Фізична особа – резидент України створила іноземну юридичну особу та в подальшому поступово відчужувала корпоративні права на користь своїх синів. Останнє відчуження частки відбулося у 2025 році, після чого 100% корпоративних прав іноземної компанії стали належати синам платника податків.

Питання:

Платник податків звернувся до ДПС із питанням, чи вважається він контролюючою особою щодо такої іноземної компанії за правилами ст. 392 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо учасниками компанії є його сини, а один із них визнає себе контролюючою особою у розмірі 100%.

Відповідь:

ДПС нагадала, що контрольованою іноземною компанією (надалі – КІК) визнається іноземна юридична особа, яка перебуває під контролем резидента України, який прямо або опосередковано володіє відповідною часткою в іноземній компанії або здійснює фактичний контроль над нею. Для цілей визначення частки володіння враховуються не лише частки, що належать особі безпосередньо чи опосередковано, а й частки її пов’язаних осіб.

ДПС зазначила, що фізична особа – резидент України, яка володіє або контролює частку у КІК спільно з іншими фізичними особами, може визнати себе контролюючою особою у повному розмірі. У такому випадку її частка визначається як сума часток, що належать їй та її пов’язаним особам.

Таким чином, якщо син платника податків визнає себе контролюючою особою щодо іноземної компанії у розмірі 100%, саме він подає звіт про КІК разом із декларацією про майновий стан і доходи. За таких умов у платника податків не виникає обов’язку подавати звіт про КІК щодо цієї компанії за 2025 рік.

Практичний висновок:

ДПС висловила позицію, відповідно до якої у разі визнання однією з пов’язаних осіб себе контролюючою особою щодо 100% частки у КІК саме така особа виконує обов’язок із подання звіту про КІК. Відповідно, інші пов’язані особи не подають окремий звіт щодо цієї ж іноземної компанії, якщо вони не мають самостійного статусу контролюючої особи та не здійснюють фактичний контроль над КІК.

З огляду на це рекомендуємо заздалегідь визначати, хто з пов’язаних осіб визнає себе контролюючою особою щодо КІК та подає відповідний звіт, а також забезпечити документальне підтвердження структури володіння, розміру часток і відсутності фактичного контролю з боку інших осіб.

Станом на 1 травня 2026 року платниками подано 19 045 звітів про КІК, з яких 9 343 – за повною формою та 9 702 – за скороченою формою. Для порівняння, кількість повних звітів про КІК за попередні звітні періоди становила: 13 559 – за 2022 рік, 17 615 – за 2023 рік та 18 626 – за 2024 рік.

За інформацією ДПС, обсяг задекларованих доходів КІК залишається суттєвим. Так, за 2024 звітний рік такий показник становив 2 366,8 млрд грн, тоді як за 2025 звітний рік станом на 01.05.2026 – 759,7 млрд грн. Водночас подання звітності за 2025 рік триває, оскільки повні звіти про КІК можуть подаватися у строки, визначені Податковим кодексом України. Найпоширенішими юрисдикціями реєстрації КІК за кількістю задекларованих компаній є Польща, Кіпр, США, Велика Британія та Естонія.

Окрему увагу ДПС приділила підставам звільнення від оподаткування прибутку КІК. Найчастіше платники декларують застосування звільнення у зв’язку з веденням КІК активної діяльності, за умови що частка пасивних доходів не перевищує 50 %, а також за наявності чинного міжнародного договору про обмін податковою інформацією. Серед інших поширених підстав зазначаються наявність достатньої економічної присутності, статус публічної компанії, дотримання граничного сукупного доходу всіх КІК одного контролера у розмірі 2 млн євро, сплата корпоративного податку за ефективною ставкою не нижче 13 %, а також одночасне застосування декількох підстав звільнення.

Водночас оприлюднена ДПС інформація свідчить про поступове формування ризик-орієнтованого підходу до аналізу КІК-звітності. Зокрема, потенційними ризик-маркерами можуть бути: реєстрація КІК в офшорних або низькоподаткових юрисдикціях; декларування активної діяльності без належного документального підтвердження її фактичного здійснення; відсутність достатньої економічної присутності; можливе штучне дроблення структури бізнесу з метою дотримання ліміту сукупного доходу в 2 млн євро; а також невідповідність даних КІК-звітності інформації, яка може бути отримана контролюючими органами в межах міжнародного автоматичного обміну за стандартом CRS.

Ключовий висновок для контролерів КІК: КІК-звітність поступово трансформується з формального звітного обов’язку в повноцінний інструмент податкового контролю за іноземними структурами українських контролерів. Тому контролерам іноземних компаній доцільно заздалегідь перевірити не лише своєчасність та повноту подання звіту про КІК, а й якість документального підтвердження обраної підстави звільнення від оподаткування, структури доходів КІК, наявності економічної присутності, фінансових показників компанії та узгодженості поданої звітності з інформацією, яка потенційно може бути отримана ДПС у межах міжнародного обміну податковою інформацією.

За даними офіційного сайту ДПС: Деклараційна кампанія КІК: з початку року подано понад 19 тис. звітів

ДПС зазначила, що об’єктом оподаткування контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, визначена за правилами ст. 39² Податкового кодексу України (далі — ПКУ).

