У 2026 році ESG перестає бути окремим напрямом — це інтегрована частина фінансів, ризик-менеджменту та аудиту. Консалтингові та аудиторські компанії першими проходять цей шлях на практиці, адже саме вони формують стандарти для бізнесу.

Інтеграція ESG-аудиту — це вже не про імідж, а про доступ до капіталу, контрактів і ринків. Бізнес, який не встигає перебудувати внутрішні системи, стикається з новими бар’єрами: від зауважень аудиторів до втрати довіри інвесторів.

Нас сьогоднішній день постає питання — інтегрувати ESG у систему управління, або працювати в умовах зростаючих ризиків і обмежень. 

Досвід AC Crowe Ukraine показу, ESG — це не про звіт, а про систему прийняття рішень, яку можна перевірити, виміряти і захистити перед інвестором чи аудитором.

Пані Олено, як змінився ESG-аудит за останні 2 роки, — що стало ключовим об’єктом перевірки?

За останні два роки ESG-аудит пройшов фундаментальну трансформацію. Якщо раніше він часто обмежувався перевіркою наявності політик і декларацій, то сьогодні фокус змістився на якість даних, процеси їх формування і інтеграцію у систему управління.

Ключовим об’єктом перевірки стали не звіти як такі, а джерела даних, логіка їх розрахунку, контрольні процедури, інтеграція у фінанси та ризик-менеджмент.

Фактично ESG-аудит сьогодні – це перевірка того, як компанія управляє бізнесом через дані, а не того, як вона інформує про свою відповідальність у гарних звітах, не до кінця розуміючи суть звітування.

Як ESG інтегрується у практику AC Crowe Ukraine?

У нашій практиці ESG не існує як ізольований сервіс. Ми інтегруємо його у фінансовий аудит, системи внутрішнього контролю, Due Diligence та консалтингові трансформаційні проєкти. Для того, щоб наші клієнти могли інтегрувати принципи ESG у свою діяльність відповідно до вимог та законодавства.

Наш підхід базується на простому принципі: ESG-дані мають бути настільки ж надійними, як і фінансові.

Це означає побудову методології, визначення відповідальних, інтеграцію у звітність і управління.

Інакше ESG не працює ні для бізнесу, ні для інвестора.

Чи можна сьогодні «пройти аудит» лише за рахунок політик і процедур?

Ні. І це одна з ключових змін. Політики – це лише декларація намірів. Аудит сьогодні перевіряє не наміри, а докази.

Якщо немає даних, підтвердження зв’язку з операційною діяльністю – політики не мають ваги. 

ESG без даних – це комунікація. 

ESG з даними – це система управління.

Які найбільші проблеми ви бачите у якості ESG-даних у компаній?

Головна проблема ESG-даних з точки зору аудитора — це їхня незрілість як системи звітності порівняно з фінансовими даними.

Якщо говорити системно, я б виділила три ключові проблеми якості ESG-даних з якими ми найчастіше стикаємося у практиці AC Crowe Ukraine.

Перше — фрагментарність і відсутність уніфікованої методології.

Дані формуються різними підрозділами з використанням різних підходів і припущень, що обмежує їхню порівнюваність і створює ризик розбіжностей. Для аудитора це одразу означає слабку контрольну функцію.

Друге — відсутність належного audit trail.

Компанії можуть надавати цифри, але не завжди можуть пояснити, як вони сформовані. Бракує задокументованої методології та підтверджуючих джерел. А з точки зору аудиту це критично, якщо показник неможливо відтворити — його неможливо підтвердити.

Третє — відсутність інтеграції ESG у бізнес-процеси.

ESG часто існує як окрема звітність і не пов’язаний із фінансовими показниками, ризиками чи KPI. Відповідно, такі дані не використовуються у прийнятті рішень і не проходять той самий рівень контролю, що й фінансова інформація.

У підсумку ми часто бачимо ситуацію, коли компанія має ESG-дані, але не має ESG-системи.

Саме тому в наших проєктах ми фокусуємось не лише на зборі даних, а на побудові методології, впровадженні контролю і підготовці до незалежної перевірки.

Як виглядає «правильна» система збору ESG-даних з точки зору аудитора?

