<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Новини &#8211; AC Crowe Ukraine</title>
	<atom:link href="https://croweac.com.ua/uk/category/novyny/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://croweac.com.ua</link>
	<description>Member of Crowe Global</description>
	<lastBuildDate>Fri, 13 Nov 2026 08:27:24 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=7.1.4</generator>

<image>
	<url>https://croweac.com.ua/wp-content/uploads/2020/11/favicon.png</url>
	<title>Новини &#8211; AC Crowe Ukraine</title>
	<link>https://croweac.com.ua</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>КІК по-новому: Мінфін пропонує повне перезавантаження правил контрольованих іноземних компаній</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/kik-po-novomu-minfin-proponuye-povne-perezavantazhennya-pravyl-kontrolovanyh-inozemnyh-kompanij/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 13 Nov 2026 08:27:22 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Новини KIK]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6679</guid>

					<description><![CDATA[Правила контрольованих іноземних компаній були запроваджені в Україні як один із ключових елементів Плану BEPS та механізм протидії виведенню прибутку до іноземних юрисдикцій. Однак після кількох років практичного застосування Міністерство фінансів України ініціювало новий етап реформування цього інституту у зв&#8217;язку з необхідністю імплементації вимог європейського податкового законодавства. Оприлюднений Міністерством фінансів проєкт змін до Податкового кодексу [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">Правила контрольованих іноземних компаній були запроваджені в Україні як один із ключових елементів Плану BEPS та механізм протидії виведенню прибутку до іноземних юрисдикцій. Однак після кількох років практичного застосування Міністерство фінансів України ініціювало новий етап реформування цього інституту у зв&#8217;язку з необхідністю імплементації вимог європейського податкового законодавства.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Оприлюднений Міністерством фінансів проєкт змін до Податкового кодексу України, підготовлений на виконання положень Директиви Ради ЄС 2016/1164 (ATAD), пропонує суттєво змінити порядок визначення контрольованих іноземних компаній, об&#8217;єкт оподаткування, критерії звільнення від оподаткування та механізми звітування. Фактично йдеться не про точкове вдосконалення чинних правил, а про запровадження нової моделі податкового контролю за іноземними структурами резидентів України.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>КІК визнаватиметься не кожна іноземна компанія</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Однією з найбільш принципових новацій є запровадження критерію ефективного рівня оподаткування іноземної компанії.</p>



