<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Консалтинг &#8211; AC Crowe Ukraine</title>
	<atom:link href="https://croweac.com.ua/uk/category/novyny/konsaltyng/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://croweac.com.ua</link>
	<description>Member of Crowe Global</description>
	<lastBuildDate>Thu, 05 Nov 2026 07:57:02 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=7.1.4</generator>

<image>
	<url>https://croweac.com.ua/wp-content/uploads/2020/11/favicon.png</url>
	<title>Консалтинг &#8211; AC Crowe Ukraine</title>
	<link>https://croweac.com.ua</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>НБУ підвищив облікову ставку до 16,5% з 30 жовтня 2026 року</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/nbu-pidvyshhyv-oblikovu-stavku-do-165-z-30-zhovtnya-2026-roku/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 05 Nov 2026 07:57:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Консалтинг]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6668</guid>

					<description><![CDATA[Правління Національного банку України рішенням від 29 жовтня 2026 року № 369-рш «Про розмір облікової ставки» підвищило облікову ставку на 0,5 в.п., тобто до 16,5% річних. Нова ставка діє з 30 жовтня 2026 року. Регулятор пояснює рішення суттєвим посиленням цінового тиску та погіршенням інфляційних очікувань: вища ставка має підтримати привабливість гривневих активів і стійкість валютного [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">Правління Національного банку України рішенням від 29 жовтня 2026 року № 369-рш «Про розмір облікової ставки» підвищило облікову ставку на 0,5 в.п., тобто до 16,5% річних. Нова ставка діє з 30 жовтня 2026 року. Регулятор пояснює рішення суттєвим посиленням цінового тиску та погіршенням інфляційних очікувань: вища ставка має підтримати привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Чому прискорилася інфляція</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Упродовж останніх місяців інфляція зростала швидше, ніж НБУ прогнозував у липні. У вересні загальна інфляція сягнула 10,0% у річному вимірі, базова – 8,8%; за оцінками НБУ, ці тенденції збереглися і в жовтні. Основні причини – подорожчання пального через війну на Близькому Сході та посилення російських атак на складську й логістичну інфраструктуру України. Інфляційні очікування населення залишаються підвищеними, а в банків та аналітиків вони помітно погіршилися.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Прогноз інфляції:</strong></p>



<ul class="wp-block-list">
<li>2026 рік – 12,5% (лише наслідки обстрілів, за оцінками НБУ, додадуть близько 0,7 в. п.);</li>



<li>2027 рік – 7,3% завдяки очікуваному зниженню світових цін на нафту, заходам монетарної політики та охолодженню внутрішнього попиту;</li>



<li>повернення інфляції до цілі 5% очікується, як і раніше, у 2028 році.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Стан економіки</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">За оцінками НБУ, у III кварталі реальний ВВП скоротився на 0,5% у річному вимірі через блокаду морських портів та удари по виробництву й логістиці; найбільших втрат зазнали металургійні та рудні підприємства. Прогноз ВВП на 2026 рік знижено до -0,4%, з яких від’ємний внесок обстрілів оцінено в 1,9 в. п.</p>



<p class="wp-block-paragraph">У 2027-2028 роках НБУ очікує повільного відновлення: за умови поліпшення логістики всередині 2027 року ВВП може зрости на 0,4%, а у 2028 році, у міру зниження безпекових ризиків, – на 2,2%. Підтримку економіці нададуть інвестиції в оборонну промисловість, локалізація виробництва озброєння за рахунок Ukraine Support Loan та відновлення критичної інфраструктури.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Міжнародна допомога</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">У III кварталі Україна отримала менше міжнародної допомоги, ніж очікувалося, насамперед через затримки з реформами. У жовтні парламент ухвалив низку законів для розблокування фінансування від ЄС та МВФ.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Прогноз НБУ передбачає у 2026 році близько 50 млрд дол. США прямої бюджетної підтримки та понад 32 млрд дол. США за оборонною складовою Ukraine Support Loan, у 2027 році – близько 52 млрд і 37 млрд дол. США відповідно. Це дасть змогу утримувати міжнародні резерви понад 62 млрд дол. США у 2026-2027 роках.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Основні ризики</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Головним ризиком НБУ називає перебіг війни: атаки на виробничі та інфраструктурні об’єкти, додаткові бюджетні потреби на оборону й відбудову, а також тиск з боку заробітних плат через дефіцит робочої сили та міграцію. Зберігається ризик збоїв у міжнародному фінансуванні, хоча він дещо знизився. Окремий чинник – затягування війни на Близькому Сході та високі ціни на нафту.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас подальше погіршення безпекової ситуації може охолодити внутрішній попит і стримати інфляцію. Сприятливіший сценарій НБУ пов’язує із суттєвим прогресом у досягненні справедливого й тривалого миру для України.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Депозити та кредити</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">За даними НБУ, попередні підвищення ставки вже позначилися на ринку: першими ставки за гривневими депозитами підняли невеликі банки, а впродовж останнього місяця – і великі фінустанови. Попит на гривневі заощадження зберігається, вкладення населення в гривневі депозити та ОВДП продовжують зростати.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Кредитування залишається стійким: у вересні 2026 року чисті гривневі кредити бізнесу зросли більш ніж на 32% у річному вимірі, населення – на 38%. Упродовж останніх місяців НБУ ухвалив чотири пакети регуляторних змін на підтримку, зокрема, оборонної промисловості, енергетики, сільського господарства та торгівлі.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Що далі</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Прогноз НБУ передбачає збереження облікової ставки на рівні 16,5% до II кварталу 2027 року, проте регулятор готовий гнучко реагувати на розвиток подій. Повну версію жовтневого макроекономічного прогнозу буде оприлюднено в Інфляційному звіті 05 листопада 2026 року, підсумки дискусії Комітету з монетарної політики – 09 листопада 2026 року.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Нормативне підґрунтя змін</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Рішення Правління Національного банку України від 29 жовтня 2026 року № 369-рш «Про розмір облікової ставки», що набирає чинності з 30 жовтня 2026 року.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Джерело: <a href="https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-ukrayini-pidvischiv-oblikovu-stavku-do-165" target="_blank" rel="noopener">Національний банк України</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Списання боргів фізичної особи: чому самого факту неплатоспроможності недостатньо</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/spysannya-borgiv-fizychnoyi-osoby-chomu-samogo-faktu-neplatospromozhnosti-nedostatno/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 04 Nov 2026 09:25:04 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Консалтинг]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6665</guid>