Відповідно до пп. 170.13.2.4 ПКУ сума ПДФО з прибутку КІК може бути зменшена на суму корпоративного або іншого аналогічного податку, фактично сплаченого КІК, у тому числі податків, утриманих у джерела виплати із доходу КІК. Таке зменшення можливе лише за умови документального підтвердження фактичної сплати податку, копії якого подаються разом із декларацією. Водночас ІПК не містить прямого висновку, що податок з доходів нерезидента, утриманий саме в Україні при виплаті процентів на користь КІК, безумовно підлягає зарахуванню за пп. 170.13.2.4 ПКУ.

У підсумку ДПС акцентує на зарахуванні податків, сплачених за межами України, та окремо підкреслює, що враховується саме фактично сплачена сума податку, а не ставка. Для контролюючої особи така ІПК має прикладне значення, оскільки підтверджує сам механізм зменшення ПДФО з прибутку КІК на суму фактично сплачених КІК податків, у тому числі податків, утриманих у джерела виплати з доходу КІК.

Водночас у випадку, коли податок утримується саме в Україні при виплаті процентів КІК-нерезиденту, позиція ДПС не є достатньо однозначною. Тому на практиці перед застосуванням такого зменшення платнику варто забезпечити повний пакет підтвердних документів щодо нарахування процентів, утримання податку та його сплати до бюджету.

Бізнес-компанії Британських Віргінських островів повинні будуть подавати річний фінансовий звіт («Річний звіт») своєму зареєстрованому агенту через 9 місяців після закінчення фінансового року. 

Цю вимогу щодо щорічної звітності БВО також було введено в дію в березні 2023 року через Наказ про фінансову звітність бізнес-компаній Британських Віргінських островів.

Відповідно до поправок до Закону про комерційні компанії Британських Віргінських островів 2022 року, з 1 січня 2023 року кожна компанія Британських Віргінських островів повинна подавати своєму зареєстрованому агенту щорічну фінансову звітність.

Коли потрібно подати:

Найранішою датою, коли компанія зобов’язана подати річну звітність (на відміну від того, коли її потрібно подавати окремим компаніям), є 1 січня 2024 року. 

Це практично означає, що якщо фінансовий період вашої компанії становить 1 січня – 31 грудня 2023 року, то річна звітність подається з 1 січня 2024 року, та має бути подана зареєстрованому агенту Компанії до 30 вересня 2024 року.

Компанії, фінансовий рік яких не є календарним, повинні подати річну звітність BVI не пізніше ніж через 9 місяців після закінчення фінансового року. 

Наприклад, компанія, фінансовий рік якої закінчується 31 березня 2023, її річний звіт має бути поданий з 1 квітня 2024 року до 31 грудня 2024 року.

Куди потрібно подати:

Річний звіт потрібно надіслати зареєстрованому агенту Компанії, який несе відповідальність за збір та інформування Реєстратора Британських Віргінських островів про організації, які не виконали таке подання.

Конфіденційність поданих звітів:

Оскільки річні звіти подаються зареєстрованому агенту, їх деталі залишаються конфіденційними та перебувають у розпорядженні агента, який повинен надавати інформацію, коли її запитують відповідно до зобов’язань згідно з Законом. 

      Наприклад, 

• Комісія з фінансових послуг Британських Віргінських островів може запитувати інформацію відповідно до повноважень, наданих їй Законом про Комісію з фінансових послуг 2001 р.; 
• це також стосуватиметься запиту Міжнародного податкового органу відповідно до Закону про взаємну правову допомогу (податкові справи) 2003 року; 
• Агентства фінансових розслідувань відповідно до Закону про Агентство фінансових розслідувань 2003 року;  
• Генерального прокурора відповідно до кримінального правосуддя ( Закон про міжнародне співробітництво 1993 року).

Штрафи:

Відповідно до поправки зареєстрований агент буде зобов’язаний повідомити Комісію з фінансових послуг БВО через 1 місяць після встановленої дати про Компанії, які не виконали цю вимогу про подання звітності. Неспроможність компанії подати річну звітність є правопорушенням і може призвести до штрафів, і компанія не буде вважатися такою, що має хорошу репутацію, або навіть призведе до вилучення назви компанії з реєстру Реєстратором.

• Штраф за перший місяць не подання звітності -300 доларів США
• Штраф за кожний наступний місяць – 200 доларів США
• Максимальна сума штрафу – 5 000 доларів США

 Які компанії БВО звільняються від підготовки річного звіту?

Компанії, звільнені від подання документів відповідно до розділу 98A(5) Закону:

• компанія, зареєстрована на фондовій біржі;
• компанія, яка регулюється законодавством про фінансові послуги та надає фінансову звітність Комісії відповідно до вимог цього законодавства про фінансові послуги;
• компанія, яка подає річну податкову декларацію до Департаменту внутрішніх доходів БВО разом із фінансовою звітністю компанії;
• компанія, що ліквідується, за винятком того, що це звільнення не застосовується, якщо річний прибуток компанії настає до початку ліквідації.

Нагадуємо також, що зареєстрований агент Компанії може додатково запросити в вас первинні документи бухгалтерського та фінансового обліку за останні 5 (п’ять) років, 

Дані про адресу їх зберігання; контакти особи, відповідальної за зберігання документів, які повинні зберігатися у зазначений вище термін.