<p class="wp-block-paragraph">За проєктом правила КІК застосовуватимуться, зокрема, до контрольованих іноземних компаній, сума фактично нарахованого за звітний рік податку на прибуток яких становитиме менше ніж 75% від суми податку, яка була б розрахована за правилами українського податкового законодавства.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Іншими словами, якщо сума фактично нарахованого іноземною компанією податку становитиме не менше ніж 75% від умовної суми українського податку, така компанія не підпадатиме під правила КІК за критерієм рівня оподаткування. Якщо ж фактична сума податку буде нижчою за цей поріг, критерій достатнього рівня оподаткування не виконуватиметься.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Важливо, що цей критерій не замінює вимог щодо контролю над іноземною компанією. Він є додатковою умовою, яка визначатиме, чи застосовуватимуться до контрольованої іноземної компанії правила оподаткування КІК.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Як визначатиметься ефективний рівень оподаткування</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Для застосування нових критеріїв проєкт передбачає порівняння двох величин: фактичної суми іноземного податку на прибуток та розрахункової суми податку на прибуток, яка була б визначена за українськими правилами.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Фактична сума податку визначатиметься на основі податку на прибуток, нарахованого за відповідний звітний рік відповідно до законодавства іноземної юрисдикції. При цьому враховуватимуться також податки, утримані у джерела виплати, за вирахуванням сум, що підлягають поверненню або відшкодуванню іноземній структурі чи її учасникам, у тому числі у зв&#8217;язку з розподілом прибутку.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Розрахункова сума українського податку визначатиметься шляхом застосування української ставки податку на прибуток до прибутку іноземної структури до оподаткування за даними її неконсолідованої фінансової звітності з урахуванням спеціальних коригувань, передбачених проєктом. Зокрема, такі коригування стосуватимуться фінансового результату від операцій із цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, уцінки необоротних активів, надмірних витрат на запозичення та окремих резервів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Ефективна ставка податку, своєю чергою, розраховуватиметься шляхом ділення суми іноземного податку, нарахованого за відповідний звітний рік, на прибуток до оподаткування за даними неконсолідованої фінансової звітності та множення отриманого результату на 100%.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Таким чином, для цілей застосування правил КІК недостатньо буде просто порівняти номінальні ставки податку в Україні та іноземній юрисдикції. Необхідно буде враховувати фактичну суму нарахованого іноземного податку, фінансовий результат компанії та особливості розрахунку умовного українського податку.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Окремо перевірятиметься ефективна ставка оподаткування</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Проєкт передбачає ще один критерій, за яким іноземна структура не визнаватиметься КІК. Для цього ефективна ставка податку на прибуток за відповідний звітний рік порівнюватиметься зі ставкою податку, яка застосовувалася б до такої структури за українськими правилами. Якщо ефективна ставка становитиме не менше ніж 75% відповідної української ставки, структура не визнаватиметься КІК.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Ефективна ставка розраховуватиметься шляхом ділення суми нарахованого за звітний рік іноземного податку на прибуток до оподаткування за даними неконсолідованої фінансової звітності та множення результату на 100%.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас це звільнення не застосовуватиметься, якщо контролюючий орган встановить, що фактична сума іноземного податку становить менше ніж 50% від розрахункової суми українського податку.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Переглядаються критерії контролю над іноземними структурами</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Проєкт також передбачає зміни до критеріїв визначення контролю над іноземними структурами.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Зокрема, зберігається критерій прямого або опосередкованого володіння часткою понад 50%. Водночас змінюється поріг володіння для випадків, коли декілька резидентів України сукупно володіють понад 50% іноземної юридичної особи. У такому разі контролюючою особою пропонується визнавати резидента України, який володіє часткою 25% або більше.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Також зберігається критерій фактичного контролю, який передбачає можливість здійснення суттєвого або вирішального впливу на рішення іноземної структури щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком або припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас сфера застосування правил розширюється: вони охоплюватимуть не лише іноземні юридичні особи, а й іноземні утворення без статусу юридичної особи, зокрема партнерства, трасти, фонди та інші подібні структури.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для окремих випадків володіння через трасти та інші утворення без статусу юридичної особи проєкт також встановлює спеціальні умови визначення засновників, бенефіціарів та інших осіб, які можуть вважатися власниками відповідних часток або контролювати такі утворення.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Від оподаткування скоригованого прибутку до оподаткування нерозподілених пасивних доходів</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Не менш важливою зміною є трансформація об&#8217;єкта оподаткування.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Наразі українські правила КІК базуються на визначенні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії. Натомість проєкт Мінфіну пропонує модель, за якої до податкової бази контролюючої особи включатимуться окремі категорії нерозподілених доходів КІК.</p>



<p class="wp-block-paragraph">До таких доходів, зокрема, належать:</p>



<ul class="wp-block-list">
<li>дивіденди ;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>проценти та інші доходи від фінансових активів або володіння ними;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>роялті та інші доходи від інтелектуальної власності;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>доходи від фінансового лізингу;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>доходи від фінансової діяльності;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>доходи від приросту капіталу, зокрема від відчуження цінних паперів, деривативів і корпоративних прав;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>доходи компаній, які придбавають товари, роботи або послуги у пов’язаних осіб та/або реалізують товари, роботи або послуги пов’язаним особам, якщо такі компанії не створюють доданої економічної вартості або створюють лише незначну додану економічну вартість;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>окремі види орендних доходів.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph">Для компаній, які здійснюють операції з пов&#8217;язаними особами, важливим є те, що відповідна категорія доходів охоплює як придбання товарів, робіт або послуг у пов&#8217;язаних осіб, так і їх реалізацію пов&#8217;язаним особам. Тобто пов&#8217;язаною з КІК може бути сторона постачання та/або сторона реалізації.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Фактично законодавець намагається відокремити операційний бізнес від структур, основним призначенням яких є накопичення пасивних доходів або перерозподіл прибутку всередині міжнародних груп.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас об&#8217;єктом оподаткування не буде вся сума отриманих пасивних доходів. Для визначення нерозподіленого доходу КІК із суми таких доходів відніматимуться витрати, безпосередньо пов&#8217;язані з їх отриманням, а також дивіденди, виплачені за рахунок таких пасивних доходів і фактично отримані контролюючою особою. Доходи та витрати за операціями з пов&#8217;язаними особами визначатимуться з урахуванням принципу «витягнутої руки».</p>