					<description><![CDATA[Наявність значної кредитної заборгованості та відсутність можливості її погасити ще не гарантують відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Верховний Суд наголошує: боржник має належними доказами підтвердити свій фінансовий стан, розкрити відомості про майно та доходи й довести наявність передбачених законом підстав для застосування процедури. Водночас суд оцінює не лише суми заборгованості та відомості [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">Наявність значної кредитної заборгованості та відсутність можливості її погасити ще не гарантують відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Верховний Суд наголошує: боржник має належними доказами підтвердити свій фінансовий стан, розкрити відомості про майно та доходи й довести наявність передбачених законом підстав для застосування процедури.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас суд оцінює не лише суми заборгованості та відомості в деклараціях, а й поведінку боржника: обставини виникнення заборгованості, використання позикових коштів, ставлення до виконання зобов’язань і взаємодію з кредиторами.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Практика Верховного Суду у справах № 917/1999/25 та № 917/2334/25 показує, які обставини можуть стати перешкодою для відкриття провадження та чому підготовка до процедури неплатоспроможності не повинна зводитися лише до підрахунку боргів.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Неплатоспроможність — це не просто наявність боргів</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Кодекс України з процедур банкрутства передбачає спеціальну судову процедуру для фізичних осіб, які не можуть виконувати свої грошові зобов’язання. Залежно від обставин вона може передбачати реструктуризацію боргів або процедуру погашення боргів із подальшим вирішенням питання про звільнення від непогашених зобов’язань.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас ця процедура має визначену законом мету: врегулювати фінансову ситуацію боржника та забезпечити баланс його інтересів і прав кредиторів. Вона не призначена для того, щоб особа могла формально підтвердити відсутність коштів і лише на цій підставі домогтися списання заборгованості.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Стаття 115 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підстави, за яких фізична особа може звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Серед них — припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним із кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців; відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; а також наявність ознак загрози неплатоспроможності.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Тому сам факт значної заборгованості, прострочення платежів або відсутності майна не означає автоматичного виникнення права на застосування цієї процедури. Необхідно встановити передбачені законом обставини та підтвердити їх належними доказами.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Що має довести боржник</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Статті 115 і 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначають підстави звернення до суду та вимоги до заяви й документів, які до неї додаються. Тому підготовка до процедури починається зі збору та перевірки інформації про фінансовий і майновий стан.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Практично це означає необхідність підготувати цілісну картину своїх зобов’язань, активів, доходів і причин виникнення фінансових труднощів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Зокрема, варто звернути увагу на такі питання.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Зобов’язання перед кредиторами. Необхідно відобразити кредиторів, суми заборгованості, підстави виникнення зобов’язань і стан їх виконання. Відомості мають узгоджуватися з кредитними договорами, розрахунками заборгованості та іншими наявними документами. Якщо заборгованість підтверджується виписками, кредитною історією чи іншими документами, слід перевірити, чи дають вони змогу встановити підстави виникнення та розмір відповідних зобов’язань.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Майно, доходи та витрати. Важливо повно розкрити відомості про власне майно, майнові права, доходи й інші обставини, які підлягають зазначенню в документах за вимогами Кодексу. Окрему увагу потрібно приділити деклараціям про майновий стан: слід перевірити повноту передбачених законом відомостей не лише про самого боржника, а й про майно, доходи та витрати членів його сім’ї в обсязі, визначеному законодавством.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Причини виникнення неплатоспроможності. Боржнику варто пояснити, які обставини призвели до неможливості виконувати зобов’язання: втрата роботи, зменшення доходів, погіршення фінансового стану бізнесу, істотне зростання витрат або інші об’єктивні причини. За можливості такі обставини слід підтвердити документами.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Проєкт плану реструктуризації. Разом із заявою про відкриття провадження боржник має подати пропозиції щодо реструктуризації боргів — проєкт плану реструктуризації. Його положення повинні бути обґрунтованими, зокрема щодо джерел доходів і можливості виконання запропонованих умов. Якщо план передбачає отримання доходів у майбутньому, важливо належно обґрунтувати реальність таких очікувань.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Це не означає, що особа зобов’язана мати достатній дохід для повного погашення всіх боргів. Процедура призначена для врегулювання ситуацій, коли виконання зобов’язань стало неможливим або існує загроза неплатоспроможності. Проте фінансові обставини мають бути підтверджені, а інформація, подана суду, — повною та послідовною.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Коли поведінка боржника викликає сумніви</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">У справах про неплатоспроможність Верховний Суд звертає увагу на добросовісність особи, яка звертається із заявою про застосування процедури.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Показовою є постанова Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі № 917/1999/25. Суди попередніх інстанцій відмовили у відкритті провадження, оскільки боржник не надав достатніх доказів розміру заборгованості за всіма заявленими кредитними договорами та обставин виникнення відповідних зобов’язань. Зокрема, за частиною договорів не було належно підтверджено зарахування кредитних коштів боржнику.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Крім того, декларації про майновий стан не містили повної інформації про майновий стан боржника та членів його сім’ї, а джерела доходів, зазначених у проєкті плану реструктуризації, не були належно підтверджені. Суди також врахували використання позикових коштів на азартні ігри та інші обставини, які мали значення для оцінки поведінки боржника.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Верховний Суд підтримав висновок про те, що боржник не довів належними доказами наявності передбачених законом підстав для відкриття провадження. Отже, значна сума заборгованості та припинення платежів не можуть замінити належного документального підтвердження фінансового стану й обставин виникнення боргів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Подібний підхід простежується і в постанові від 11 червня 2026 року у справі № 917/2334/25. У цій справі боржник протягом короткого періоду уклав понад 40 кредитних договорів, частину коштів систематично використовував для участі в азартних іграх і продовжував отримувати нові кредити після припинення платежів за раніше отриманими кредитами. Суди також врахували, що він не скористався запропонованими кредиторами програмами реструктуризації та пільгового погашення.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Верховний Суд погодився з відмовою у відкритті провадження, оскільки заявник не підтвердив наявності законних підстав для застосування процедури, а сукупність установлених обставин свідчила про недобросовісну поведінку.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Обидві справи демонструють спільний підхід: суд перевіряє не тільки факт заборгованості, а й достовірність відомостей, повноту розкриття фінансового стану та обставини, за яких виникли борги.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас важливо не робити надмірно широких висновків. Витрачання кредитних коштів на азартні ігри саме по собі не є автоматичною підставою для відмови у відкритті провадження. Верховний Суд зазначив, що така поведінка може враховуватися під час оцінки добросовісності боржника та причин виникнення неплатоспроможності.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Вирішальне значення має сукупність обставин, а не один ізольований факт.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Чи потрібно спочатку домовитися з кредиторами</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Спроби врегулювати заборгованість і комунікація з кредиторами можуть мати значення для оцінки поведінки боржника. У справі № 917/2334/25 суди врахували, що заявник не скористався запропонованими програмами реструктуризації та пільгового погашення.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Проте з цього не слід робити висновок, що перед зверненням до суду кожна фізична особа зобов’язана погодити реструктуризацію з кредиторами або отримати їхню згоду на відкриття провадження. Така універсальна умова не випливає із зазначених судових рішень.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Практичний висновок полягає в іншому: якщо кредитори пропонували реальні варіанти врегулювання заборгованості, доцільно зберігати відповідне листування, пропозиції та відповіді на них. Якщо запропоновані умови були неприйнятними або об’єктивно нездійсненними, варто бути готовим пояснити причини.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Так само важливо не приховувати обставин отримання нових кредитів, руху коштів чи відчуження майна. Якщо певні операції можуть викликати запитання, краще завчасно підготувати їх документальне пояснення, ніж залишати суперечності без відповіді.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Відкриття провадження ще не означає списання боргів</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Необхідно розмежовувати різні етапи процедури неплатоспроможності.</p>



<p class="wp-block-paragraph">На початковому етапі суд вирішує питання про відкриття провадження та перевіряє, чи відповідає заява вимогам Кодексу і чи підтверджені наведені в ній підстави. Якщо необхідні обставини не доведені, суд може відмовити у відкритті провадження.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Саме така ситуація розглядалася у справах № 917/1999/25 та № 917/2334/25. Йшлося про відмову у відкритті провадження, а не про відмову звільнити боржника від непогашених зобов’язань після завершення процедури.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Якщо провадження відкрито, це ще не означає, що борги обов’язково будуть списані. Надалі здійснюються передбачені Кодексом процедури, зокрема реструктуризація боргів або, за встановлених законом умов, процедура погашення боргів. Питання звільнення від непогашених зобов’язань вирішується з урахуванням результатів процедури та вимог законодавства.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Стаття 134 Кодексу визначає порядок і правові наслідки звільнення фізичної особи від боргів, а також передбачає зобов’язання, від яких боржник не звільняється після завершення процедури. Тому можливість списання конкретної заборгованості необхідно оцінювати з урахуванням її виду та вимог Кодексу.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Отже, очікування, що саме відкриття провадження автоматично припинить усі вимоги кредиторів, є помилковим.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Що варто зробити перед зверненням до суду</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Підготовка до процедури неплатоспроможності має бути комплексною. До подання заяви доцільно:</p>