З точки зору аудитора, така система має бути побудована за принципами фінансової звітності — забезпечувати прозорість, контрольованість і надійність даних. Вона включає:

• чітко задокументовану методологію розрахунку показників; 
• визначену відповідальність за формування та валідацію даних; 
• повноцінний audit trail, що дозволяє простежити показник до первинних джерел. 

Ключовим є принцип відтворюваності: показник має бути розрахований повторно з тим самим результатом. Якщо дані неможливо відтворити, їх неможливо належно підтвердити, а отже — надати впевненість щодо їх достовірності.

У більш широкому сенсі, «правильна» ESG-система — це не просто збір даних, а інтегрована система контролю та управління нефінансовою інформацією, яка відповідає тим самим принципам, що й фінансова звітність.

Які ESG-ризики сьогодні найбільше впливають на рішення банків і інвесторів?

Якщо говорити про практику, я б виділила три ключові групи ESG-ризиків, які найбільше впливають на рішення банків та інвесторів.

Перша — корпоративне управління, як основа довіри та ефективного управління ризиками.

Друга — операційні ESG-ризики, зокрема ланцюги постачання — їхня прозорість, стійкість і відповідність стандартам. У багатьох секторах це безпосередньо впливає на безперервність бізнесу.

Третя — кліматичні ризики, особливо для капіталомістких і регульованих галузей.

Водночас пріоритети цих ризиків завжди залежить від бізнес-моделі компанії.

І ключове — інвестори оцінюють не стільки самі ризики, скільки здатність компанії системно ними управляти.

Чи є приклади, коли ESG-фактори вплинули на відмову у фінансуванні?

Так, і таких кейсів стає дедалі більше. Вплив ESG може проявлятися як у прямій відмові у фінансуванні, так і в погіршенні його умов — підвищенні ставок або запровадженні додаткових обмежень і вимог до компанії, а також посиленні вимог до прозорості.

Найчастіші причини — слабке корпоративне управління, непрозорі ланцюги постачання та високі кліматичні ризики.

Водночас ключовим фактором зазвичай є не сам ризик, а нездатність компанії його чітко пояснити, виміряти та підтвердити.

Для інвестора це сигнал не лише про наявність ризику, а про відсутність контролю над ним, що напряму впливає на рішення щодо фінансування.

Які три помилки бізнес робить найчастіше при підготовці до ESG-аудиту?

Якщо говорити з практики, я б виділила три найпоширеніші помилки бізнесу при підготовці до ESG-аудиту.

Перша — сприйняття ESG як звітності, а не як системи управління.

Компанії фокусуються на підготовці документа, замість перебудови процесів, і в результаті отримують якісний звіт без реальної управлінської основи.

Друга — фокус на політиках замість даних.

Політики формалізуються швидше, ніж вибудовуються системи збору та верифікації даних. Без надійних даних такі документи не створюють практичної цінності для самого бізнесу.

Третя — недооцінка міжфункціональності процесу.

ESG охоплює фінанси, операційну діяльність, HR, закупівлі тощо, і коли відповідальність концентрується в одній функції, система не працює як цілісна.

У підсумку компанія інвестує ресурси, але отримує не інструмент управління, а формальну «вітрину».

А це означає, що очікуваного ефекту для бізнесу, з точки зору ефективності, управління ризиками та розвитку, — не досягається.

Чому «швидка підготовка до звіту» часто не працює?

Швидка підготовка до ESG-звіту зазвичай не працює, тому що ESG неможливо «зібрати» — його можна лише системно побудувати.

Звіт — це фінальний результат. Під ним має бути інфраструктура — дані, процеси їх збору, контрольні процедури та чітка відповідальність. Коли компанія намагається зробити «швидкий ESG», вона фактично створює документ без фундаменту.

І це дуже швидко стає очевидним: під час аудиту — коли бракує підтверджень, у due diligence — коли дані не сходяться, у роботі з партнерами – коли компанія не може відповісти на базові питання.

Тому що сьогодні оцінюють не просто звіт. Оцінюють систему, яка стоїть за ним.

Як інтегрувати ESG у фінансову та операційну систему компанії без створення дублюючих процесів?

Ключова помилка — будувати ESG як окремий «паралельний контур».