<p class="wp-block-paragraph">З практичної точки зору це може означати зменшення податкового навантаження для компаній, які здійснюють реальну господарську діяльність та отримують переважно активні доходи, водночас підвищуючи ризик оподаткування для холдингових, фінансових та інвестиційних структур.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Скасовується поріг доходу 2 млн євро та змінюються умови звільнення</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Однією з найбільш суттєвих змін є скасування чинного звільнення, яке застосовується, якщо сукупний дохід усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи за відповідний звітний період не перевищує 2 млн євро.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Тобто чинний поріг стосується не доходу кожної окремої КІК, а загального доходу всіх КІК, які перебувають під контролем однієї особи. Якщо така особа контролює декілька іноземних компаній, для застосування цього звільнення враховується їхній сукупний дохід.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Саме це звільнення протягом останніх років було однією з важливих підстав для невключення скоригованого прибутку КІК до оподатковуваного доходу контролюючої особи.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Натомість проєкт пропонує перейти до системи звільнень, умови застосування яких залежатимуть від юрисдикції податкового резидентства КІК, частки пасивних доходів у загальній структурі її доходів та характеру фактичної економічної діяльності.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Зокрема, передбачається звільнення для КІК — резидентів держав, з якими Україна має чинний договір про уникнення подвійного оподаткування, за умови, що частка пасивних доходів не перевищує третини загального доходу.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Якщо ж ця частка є більшою, звільнення може застосовуватися до КІК — резидентів держав Європейського економічного простору, які здійснюють значну економічну діяльність із використанням персоналу, обладнання, активів і приміщень, необхідних для отримання відповідних пасивних доходів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Таким чином, можливість застосування звільнення залежатиме не лише від юрисдикції реєстрації іноземної компанії, а й від фактичної структури її доходів та економічної діяльності.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Змінюється порядок звітування щодо іноземних структур</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Проєкт також передбачає суттєве реформування механізму подання інформації про іноземні структури.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Зокрема, щорічний звіт пропонується подавати щодо всіх іноземних юридичних осіб та іноземних утворень без статусу юридичної особи, які перебували під контролем резидента України протягом звітного року, незалежно від того, чи відповідають вони критеріям визнання КІК для цілей оподаткування.</p>



<p class="wp-block-paragraph">У звіті, зокрема, зазначатиметься статус кожної такої структури, суми фактичного та розрахункового податку, а у відповідних випадках — ефективна ставка оподаткування.</p>



<p class="wp-block-paragraph">При цьому фінансова звітність подаватиметься щодо структур, які визнаються КІК. Таким чином, контролюючі органи отримуватимуть ширшу інформацію про іноземні структури резидентів України, зокрема й ті, які не підпадатимуть під визначення КІК за критерієм рівня оподаткування.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Фактично контролюючі органи отримуватимуть значно ширший масив інформації про іноземні структури резидентів України, ніж це передбачено чинною моделлю.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для бізнесу це означатиме необхідність запровадження більш системного внутрішнього обліку корпоративної інформації та контролю за дотриманням вимог щодо розкриття даних.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Переглядається відповідальність за порушення правил КІК</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Паралельно з розширенням обсягу звітності проєкт передбачає перегляд фінансової відповідальності за порушення правил КІК.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Зокрема, пропонується встановити такі основні санкції:</p>



<ul class="wp-block-list">
<li>за неподання звіту про контрольовані іноземні компанії — штраф у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>за несвоєчасне подання звіту — один прожитковий мінімум за кожний календарний день прострочення, але не більше 50 прожиткових мінімумів;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>за невідображення у звіті інформації про КІК — штраф у розмірі 3% доходу КІК або 25% її нерозподіленого доходу, залежно від того, яка сума більша, але не більше 1000 прожиткових мінімумів;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>за невідображення у звіті іноземної структури, яка не визнається КІК, — один прожитковий мінімум за кожний календарний день порушення, але не більше 50 прожиткових мінімумів;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>за неподання або подання не в повному обсязі документації з трансфертного ціноутворення щодо відповідних операцій КІК — 3% доходу КІК, щодо якого не було подано документацію, але не більше 1000 прожиткових мінімумів.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph">Важливо, що вимоги щодо документації з трансфертного ціноутворення стосуватимуться операцій КІК, пов&#8217;язаних з отриманням пасивних доходів, та витрат, понесених у зв&#8217;язку з їх отриманням. Контролюючий орган зможе вимагати таку документацію для підтвердження відповідності операцій принципу «витягнутої руки».</p>