<p class="wp-block-paragraph">Зібрати інформацію про всі зобов’язання. Перевірити кредитні договори, розрахунки заборгованості, судові справи та виконавчі провадження.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Перевірити повноту відомостей про майно й доходи. Переконатися, що заявлені дані є повними, послідовними та узгоджуються з інформацією з доступних офіційних джерел.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Уважно підготувати декларації про майновий стан. Перевірити, чи включено всі відомості, які вимагає Кодекс, зокрема інформацію про майно, доходи та витрати членів сім’ї в установленому законом обсязі.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Документально пояснити причини фінансових труднощів. Зберегти підтвердження втрати роботи, зменшення доходів, погіршення стану бізнесу або інших обставин, які вплинули на можливість виконувати зобов’язання.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Перевірити історію отримання та використання кредитів. Якщо протягом короткого періоду оформлювалися численні позики, варто підготувати пояснення обставин їх отримання та подальшого використання коштів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Обґрунтувати проєкт плану реструктуризації. Переконатися, що запропоновані умови узгоджуються з фінансовими можливостями боржника, а зазначені джерела доходів підтверджені або належно обґрунтовані.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Зберегти документи про взаємодію з кредиторами. Пропозиції щодо реструктуризації, відповіді на них та інші спроби врегулювання заборгованості можуть допомогти пояснити поведінку боржника.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Цей перелік не замінює перевірки всіх вимог статті 116 Кодексу до змісту заяви та додатків. Конкретний склад документів залежатиме від обставин справи.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Висновок</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Процедура неплатоспроможності фізичної особи є законним інструментом врегулювання ситуації, коли людина об’єктивно не може виконувати свої фінансові зобов’язання. Проте для її застосування недостатньо лише підтвердити наявність боргів: необхідно розкрити майновий стан, обґрунтувати причини неплатоспроможності та належно підтвердити передбачені законом підстави для відкриття провадження.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Практика Верховного Суду у справах № 917/1999/25 та № 917/2334/25 показує, що суди оцінюють обставини в сукупності. Недостатність доказів заборгованості, неповне розкриття майнового стану, непідтверджені джерела доходів, зазначені в проєкті плану реструктуризації, та обставини отримання й використання кредитів можуть вплинути на результат розгляду заяви.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас сама наявність значних боргів, невдалі фінансові рішення або витрачання коштів на азартні ігри не повинні автоматично ототожнюватися з недобросовісністю. Важливо оцінювати всі обставини конкретної справи та наявні докази.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Тому належна підготовка до процедури — це не формальне оформлення заяви про відсутність коштів, а послідовне документальне підтвердження фінансового стану та обґрунтоване пояснення того, як виникла неплатоспроможність і яким чином боржник пропонує врегулювати свої зобов’язання.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Спеціально для Oboz.ua</strong></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Уряд схвалив Дорожню карту впровадження ESG-підходів та інструментів сталого фінансування на 2026-2028 роки</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/uryad-shvalyv-dorozhnyu-kartu-vprovadzhennya-esg-pidhodiv-ta-instrumentiv-stalogo-finansuvannya-na-2026-2028-roky/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 23 Oct 2026 06:05:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Еко-статті]]></category>
		<category><![CDATA[Консалтинг]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6648</guid>

					<description><![CDATA[На засіданні 30 вересня 2026 року Кабінет Міністрів України схвалив Дорожню карту впровадження екологічних, соціальних та управлінських (ESG) підходів та інструментів сталого фінансування. Документ окреслює практичні кроки щодо розвитку відповідної нормативної бази, залучення інвестицій та інтеграції ESG-принципів у державну політику та економіку. Дорожню карту розраховано на 2026-2028 роки. Вона передбачає створення нормативної, інституційної, методологічної та [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">На засіданні 30 вересня 2026 року Кабінет Міністрів України схвалив Дорожню карту впровадження екологічних, соціальних та управлінських (ESG) підходів та інструментів сталого фінансування. Документ окреслює практичні кроки щодо розвитку відповідної нормативної бази, залучення інвестицій та інтеграції ESG-принципів у державну політику та економіку.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Дорожню карту розраховано на 2026-2028 роки. Вона передбачає створення нормативної, інституційної, методологічної та інформаційно-аналітичної основи для запровадження ESG-підходів, а також їх інтеграцію у фінансову, інвестиційну та пов’язану з ними регуляторну практику.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Основні напрями Дорожньої карти</strong></p>



<ul class="wp-block-list">
<li>побудова цілісної національної системи сталого фінансування;</li>



<li>формування нормативно-правової основи для запровадження таксономії сталих видів економічної діяльності;</li>



<li>запровадження підходів до належної корпоративної обачності у сфері сталого розвитку;</li>



<li>інтеграція ESG-підходів в управління публічними інвестиціями та розвиток моніторингу потоків сталого фінансування;</li>



<li>розвиток інструментів сталого фінансування, підвищення інвестиційної привабливості України та розширення доступу до ринків капіталу;</li>



<li>виконання зобов’язань України в межах процесу вступу до Європейського Союзу.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph">У Міністерстві економіки та довкілля України наголошують, що ESG – це насамперед сучасні правила розвитку економіки та залучення інвестицій.</p>



<p class="wp-block-paragraph">За словами заступника Міністра економіки та довкілля України Олександра Краснолуцького, Дорожня карта дасть змогу поступово запровадити в Україні європейські підходи до сталого фінансування та встановити зрозумілі правила для держави, бізнесу й інвесторів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">В Уряді розглядають Дорожню карту як один із ключових інструментів упровадження європейських стандартів сталого фінансування, посилення довіри інвесторів і створення умов для залучення інвестицій у відновлення та довгостроковий розвиток економіки.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Джерело: Кабінет Міністрів України (<a href="https://www.kmu.gov.ua/news/ukraina-zapuskaie-systemne-vprovadzhennia-esg-uriad-skhvalyv-dorozhniu-kartu-rozbudovy-instrumentiv-staloho-finansuvannia" target="_blank" rel="noopener">Посилання</a>).</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Інвестиційні фонди в Україні: які зміни пропонує новий законопроєкт і до чого готуватися бізнесу</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/investyczijni-fondy-v-ukrayini-yaki-zminy-proponuye-novyj-zakonoproyekt-i-do-chogo-gotuvatysya-biznesu/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 22 Oct 2026 12:02:50 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Консалтинг]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6645</guid>

					<description><![CDATA[В Україні пропонують масштабно реформувати ринок інвестиційних фондів. У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 16137 «Про інвестиційні фонди», який має замінити чинний Закон України «Про інститути спільного інвестування» та наблизити регулювання галузі до європейських стандартів. Йдеться не лише про зміну назв або класифікації фондів. Законопроєкт передбачає нову модель організації інвестиційних фондів, інші вимоги до компаній [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">В Україні пропонують масштабно реформувати ринок інвестиційних фондів. У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 16137 «Про інвестиційні фонди», який має замінити чинний Закон України «Про інститути спільного інвестування» та наблизити регулювання галузі до європейських стандартів. Йдеться не лише про зміну назв або класифікації фондів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Законопроєкт передбачає нову модель організації інвестиційних фондів, інші вимоги до компаній з управління активами, спеціальні правила для окремих видів інвестицій та посилення відповідальності за порушення.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Якщо документ ухвалять у запропонованій редакції, учасникам ринку доведеться переглянути свої бізнес-моделі, оцінити перспективи чинних фондів і заздалегідь підготуватися до переходу на нові правила.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Від звичної моделі інвестиційних фондів до європейського підходу</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Одна з ключових змін — запровадження нової класифікації інвестиційних фондів. Замість нинішнього поділу інститутів спільного інвестування на пайові та корпоративні законопроєкт пропонує розмежовувати фонди за двома основними категоріями:</p>



