначені Податковим кодексом України. Найпоширенішими юрисдикціями реєстрації КІК за кількістю задекларованих компаній є Польща, Кіпр, США, Велика Британія та Естонія.

Окрему увагу ДПС приділила підставам звільнення від оподаткування прибутку КІК. Найчастіше платники декларують застосування звільнення у зв’язку з веденням КІК активної діяльності, за умови що частка пасивних доходів не перевищує 50 %, а також за наявності чинного міжнародного договору про обмін податковою інформацією. Серед інших поширених підстав зазначаються наявність достатньої економічної присутності, статус публічної компанії, дотримання граничного сукупного доходу всіх КІК одного контролера у розмірі 2 млн євро, сплата корпоративного податку за ефективною ставкою не нижче 13 %, а також одночасне застосування декількох підстав звільнення.

Водночас оприлюднена ДПС інформація свідчить про поступове формування ризик-орієнтованого підходу до аналізу КІК-звітності. Зокрема, потенційними ризик-маркерами можуть бути: реєстрація КІК в офшорних або низькоподаткових юрисдикціях; декларування активної діяльності без належного документального підтвердження її фактичного здійснення; відсутність достатньої економічної присутності; можливе штучне дроблення структури бізнесу з метою дотримання ліміту сукупного доходу в 2 млн євро; а також невідповідність даних КІК-звітності інформації, яка може бути отримана контролюючими органами в межах міжнародного автоматичного обміну за стандартом CRS.

Ключовий висновок для контролерів КІК: КІК-звітність поступово трансформується з формального звітного обов’язку в повноцінний інструмент податкового контролю за іноземними структурами українських контролерів. Тому контролерам іноземних компаній доцільно заздалегідь перевірити не лише своєчасність та повноту подання звіту про КІК, а й якість документального підтвердження обраної підстави звільнення від оподаткування, структури доходів КІК, наявності економічної присутності, фінансових показників компанії та узгодженості поданої звітності з інформацією, яка потенційно може бути отримана ДПС у межах міжнародного обміну податковою інформацією.

За даними офіційного сайту ДПС: Деклараційна кампанія КІК: з початку року подано понад 19 тис. звітів

ДПС зазначила, що об’єктом оподаткування контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, визначена за правилами ст. 39² Податкового кодексу України (далі — ПКУ).

Відповідно до пп. 170.13.2.4 ПКУ сума ПДФО з прибутку КІК може бути зменшена на суму корпоративного або іншого аналогічного податку, фактично сплаченого КІК, у тому числі податків, утриманих у джерела виплати із доходу КІК. Таке зменшення можливе лише за умови документального підтвердження фактичної сплати податку, копії якого подаються разом із декларацією. Водночас ІПК не містить прямого висновку, що податок з доходів нерезидента, утриманий саме в Україні при виплаті процентів на користь КІК, безумовно підлягає зарахуванню за пп. 170.13.2.4 ПКУ.

У підсумку ДПС акцентує на зарахуванні податків, сплачених за межами України, та окремо підкреслює, що враховується саме фактично сплачена сума податку, а не ставка. Для контролюючої особи така ІПК має прикладне значення, оскільки підтверджує сам механізм зменшення ПДФО з прибутку КІК на суму фактично сплачених КІК податків, у тому числі податків, утриманих у джерела виплати з доходу КІК.

Водночас у випадку, коли податок утримується саме в Україні при виплаті процентів КІК-нерезиденту, позиція ДПС не є достатньо однозначною. Тому на практиці перед застосуванням такого зменшення платнику варто забезпечити повний пакет підтвердних документів щодо нарахування процентів, утримання податку та його сплати до бюджету.

Предметом спору стало донарахування податковим органом зобов’язань у зв’язку з висновком про відсутність у нерезидента статусу бенефіціарного (фактичного) власника доходу. Контролюючий орган виходив із того, що кіпрська компанія виконує посередницьку (транзитну) функцію, оскільки отримані проценти нібито перераховуються на користь інших компаній групи. У зв’язку з цим податковий орган наполягав на застосуванні базової ставки 15% відповідно до Податкового кодексу України.

Платник податків обґрунтовував застосування ставки 2% тим, що нерезидент є податковим резидентом Кіпру, має право на отримання доходу, самостійно розпоряджається отриманими коштами та не має зобов’язань щодо їх подальшого перерахування третім особам. На підтвердження були надані сертифікати резидентства, договірна документація та фінансова звітність.

Суди першої та апеляційної інстанцій, з позицією яких погодився Верховний Суд, зазначили, що застосування пониженої ставки податку відповідно до міжнародного договору можливе за умови одночасного виконання трьох критеріїв: нерезидент є резидентом відповідної юрисдикції, надано належне підтвердження такого статусу, а також нерезидент є бенефіціарним власником доходу. При цьому бенефіціарний власник визначається як особа, яка не лише формально отримує дохід, але й фактично контролює його та визначає подальшу економічну долю без обов’язку передавати його іншій особі.

Верховний Суд акцентував, що обов’язок доведення обставин, які свідчать про транзитний характер операцій або відсутність у нерезидента фактичного контролю над доходом, покладається на податковий орган. У цій справі контролюючий орган не надав належних доказів на підтвердження своїх висновків, а наведені аргументи були визнані припущеннями.