Ефективний підхід полягає в інтеграції ESG у вже існуючу систему управління. Це означає включення ESG-показників у фінансову звітність і управлінські дашборди, прив’язку до KPI та системи оцінки ефективності, інтеграцію в ризик-менеджмент, а також використання вже наявних операційних даних – закупівель, виробництва, логістики тощо.

У такій моделі ESG не створює додаткових процесів, а підвищує прозорість і керованість існуючих. Фактично мова йде не про окрему функцію, а про підвищення якості управління через дані.

З чого почати компанії у 2026 році, якщо ESG досі не інтегровано – який перший крок буде найбільш ефективним?

Найбільш ефективний перший крок — це визначення матеріальних ESG-факторів для бізнесу, тобто проведення materiality assessment.

Компанія має чітко зрозуміти, які ESG-фактори реально впливають на її фінансові результати та ризики, які з них є критичними для ключових стейкхолдерів і де саме вони виникають у бізнес-процесах. Саме це формує основу для подальших рішень.

Після цього логічна послідовність — побудова базової системи збору даних, інтеграція ESG у фінанси та ризик-менеджмент і лише потім — підготовка до звітності та можливого надання впевненості.

Ключова помилка — починати зі звіту. Без розуміння матеріальності та без якісних даних ESG не працює як інструмент управління.

З практики, саме з цього етапу починається побудова системи, яка є неформальною, а дійсно працює для бізнеу.

Спеціально для PAEW.

Одним із ключових напрямів реформи є розширення можливостей для українського бізнесу, зокрема для малого та середнього підприємництва. Законопроєкт врегульовує механізм поділу предмета закупівлі на лоти, що має спростити участь невеликих регіональних компаній у великих тендерах та зменшити концентрацію закупівель у великих учасників ринку.

Документ також запроваджує можливість подання альтернативних тендерних пропозицій у випадках, коли це передбачено замовником. Це дозволить учасникам пропонувати власні технологічні або економічно вигідні рішення в межах закупівельних процедур. Крім того, оновлюються підходи до використання рамкових угод і динамічних систем закупівель, що має забезпечити більш прогнозовану та довгострокову співпрацю між замовниками і постачальниками стандартизованих товарів та послуг.

Окрему увагу приділено питанням субпідряду. Законопроєкт закріплює на рівні закону регулювання взаємовідносин із субпідрядниками та співвиконавцями, що має підвищити правову визначеність під час реалізації великих проєктів та закупівель.

Ухвалення законопроєкту також є частиною євроінтеграційних зобов’язань України, оскільки документ спрямований на імплементацію положень Директиви 2014/24/EU.

Сфера публічних закупівель входить до одного з базових кластерів переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу.

Що це означає для власників бізнесу? По суті — примусову трансформацію: кожне ПП має стати або товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ), або акціонерним товариством (АТ). І зробити це потрібно не пізніше ніж за три роки.

Чому ці зміни неминучі, як виглядає алгоритм переходу та що робити вже сьогодні?

Що говорить закон?

Закон №4196 забороняє створення нових ПП з 28 серпня 2025 року.

А вже чинні приватні підприємства повинні пройти «переродження» — до 28 серпня 2028 року. Протягом цього перехідного періоду вони зобов’язані оновити свої статути та обрати нову організаційно-правову форму.

Покроковий алгоритм перетворення ПП на ТОВ:

• Прийняття рішення – власник офіційно фіксує намір змінити форму, створює комісію або визначає відповідальних осіб.
• Нотаріальне засвідчення – підтвердження рішення, що надає йому юридичної сили.
• Повідомлення державних органів – внесення інформації до ЄДР та запуск періоду для заявлення вимог кредиторів.
• Підготовка документів – розробка нового статуту ТОВ, протоколів зборів учасників та інших необхідних документів.
• Реєстрація ТОВ – завершальний етап у ЄДР.
• Передача активів та зобов’язань – офіційне перенесення бізнесу на нову юридичну платформу.

Чому не варто відкладати?

Трансформація ПП у ТОВ — це не просто формальність. Це ключ до збереження легального статусу бізнесу, безперервності операцій та уникнення правових ризиків. Чим швидше власники почнуть діяти, тим менше шансів натрапити на бюрократичні пастки під кінець перехідного періоду.

Спеціально для Oboz.ua