<ul class="wp-block-list">
<li>публічні інвестиційні фонди;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>альтернативні інвестиційні фонди.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph">При цьому нова модель передбачає можливість обирати організаційно-правову форму фонду залежно від його структури та бізнес-моделі.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Такий підхід враховує європейські підходи до регулювання інвестиційних фондів, зокрема закріплені в директивах UCITS та AIFMD.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Законопроєкт також передбачає, що інвестиційні фонди здійснюватимуть емісію інвестиційних сертифікатів, а створення субфондів у межах одного інвестиційного фонду буде заборонено. Отже, змінюється не тільки класифікація, а й окремі елементи структури та функціонування фондів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для ринку це означатиме перехід до іншої регуляторної моделі. Замість звичної організаційної класифікації основне значення матимуть категорія фонду, характер його діяльності та відповідні вимоги до управління активами.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас ідеться не про автоматичне припинення діяльності всіх чинних фондів. Законопроєкт передбачає перехідні правила, за якими учасникам ринку доведеться визначитися з подальшою моделлю роботи.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Нові можливості для інвестування: від венчурних проєктів до нерухомості</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Законопроєкт передбачає різні види альтернативних інвестиційних фондів, зокрема венчурні фонди, фонди соціального підприємництва, фонди довгострокових інвестицій та фонди нерухомості.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Важливо, що йдеться не про першу появу венчурних фондів в Україні. Вони вже працюють у межах чинного законодавства. Запропонована реформа має змінити загальну систему класифікації та регулювання фондів, передбачивши спеціальні режими для окремих напрямів інвестування.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Економічне значення цих змін полягає в можливості розширити інструментарій колективного інвестування. Залежно від остаточних правил, такі фонди можуть використовуватися для залучення капіталу в інноваційні проєкти, довгострокові інвестиції, соціальне підприємництво та нерухомість.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Однак сама поява нових категорій ще не гарантує припливу інвестицій. Для цього важливими будуть практичні умови роботи фондів, захист інвесторів, витрати на адміністрування та передбачуваність регулювання.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Фонди нерухомості: новий інструмент із високим порогом входу</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Окрему увагу привертають запропоновані правила для фондів нерухомості. Законопроєкт передбачає для них, зокрема, такі вимоги:</p>



<ul class="wp-block-list">
<li>чисті активи — не менше 15 млн євро;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>кількість учасників — щонайменше 1 000 осіб;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>розподіл у формі дивідендів — не менше 90% прибутку, що підлягає розподілу відповідно до законопроєкту, протягом 12 місяців після закінчення відповідного фінансового року.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph">При цьому законопроєкт передбачає, що прибуток від приросту капіталу може не включатися до обов’язкового розподілу. Отже, правило про 90% стосується саме прибутку, який підлягає розподілу відповідно до запропонованих норм, а не 90% вартості активів фонду.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Крім того, проєкт встановлює вимоги до структури активів таких фондів: щонайменше 75% активів мають становити прийнятні інвестиційні активи, а до складу активів повинні входити щонайменше три об’єкти нерухомості. Ринкова вартість кожного з них не може перевищувати 40% загальної ринкової вартості активів фонду.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Такі параметри свідчать про намір створити спеціалізований інструмент колективного інвестування в нерухомість. За економічною ідеєю він має спільні риси з REIT — моделями інвестування в нерухомість, які використовуються у США та низці інших країн.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для інвесторів подібний інструмент потенційно може відкрити можливість вкладати кошти в нерухомість через фонд, а не купувати окремий об’єкт самостійно. Для бізнесу це може стати додатковим механізмом залучення капіталу.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас не варто автоматично ототожнювати запропоновану українську модель із REIT у США чи інших країнах. Її практичні можливості залежатимуть від остаточної редакції закону та правил застосування.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Крім того, високі вимоги до активів і кількості учасників можуть обмежити коло потенційних ініціаторів таких фондів. Тому важливо оцінювати не лише нові можливості, а й економічну доцільність створення відповідних структур.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Вимоги до КУА: капітал і ліцензування</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Суттєві зміни очікуються для компаній з управління активами (КУА). Законопроєкт передбачає диференційований підхід до ліцензування залежно від категорії інвестиційних фондів та обсягу дозволеної діяльності.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Зокрема, пропонується запровадити ліцензії на управління публічними інвестиційними фондами, на управління альтернативними інвестиційними фондами в повному обсязі та на базове управління альтернативними інвестиційними фондами.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Загальний мінімальний розмір початкового капіталу КУА становитиме 125 тис. євро. Для отримання ліцензії на базове управління альтернативними інвестиційними фондами передбачено виняток — 50 тис. євро. Відповідний капітал має бути сформований у грошовій формі на момент подання заяви на отримання ліцензії.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для КУА з базовою ліцензією також пропонується встановити обмеження щодо обсягу активів під управлінням: до 500 млн євро за умови, що фонди не використовують кредитне плече, а інвестори не мають права вимагати викупу інвестиційних сертифікатів протягом щонайменше п’яти років; або до 100 млн євро, якщо використовується кредитне плече. Крім того, вимоги до власних коштів КУА можуть збільшуватися залежно від обсягу активів під управлінням.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Перехідними положеннями передбачено поступове збільшення коефіцієнта, який застосовується до окремих вимог щодо власних коштів КУА, встановлених пунктом 2 частини першої статті 117 та частиною третьою статті 163 законопроєкту. У 2028 році цей коефіцієнт становитиме 0,1, у 2029 році — 0,2, у 2030 році — 0,3. Надалі він щороку збільшуватиметься на 0,1 і з 1 січня 2037 року становитиме 1.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Окремо законопроєкт передбачає зміни у регулюванні зберігачів активів інвестиційних фондів, зокрема вимоги до ліцензування відповідної діяльності.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для чинних КУА реформа означатиме необхідність оцінити, чи відповідає їхня бізнес-модель майбутнім вимогам. Компаніям варто заздалегідь визначити, які категорії фондів вони планують обслуговувати, яка ліцензія їм знадобиться та чи достатньо наявних фінансових і організаційних ресурсів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Важливими будуть не лише вимоги до капіталу. Компаніям варто проаналізувати, як нове регулювання вплине на внутрішні процедури, управління ризиками, контроль за активами та взаємодію з інвесторами.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Що буде з чинними фондами</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Перехід до нової системи не має відбутися одномоментно. Законопроєкт передбачає різні строки залежно від типу чинного інституту спільного інвестування.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Відкриті та інтервальні ІСІ</strong> протягом трьох років із дня набрання чинності новим законом повинні будуть прийняти рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації. Реорганізувати їх можна буде виключно в публічні інвестиційні фонди.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Закриті ІСІ</strong> повинні будуть прийняти рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації до 1 січня 2041 року. Їх можна буде реорганізувати виключно в альтернативні інвестиційні фонди. Крім того, проєкт передбачає заборону приймати рішення про продовження строку діяльності закритого ІСІ через один рік із дати набрання чинності законом.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для окремої категорії старих закритих інвестиційних фондів і закритих взаємних фондів інвестиційних компаній, створених за законодавством, що діяло до Закону України «Про інститути спільного інвестування» 2001 року, встановлено коротший строк: рішення про припинення шляхом ліквідації потрібно буде прийняти протягом одного року з дня набрання чинності новим законом.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Якщо необхідних рішень не буде прийнято або фонд не відповідатиме встановленим вимогам, законопроєкт передбачає можливість прийняття регулятором рішення про його ліквідацію.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Окремо слід звернути увагу на передбачену законопроєктом заборону з дня набрання ним чинності здійснювати емісію акцій корпоративних інвестиційних фондів та інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Це обмеження може вплинути на плани учасників ринку щодо запуску нових структур або залучення капіталу через нинішні механізми. Водночас сама по собі ця норма не означає автоматичного припинення діяльності всіх уже створених інвестиційних фондів: їх подальша доля залежатиме також від передбачених законопроєктом перехідних правил, зокрема вимог щодо реорганізації або ліквідації окремих категорій інститутів спільного інвестування.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Отже, тривалий перехідний період не означає, що чинні структури зможуть без змін працювати безстроково. Учасникам ринку доведеться оцінити перспективи кожного фонду, визначити доцільність реорганізації та врахувати витрати, пов’язані з переходом.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Штрафи до 85 млн грн: посилення відповідальності</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Законопроєкт передбачає посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про інвестиційні фонди.</p>