Суд також зазначив, що наявність корпоративної структури, пов’язаності осіб або здійснення внутрішньогрупового фінансування не є самостійною підставою для висновку про відсутність бенефіціарного статусу. Крім того, сам факт подальшого використання отриманих коштів, зокрема в межах корпоративних операцій, не свідчить про транзитність за відсутності обов’язку їх передачі третім особам.

Окремо Верховний Суд звернув увагу, що застосування кіпрського режиму Notional Interest Deduction (NID) не впливає на визначення статусу бенефіціарного власника та не може розглядатися як підстава для відмови у застосуванні положень міжнародного договору.

За результатами розгляду касаційну скаргу податкового органу залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін. Таким чином, суд підтвердив правомірність застосування платником пониженої ставки податку на підставі Конвенції.

Рішення має практичне значення, оскільки підтверджує сформований підхід Верховного Суду: визначальним критерієм для застосування пільг за міжнародними договорами є фактичний контроль над доходом та відсутність обмежень у його використанні, тоді як формальні ознаки корпоративної структури або припущення щодо руху коштів не можуть бути достатньою підставою для відмови у застосуванні таких пільг.

Бізнес-компанії Британських Віргінських островів повинні будуть подавати річний фінансовий звіт («Річний звіт») своєму зареєстрованому агенту через 9 місяців після закінчення фінансового року. 

Цю вимогу щодо щорічної звітності БВО також було введено в дію в березні 2023 року через Наказ про фінансову звітність бізнес-компаній Британських Віргінських островів.

Відповідно до поправок до Закону про комерційні компанії Британських Віргінських островів 2022 року, з 1 січня 2023 року кожна компанія Британських Віргінських островів повинна подавати своєму зареєстрованому агенту щорічну фінансову звітність.

Коли потрібно подати:

Найранішою датою, коли компанія зобов’язана подати річну звітність (на відміну від того, коли її потрібно подавати окремим компаніям), є 1 січня 2024 року. 

Це практично означає, що якщо фінансовий період вашої компанії становить 1 січня – 31 грудня 2023 року, то річна звітність подається з 1 січня 2024 року, та має бути подана зареєстрованому агенту Компанії до 30 вересня 2024 року.

Компанії, фінансовий рік яких не є календарним, повинні подати річну звітність BVI не пізніше ніж через 9 місяців після закінчення фінансового року. 

Наприклад, компанія, фінансовий рік якої закінчується 31 березня 2023, її річний звіт має бути поданий з 1 квітня 2024 року до 31 грудня 2024 року.

Куди потрібно подати:

Річний звіт потрібно надіслати зареєстрованому агенту Компанії, який несе відповідальність за збір та інформування Реєстратора Британських Віргінських островів про організації, які не виконали таке подання.

Конфіденційність поданих звітів:

Оскільки річні звіти подаються зареєстрованому агенту, їх деталі залишаються конфіденційними та перебувають у розпорядженні агента, який повинен надавати інформацію, коли її запитують відповідно до зобов’язань згідно з Законом. 

      Наприклад, 

• Комісія з фінансових послуг Британських Віргінських островів може запитувати інформацію відповідно до повноважень, наданих їй Законом про Комісію з фінансових послуг 2001 р.; 
• це також стосуватиметься запиту Міжнародного податкового органу відповідно до Закону про взаємну правову допомогу (податкові справи) 2003 року; 
• Агентства фінансових розслідувань відповідно до Закону про Агентство фінансових розслідувань 2003 року;  
• Генерального прокурора відповідно до кримінального правосуддя ( Закон про міжнародне співробітництво 1993 року).

Штрафи:

Відповідно до поправки зареєстрований агент буде зобов’язаний повідомити Комісію з фінансових послуг БВО через 1 місяць після встановленої дати про Компанії, які не виконали цю вимогу про подання звітності. Неспроможність компанії подати річну звітність є правопорушенням і може призвести до штрафів, і компанія не буде вважатися такою, що має хорошу репутацію, або навіть призведе до вилучення назви компанії з реєстру Реєстратором.

• Штраф за перший місяць не подання звітності -300 доларів США
• Штраф за кожний наступний місяць – 200 доларів США
• Максимальна сума штрафу – 5 000 доларів США

 Які компанії БВО звільняються від підготовки річного звіту?

Компанії, звільнені від подання документів відповідно до розділу 98A(5) Закону:

• компанія, зареєстрована на фондовій біржі;
• компанія, яка регулюється законодавством про фінансові послуги та надає фінансову звітність Комісії відповідно до вимог цього законодавства про фінансові послуги;
• компанія, яка подає річну податкову декларацію до Департаменту внутрішніх доходів БВО разом із фінансовою звітністю компанії;
• компанія, що ліквідується, за винятком того, що це звільнення не застосовується, якщо річний прибуток компанії настає до початку ліквідації.

Нагадуємо також, що зареєстрований агент Компанії може додатково запросити в вас первинні документи бухгалтерського та фінансового обліку за останні 5 (п’ять) років, 

Дані про адресу їх зберігання; контакти особи, відповідальної за зберігання документів, які повинні зберігатися у зазначений вище термін.