<p class="wp-block-paragraph">За окремі порушення фінансові санкції для фізичних осіб можуть сягати 85 млн грн. Для юридичних осіб передбачено штраф до 85 млн грн, але не більше 10% загального річного обороту. Ці максимальні санкції стосуються конкретного переліку порушень, визначеного законопроєктом, а не будь-якого порушення без винятку.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Це не універсальна санкція за будь-яке порушення: для інших порушень законопроєкт встановлює нижчі граничні штрафи — до 250 тис. грн для фізичних осіб та до 500 тис. грн для юридичних осіб.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Окремо законопроєкт передбачає можливість застосування санкції в розмірі, що вдвічі перевищує вигоду, отриману внаслідок порушення, якщо таку вигоду можна визначити. Для окремих категорій порушень застосування санкцій залежатиме також від того, чи вчинялося порушення систематично.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для учасників ринку це означає, що дотримання регуляторних вимог матиме ще більше значення для фінансової та операційної стійкості бізнесу. КУА та іншим підконтрольним суб’єктам варто оцінити внутрішні процедури контролю й заздалегідь визначити потенційні зони ризику.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Коли можуть запрацювати нові правила</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Законопроєкт № 16137 зареєстровано у Верховній Раді 12 жовтня 2026 року. На даний час документ перебуває на опрацюванні в парламентському комітеті. Отже, запропоновані положення ще не є чинними нормами законодавства.</p>



<p class="wp-block-paragraph">За проєктом, закон має набрати чинності 1 січня 2028 року, хоча для окремих положень передбачені інші дати набрання чинності. Чинний Закон України «Про інститути спільного інвестування» пропонується визнати таким, що втрачає чинність, з 1 січня 2042 року.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Ці строки та положення можуть змінитися під час парламентського розгляду.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Тому учасникам ринку варто стежити не лише за датою можливого ухвалення документа, а й за остаточним змістом перехідних положень, ліцензійних вимог та правил для окремих категорій фондів.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Що варто зробити бізнесу вже зараз</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Попри те що законопроєкт ще не ухвалений, його потенційний вплив достатньо значний, щоб почати попередню підготовку.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Компаніям з управління активами доцільно оцінити майбутні ліцензійні вимоги, потребу в капіталі та відповідність внутрішніх процедур запропонованій моделі. Власникам фондів — проаналізувати перспективи кожної структури, можливість реорганізації або ліквідації та витрати на перехід. Інвесторам — звернути увагу на те, як зміни можуть вплинути на управління активами, захист їхніх інтересів і доступні інструменти інвестування.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Бізнесу, який планує створення нових фондів або залучення коштів через інститути спільного інвестування, варто врахувати запропоновану заборону на емісію акцій корпоративних та інвестиційних сертифікатів пайових фондів із дня набрання законом чинності.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Реформа як передумова розвитку ринку капіталу</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Законопроєкт № 16137 можна розглядати як спробу перебудувати систему інвестиційних фондів в Україні відповідно до європейських підходів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Він передбачає нову класифікацію фондів, спеціалізовані інструменти інвестування, диференційовані вимоги до компаній з управління активами та посилення відповідальності за окремі порушення.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Якщо реформу буде реалізовано послідовно, вона може розширити можливості для колективного інвестування та створити додаткові механізми залучення капіталу.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Проте результат залежатиме не лише від тексту закону, а й від якості його практичного впровадження, пропорційності регуляторних вимог та передбачуваності нагляду.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для чинних учасників ринку головне завдання зараз — не робити передчасних висновків, але й не ігнорувати масштаб запропонованих змін.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Завчасна оцінка наслідків допоможе підготуватися до нової моделі регулювання та прийняти обґрунтовані рішення, якщо законопроєкт буде ухвалено.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Спеціально для Oboz.ua</strong></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Як підприємству підготувати ESG-дані на запит європейського клієнта: чи достатньо наявних документів і які показники потрібно розрахувати?</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/yak-pidpryyemstvu-pidgotuvaty-esg-dani-na-zapyt-yevropejskogo-kliyenta-chy-dostatno-nayavnyh-dokumentiv-i-yaki-pokaznyky-potribno-rozrahuvaty/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 16 Oct 2026 15:28:52 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Консалтинг]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6637</guid>

					<description><![CDATA[Європейський клієнт запитує дані про вуглецевий слід, споживання енергії та води, а також обсяги відходів. У нас є лише рахунки за електроенергію, акти щодо передачі відходів і загальні дані бухгалтерського обліку. Чи достатньо цього для першої відповіді та як визначити, що саме і за який період потрібно розраховувати? Головне — не збирати всі ESG-дані без [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">Європейський клієнт запитує дані про вуглецевий слід, споживання енергії та води, а також обсяги відходів. У нас є лише рахунки за електроенергію, акти щодо передачі відходів і загальні дані бухгалтерського обліку. Чи достатньо цього для першої відповіді та як визначити, що саме і за який період потрібно розраховувати?</p>



<p class="wp-block-paragraph">Головне — не збирати всі ESG-дані без розуміння потреб клієнта. Спочатку необхідно уточнити, які саме показники, за який період і з якою метою запитуються, зокрема визначити межі розрахунку вуглецевого сліду. Далі слід проаналізувати наявні первинні документи, визначити прогалини в даних і можливість використання розрахункових коефіцієнтів. Такий підхід дозволить надати клієнту необхідну інформацію без зайвих витрат часу та ресурсів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Перший крок — <strong>уточнити запит клієнта</strong>. Необхідно з’ясувати:</p>



<ul class="wp-block-list">
<li>які саме показники потрібні;</li>



<li>за який період;</li>



<li>у яких одиницях виміру;</li>



<li>з якою метою клієнт запитує ці дані.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph">Останній пункт особливо важливий, оскільки розуміння мети запиту дає змогу одразу відсіяти частину непотрібної інформації та <strong>не витрачати ресурси на збір даних, які фактично не потрібні клієнту</strong>.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Також важливо уточнити, що саме клієнт розуміє під «вуглецевим слідом»: лише прямі викиди від виробничої діяльності та непрямі викиди від споживання енергії (<strong>Сфери охоплення 1 та 2</strong>) чи також окремі категорії інших непрямих викидів (<strong>Сфера охоплення 3</strong>).</p>



<p class="wp-block-paragraph">Наявні рахунки за електроенергію, документи щодо відходів і бухгалтерські дані можуть стати <strong>відправною точкою</strong>. Однак, наприклад, для повноцінного розрахунку вуглецевого сліду їх, найімовірніше, буде недостатньо — залишатимуться прогалини у первинних даних.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Тому другий крок — <strong>сформувати просту матрицю даних</strong>: <strong>що запитує клієнт → за який період → які первинні дані вже є → яких даних бракує.</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Наприклад:</p>



<ul class="wp-block-list">
<li>для енергоспоживання — рахунки за електроенергію та паливо;</li>



<li>для водоспоживання — рахунки або показники лічильників;</li>



<li>для відходів — акти передачі та інші первинні документи.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph">Якщо частини даних немає, це <strong>не означає, що надати відповідь клієнту неможливо</strong>. За відповідний звітний період клієнт може використовувати коефіцієнти для розрахунку вашого впливу. Подальше підвищення якості даних уже може бути предметом домовленостей між підприємством і клієнтом.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Головне:</strong> не починайте збирати всі можливі ESG-дані. Спочатку з’ясуйте, <strong>що саме, за який період і для якої мети потрібно клієнту</strong>, а вже після цього визначайте наявні дані та прогалини.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Джерело: <a href="https://ukraine-oss.com/yak-pidpryyemstvu-pidgotuvaty-esg-dani-na-zapyt-yevropejskogo-kliyenta-chy-dostatno-nayavnyh-dokumentiv-i-yaki-pokaznyky-potribno-rozrahuvaty/" target="_blank" rel="noopener">https://ukraine-oss.com/yak-pidpryyemstvu-pidgotuvaty-esg-dani-na-zapyt-yevropejskogo-kliyenta-chy-dostatno-nayavnyh-dokumentiv-i-yaki-pokaznyky-potribno-rozrahuvaty/</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Держмитслужба затвердила технічні вимоги до національних систем контролю експорту, імпорту та ввезення відповідно до стандартів ЄС</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/derzhmytsluzhba-zatverdyla-tehnichni-vymogy-do-naczionalnyh-system-kontrolyu-eksportu-importu-ta-vvezennya-vidpovidno-do-standartiv-yes/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 13 Oct 2026 08:20:58 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Консалтинг]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6630</guid>

					<description><![CDATA[5 жовтня 2026 року Державна митна служба України повідомила, що Комісія з питань впровадження та розвитку інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій у митній справі затвердила технічні вимоги до трьох ІТ-систем: 1.Національна система контролю експорту (NECA-UA), 2.Національна система контролю імпорту (NIS-UA) 3.Національна система контролю ввезення (NES-UA). Їх запровадження є передумовою інтеграції України в цифрове митне середовище Європейського [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">5 жовтня 2026 року Державна митна служба України повідомила, що Комісія з питань впровадження та розвитку інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій у митній справі затвердила технічні вимоги до трьох ІТ-систем:</p>



<p class="wp-block-paragraph">1.Національна система контролю експорту (NECA-UA),</p>



<p class="wp-block-paragraph">2.Національна система контролю імпорту (NIS-UA)</p>



<p class="wp-block-paragraph">3.Національна система контролю ввезення (NES-UA).</p>



<p class="wp-block-paragraph">Їх запровадження є передумовою інтеграції України в цифрове митне середовище Європейського Союзу. Системи мають забезпечити технічну сумісність української та європейської митних інфраструктур, захищений обмін даними і повноцінну взаємодію з митними адміністраціями держав-членів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Рішення ухвалено за участю представників Міністерства фінансів України, Програми EU4PFM та Генерального директорату Європейської комісії з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD). Наступним етапом стане безпосередня реалізація систем після визначення виконавця робіт. Заступник Голови Держмитслужби з питань цифрового розвитку Олег Ніколайчук назвав подальші етапи:</p>



<ul class="wp-block-list">
<li>підготовка технічного завдання;</li>



<li>розроблення та тестування продукту;</li>



<li>перевірка на відповідність вимогам ЄС;</li>



<li>впровадження у взаємодії з бізнесом.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph">Тому вже на цій стадії відомство за необхідне узгодити цільову модель процесів, розподіл ролей і відповідальності учасників, а також ключові контрольні точки.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Затвердження технічних вимог є одним із кроків у виконанні умов Меморандуму між Україною та ЄС. Захід вписується в оновлений Довгостроковий національний стратегічний план цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, розроблений на основі Багаторічного стратегічного плану електронної митниці ЄС (MASP-C). План передбачає реалізацію 50 ІТ-проєктів, понад 20 з яких стосуються транс&#8217;європейських систем, а решта – національних рішень.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для координації робіт Держмитслужба планує утворити робочі групи за участю фахівців митниці, Мінфіну та представників ЄС, а загальний нагляд за євроінтеграційними ІТ-проєктами здійснюватиме Наглядова рада, яку створить Міністерство фінансів.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>З’явився новий міжнародний стандарт ISO/UNDP 53001:2026. Як застосовувати новий підхід?</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/zyavyvsya-novyj-mizhnarodnyj-standart-isoundp-530012026-yak-zastosovuvaty-novyj-pidhid/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 09 Oct 2026 07:51:45 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Еко-статті]]></category>
		<category><![CDATA[Консалтинг]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6600</guid>

					<description><![CDATA[28 вересня ISO та Програма розвитку ООН опублікували ISO/UNDP 53001:2026 &#8211; перший міжнародний стандарт, який встановлює вимоги до системи управління внеском організації в досягнення Цілей сталого розвитку ООН. Його можуть застосовувати підприємства, банки, органи влади, заклади освіти та інші організації. Що змінюється в управлінні? Організації мають розглядати економічні, соціальні та екологічні впливи разом. Це допомагає [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">28 вересня ISO та Програма розвитку ООН опублікували ISO/UNDP 53001:2026 &#8211; перший міжнародний стандарт, який встановлює вимоги до системи управління внеском організації в досягнення Цілей сталого розвитку ООН. Його можуть застосовувати підприємства, банки, органи влади, заклади освіти та інші організації.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Що змінюється в управлінні?</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Організації мають розглядати економічні, соціальні та екологічні впливи разом. Це допомагає помічати суперечності: користь в одному напрямі може супроводжуватися ризиками в іншому.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Як це пов’язано з ESG?</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Звітність показує результати діяльності. Підхід стандарту допомагає враховувати впливи ще під час вибору технології, формування бюджету чи погодження інвестиційного проєкту.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Чому це актуально для України?</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Відбудова потребує швидких рішень, наслідки яких залишатимуться на роки. Оцінка альтернатив допомагає врахувати потреби громад, доступність ресурсів і майбутні витрати.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>З чого почати?</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Оберіть один запланований проєкт. Разом із керівником, фінансистом, екологом і виробничою командою визначте очікуваний результат, початкові дані, можливу шкоду та відповідальних за коригування плану.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Джерело: <a href="https://ukraine-oss.com/zyavyvsya-novyj-mizhnarodnyj-standart-iso-undp-530012026-yak-zastosovuvaty-novyj-pidhid/" target="_blank" rel="noopener">https://ukraine-oss.com/zyavyvsya-novyj-mizhnarodnyj-standart-iso-undp-530012026-yak-zastosovuvaty-novyj-pidhid/</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Коли рішення загальних зборів є правочином для цілей статті 206-2 КК України: нова позиція Верховного Суду</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/koly-rishennya-zagalnyh-zboriv-ye-pravochynom-dlya-czilej-statti-206-2-kk-ukrayiny-nova-pozycziya-verhovnogo-sudu/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 07 Oct 2026 08:31:45 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Консалтинг]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6597</guid>

					<description><![CDATA[Рішення загальних зборів учасників товариства традиційно сприймається як інструмент корпоративного управління. Зміна складу учасників, перерозподіл часток, виключення учасника, вирішення питань щодо спадкоємців померлого учасника — усе це звичайні питання корпоративного життя компанії. Але чи може таке рішення одночасно вважатися правочином і, за певних обставин, стати одним з елементів кримінального правопорушення? Велика Палата Верховного Суду у [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">Рішення загальних зборів учасників товариства традиційно сприймається як інструмент корпоративного управління. Зміна складу учасників, перерозподіл часток, виключення учасника, вирішення питань щодо спадкоємців померлого учасника — усе це звичайні питання корпоративного життя компанії.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><em>Але чи може таке рішення одночасно вважатися правочином і, за певних обставин, стати одним з елементів кримінального правопорушення?</em></p>



<p class="wp-block-paragraph">Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 липня 2026 року у справі № 527/1096/19 дала важливу відповідь на це питання.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Суд дійшов висновку: якщо саме рішення загальних зборів без необхідності вчинення інших правочинів призводить до набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов&#8217;язків, таке рішення може вважатися правочином для цілей застосування статті 206-2 Кримінального кодексу України.</p>



<p class="wp-block-paragraph">На перший погляд цей висновок виглядає суто юридичним.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Проте його практичне значення значно ширше: за певних обставин корпоративне рішення може оцінюватися не лише в межах корпоративного спору, а й через призму кримінального законодавства.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Чому взагалі виникла проблема</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Стаття 206-2 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за протиправне заволодіння майном підприємства, установи чи організації, у тому числі частками, акціями або паями їх учасників, шляхом вчинення правочинів із використанням підроблених або викрадених документів, печаток чи штампів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Саме словосполучення «шляхом вчинення правочинів» і стало одним із ключових питань справи.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Річ у тім, що в господарській судовій практиці рішення загальних зборів традиційно не ототожнювалося з правочином у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Зокрема, у постанові від 18 грудня 2024 року у справі № 916/379/23 Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що рішення загальних зборів учасників товариства саме по собі не є правочином у цивільно-правовому розумінні.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Виникла цікава юридична ситуація: <em>якщо рішення загальних зборів не є правочином з точки зору цивільного права, чи можна говорити про застосування статті 206-2 КК України, коли саме за допомогою такого рішення відбувається зміна корпоративних прав?</em></p>



<p class="wp-block-paragraph">Саме необхідність відповісти на це питання стала однією з причин розгляду справи Великою Палатою.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Верховний Суд запропонував дивитися на наслідки рішення</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Велика Палата запропонувала оцінювати це поняття з урахуванням специфіки кримінально-правового регулювання.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для застосування статті 206-2 КК України важливо не стільки те, як називається відповідний документ — рішенням, протоколом, договором чи актом, — скільки те, <strong>які юридичні наслідки він створює</strong>.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Суд виходить із того, що під вчиненням правочину для цілей статті 206-2 КК України слід розуміти дію, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов&#8217;язків. При цьому документально така дія може бути оформлена в різних формах.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Це означає, що рішення загальних зборів необхідно оцінювати насамперед за його змістом та наслідками.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Наприклад, якщо рішенням зборів:</p>



<ul class="wp-block-list">
<li>виключається учасник товариства;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>вирішується питання щодо спадкоємців померлого учасника;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>перерозподіляються частки у статутному капіталі,</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph">і саме це рішення без вчинення інших правочинів безпосередньо змінює цивільні права відповідних осіб, воно може розглядатися як правочин для цілей статті 206-2 КК України.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Фактично Верховний Суд запропонував дивитися не на назву корпоративного документа, а на те, <strong>що відбулося з правами учасників унаслідок його прийняття</strong>.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Чи означає це зміну попередньої практики Верховного Суду</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Тут є важливий нюанс.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Нову постанову не варто розуміти так, ніби Велика Палата тепер визнала всі рішення загальних зборів правочинами та відмовилася від попередньої судової практики.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Йдеться про різні правові контексти.</p>



<p class="wp-block-paragraph">У господарській справі № 916/379/23 питання стосувалося цивільно-правової природи рішення загальних зборів та можливості застосування до нього правил про недійсність правочинів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">У справі № 527/1096/19 питання було іншим: що необхідно розуміти під «вчиненням правочину» саме як способом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 206-2 КК України.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Тому йдеться не про зміну попередньої корпоративної практики, а про різне розуміння поняття правочину залежно від правового контексту, в якому воно застосовується.</p>



<p class="wp-block-paragraph">І саме це робить нову позицію Верховного Суду особливо цікавою.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Не кожне незаконне рішення загальних зборів є кримінальним правопорушенням</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Це, мабуть, найважливіше застереження для правильного розуміння постанови.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Визнання рішення загальних зборів правочином для цілей статті 206-2 КК України ще не означає автоматичної кримінальної відповідальності осіб, які брали участь у його прийнятті.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для кваліфікації за цією статтею необхідно встановити всі передбачені законом елементи складу кримінального правопорушення та причинний зв&#8217;язок між відповідними діями та наслідками.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Зокрема, значення мають протиправне заволодіння майном юридичної особи або часткою її учасника, передбачений законом спосіб такого заволодіння, використання підроблених або викрадених документів, печаток чи штампів, а також інші необхідні елементи складу кримінального правопорушення.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Тому сам факт того, що рішення загальних зборів було прийняте з порушенням закону або згодом оскаржується учасником товариства, ще не означає наявності складу кримінального правопорушення.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Сам по собі корпоративний спір або незаконність корпоративного рішення ще не означають наявності складу кримінального правопорушення.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Саме обставини та результат розглянутої справи добре показують, де проходить ця межа.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Верховний Суд сформулював новий підхід, але в цій справі складу кримінального правопорушення не встановив</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Показово, що, сформулювавши новий підхід до розуміння рішення загальних зборів як правочину для цілей статті 206-2 КК України, Велика Палата водночас не встановила у цій справі складу відповідного кримінального правопорушення.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Спір виник навколо корпоративних рішень, унаслідок яких змінився склад учасників товариства та відбувся перерозподіл часток у його статутному капіталі. Саме ці рішення стали підставою для оцінки дій відповідних осіб з точки зору статті 206-2 КК України.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Однак Верховний Суд наголосив: самого факту прийняття рішення, яке призвело до зміни корпоративних прав, для кримінальної відповідальності недостатньо.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Необхідно встановити всі передбачені законом ознаки складу кримінального правопорушення, зокрема відповідний спосіб протиправного заволодіння майном та використання підроблених або викрадених документів, печаток чи штампів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">У цьому контексті значення може мати, зокрема, достовірність відомостей, зафіксованих у протоколі загальних зборів: щодо складу учасників, кворуму, присутності відповідних осіб та результатів голосування. Проте необхідних для кримінально-правової кваліфікації обставин у цій справі встановлено не було.</p>



<p class="wp-block-paragraph">У результаті Велика Палата скасувала рішення в частині засудження за статтею 206-2 КК України та закрила кримінальне провадження в цій частині через відсутність складу кримінального правопорушення.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Цей результат є принципово важливим для правильного розуміння нової позиції Верховного Суду.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Суд уточнив підхід до того, що може вважатися правочином для цілей статті 206-2 КК України, але водночас не знизив стандарт доказування самого кримінального правопорушення.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Де проходить межа між корпоративним спором і кримінальним ризиком</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Саме це питання має найбільше практичне значення для бізнесу.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Корпоративні конфлікти нерідко супроводжуються оскарженням рішень загальних зборів, зміною керівників, перерозподілом часток, спорами зі спадкоємцями учасників та реєстраційними діями.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Традиційно такі конфлікти сприймаються передусім як сфера корпоративного права.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Нова позиція Верховного Суду показує, що за певної сукупності обставин ситуація може перейти й у кримінально-правову площину.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Особливої уваги потребують випадки, коли корпоративне рішення безпосередньо призводить до переходу або припинення корпоративних прав, а для його прийняття чи подальшої реалізації використовуються підроблені або викрадені документи чи інші передбачені статтею 206-2 КК України засоби.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Тому межа проходить не між «законним» та «незаконним» рішенням загальних зборів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Вона проходить між корпоративним порушенням, яке вирішується засобами господарського та цивільного права, і діями, у яких наявна сукупність ознак конкретного кримінального правопорушення.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Що це означає для бізнесу</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Постанова Великої Палати ще раз показує, наскільки важливим є належне оформлення корпоративних рішень.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Компаніям та їхнім учасникам варто особливо уважно ставитися до підтвердження складу учасників зборів, кворуму, результатів голосування та повноважень осіб, які беруть участь у зборах або підписують відповідні документи.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Окремої уваги потребують рішення, наслідком яких стає зміна структури власності компанії: виключення учасників, перерозподіл часток, вирішення питань щодо частки померлого учасника та його спадкоємців.</p>



<p class="wp-block-paragraph">При цьому важливо зберігати документи, які дозволяють відтворити не лише кінцеве рішення, а й саму процедуру його прийняття.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Особливо це стосується рішень, які безпосередньо впливають на склад учасників товариства, розмір їхніх часток або інші корпоративні права.</p>



<p class="wp-block-paragraph">У корпоративному конфлікті такі документи можуть стати доказами у господарському спорі. А за певних обставин їх значення може виявитися значно більшим.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Висновок</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 липня 2026 року не означає, що будь-яке рішення загальних зборів тепер є правочином або що будь-яке порушення корпоративної процедури створює ризик кримінальної відповідальності.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Її значення в іншому.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Верховний Суд фактично запропонував оцінювати корпоративне рішення не лише за його формальною назвою, а й за правовими наслідками.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Якщо саме рішення загальних зборів без вчинення інших правочинів призводить до набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов&#8217;язків, воно може вважатися правочином для цілей статті 206-2 КК України.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас цього недостатньо для кримінальної відповідальності. Необхідно довести й інші елементи складу кримінального правопорушення, передбачені законом.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для бізнесу головний практичний висновок полягає в тому, що <strong>рішення загальних зборів не завжди варто сприймати лише як внутрішній корпоративний документ</strong>.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Якщо таке рішення безпосередньо змінює корпоративні права, його юридичне значення може виходити далеко за межі звичайного корпоративного спору. А отже, належне оформлення процедури скликання та проведення зборів, достовірність протоколу і документальне підтвердження прийнятих рішень набувають для бізнесу ще більшого значення.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Оновлено Перелік територій бойових дій та тимчасово окупованих територій</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/onovleno-perelik-terytorij-bojovyh-dij-ta-tymchasovo-okupovanyh-terytorij/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 02 Oct 2026 08:47:41 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Консалтинг]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6593</guid>

					<description><![CDATA[Міністерство розвитку громад та територій України наказом від 16 липня 2026 року № 1389 затвердило зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані Російською Федерацією. Зміни набрали чинності 21 серпня 2026 року. Оновлення стосуються територіальних громад восьми областей: Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської. Зміни внесено [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">Міністерство розвитку громад та територій України наказом від 16 липня 2026 року № 1389 затвердило зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані Російською Федерацією. Зміни набрали чинності 21 серпня 2026 року.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Оновлення стосуються територіальних громад восьми областей: Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Зміни внесено до Переліку, затвердженого наказом від 28 лютого 2025 року № 376, у редакції наказу від 26 травня 2026 року № 987. Наказ № 1389 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 серпня 2026 року за № 1117/46511.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>На що звернути увагу бізнесу?</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Команда AC Crowe Ukraine рекомендує перевірити оновлені відомості щодо територій, де розташовані підприємство, його підрозділи або майно. Під час оцінки наслідків для діяльності варто враховувати статус конкретної території та відповідні дати, зазначені в Переліку.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1117-26#Text" target="_blank" rel="noopener">Ознайомитися з наказом та змінами до Переліку</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>НБУ вдруге поспіль підвищив облікову ставку – до 16% річних</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/nbu-vdruge-pospil-pidvyshhyv-oblikovu-stavku-do-16-richnyh/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 24 Sep 2026 07:34:33 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Консалтинг]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6586</guid>

					<description><![CDATA[Національний банк України 17 вересня 2026 року за результатами чергового засідання Правління з питань монетарної політики підвищив облікову ставку на 0,5 в.п. – з 15,5% до 16,0% річних. Рішення набирає чинності 18 вересня 2026 року і є другим поспіль підвищенням ставки в поточному циклі ужорсточення монетарної політики. За поясненням голови НБУ Андрія Пишного, ключовим тригером [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">Національний банк України 17 вересня 2026 року за результатами чергового засідання Правління з питань монетарної політики підвищив облікову ставку на 0,5 в.п. – з 15,5% до 16,0% річних. Рішення набирає чинності 18 вересня 2026 року і є другим поспіль підвищенням ставки в поточному циклі ужорсточення монетарної політики.</p>



<p class="wp-block-paragraph">За поясненням голови НБУ Андрія Пишного, ключовим тригером стало прискорення споживчої інфляції у серпні 2026 року до 8,1% у річному вимірівище за попередній прогноз регулятора. Основний внесок у прискорення дало різке подорожчання пального на тлі ескалації конфлікту на Близькому Сході, а також зростання цін на енергоносії через регіональну нестабільність. До проінфляційних факторів НБУ також відніс: посилення російських обстрілів логістичної, виробничої та енергетичної інфраструктури; зростання адміністративно регульованих тарифів; стійкий фундаментальний ціновий тиск і вторинні ефекти від шоків пропозиції; додаткові бюджетні видатки на оборону та відбудову; дефіцит робочої сили на тлі міграційних процесів. Правління НБУ прямо вказало на «посилення середньострокових проінфляційних ризиків» як на підставу для підвищення ставки.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Метою підвищення регулятор визначив підтримку привабливості гривневих активів для населення й бізнесу, стабілізацію ситуації на валютному ринку та стримування інфляційних очікувань, щоб повернути інфляцію на траєкторію уповільнення до цільового рівня.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Також НБУ переглянув прогноз інфляції на 2026 рік у бік підвищення: з 9,4% до 10% на кінець року; на 2027 рік – з 6,5% до 6,9%. За словами голови регулятора, прогнозна траєкторія облікової ставки також переглянута: до кінця 2026 року вона може бути додатково підвищена до 16% (тобто поточний рівень НБУ розглядає як орієнтир, що втримається до кінця року), тоді як раніше на цей період прогнозувався рівень 15%. Утримання ставки на рівні 16% очікується протягом усього першого кварталу 2027 року. Перехід до пом&#8217;якшення політики НБУ прогнозує з другого кварталу 2027 року, з виходом на рівень 14% до кінця 2027 року та подальшим пришвидшеним зниженням до 11,2% у четвертому кварталі 2028 року, коли інфляція має наблизитися до цільових 5%. Водночас керівництво банку наголосило, що цей прогноз може коригуватися залежно від балансу ризиків, зокрема безпекової ситуації.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Регулятор зазначив, що попереднє підвищення ставки вже підтримало попит на гривневі депозити та ОВДП, і низка банків почала підвищувати депозитні ставки у відповідь. Очікується, що вища облікова ставка й надалі стимулюватиме приваблення заощаджень у гривні та обмежуватиме тиск на курс національної валюти. Щодо кредитування НБУ підкреслив, що крок не повинен суттєво обмежити кредитну активність банків, то регулятор відзначив рекордно тривалий період кредитної експансії і паралельно ухвалив додаткові регуляторні заходи на підтримку фінансування бізнесу в умовах безпекових викликів. Водночас вартість споживчих і бізнес-кредитів, які традиційно прив&#8217;язані до рівня облікової ставки, залишається під тиском до подорожчання.</p>



<p class="wp-block-paragraph">НБУ також підкреслив гнучкість подальшої політики: у разі суттєвого погіршення безпекової ситуації, що негативно вплине на споживчий попит і зайнятість, регулятор допускає можливість пом&#8217;якшення умов; у разі посилення інфляційних ризиків – подальше ужорсточення.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Джерело: <a href="https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-ukrayini-pidvischiv-oblikovu-stavku-do-16" target="_blank" rel="noopener">НБУ</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