<p class="wp-block-paragraph">Отже, належна організація обліку іноземних структур, підготовки фінансової інформації та документації з трансфертного ціноутворення набуватиме ще більшого значення.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Коли можуть запрацювати нові правила</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Відповідно до проєкту Мінфіну, Закон має набрати чинності після його опублікування, але вводитися в дію з 1 січня 2028 року.</p>



<p class="wp-block-paragraph">До звітних років, які закінчилися до цієї дати, застосовуватиметься попередня редакція статті 39² Податкового кодексу України.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас проєкт передбачає перехідне послаблення: штрафи за порушення нових обов&#8217;язків, яких не було передбачено попередньою редакцією Кодексу, не застосовуватимуться за умови виконання таких обов&#8217;язків протягом шести місяців після граничного строку подання звіту про КІК за 2028 рік.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Це послаблення не є загальним звільненням від відповідальності за всі порушення правил КІК у 2028 році. Воно стосується саме нових обов&#8217;язків, запроваджених проєктом.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Таким чином, звітність за попередні звітні періоди залишатиметься підпорядкованою чинним на той час правилам, однак платникам уже зараз доцільно враховувати потенційні зміни під час структурування та адміністрування іноземних активів.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Висновки</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Оприлюднений Міністерством фінансів проєкт фактично пропонує найбільш масштабне реформування українських правил КІК з моменту їх запровадження. Йдеться не лише про перегляд окремих пільг або уточнення процедур звітування, а про перехід до іншої моделі оподаткування, побудованої на підходах Директиви ATAD.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для частини міжнародних бізнес-структур новий режим може виявитися більш сприятливим, оскільки фокус зміщується з оподаткування загального прибутку на окремі категорії пасивних доходів. Водночас власники холдингових, фінансових та інвестиційних компаній можуть зіткнутися з посиленням податкового контролю та скороченням кількості доступних винятків.</p>



<p class="wp-block-paragraph">При цьому отримання переважно активних доходів саме по собі не гарантуватиме звільнення від правил КІК: необхідно буде враховувати також критерії контролю, рівень оподаткування та інші умови, передбачені проєктом.</p>



<p class="wp-block-paragraph">З огляду на масштаб запропонованих змін власникам іноземних компаній доцільно вже сьогодні провести комплексний перегляд своїх корпоративних структур, оцінити рівень оподаткування у відповідних юрисдикціях, проаналізувати структуру доходів КІК та підготуватися до нових вимог щодо звітності й розкриття інформації.</p>



<p class="has-small-font-size wp-block-paragraph"><strong>Спеціально для Oboz.ua</strong></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Оновлено правила спрощеного бухобліку та фінансової звітності: що змінюється з 1 січня 2027 року (накази Мінфіну № 483 і № 520)</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/onovleno-pravyla-sproshhenogo-buhobliku-ta-finansovoyi-zvitnosti-shho-zminyuyetsya-z-1-sichnya-2027-roku-nakazy-minfinu-%e2%84%96-483-i-%e2%84%96-520/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 10 Nov 2026 07:45:35 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Аудит]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6674</guid>

					<description><![CDATA[Міністерство фінансів України наказом від 15.09.2026 №483, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.09.2026 за №1304/46698, оновило правила складання спрощеної фінансової звітності та застосування спрощеного Плану рахунків. Додаткові уточнення до цього наказу внесено наказом Мінфіну від 02.10.2026 №520. Зміни застосовуються з 1 січня 2027 року, але не раніше дня офіційного опублікування. Нововведення стосуються насамперед чотирьох категорій [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">Міністерство фінансів України наказом від 15.09.2026 №483, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.09.2026 за №1304/46698, оновило правила складання спрощеної фінансової звітності та застосування спрощеного Плану рахунків. Додаткові уточнення до цього наказу внесено наказом Мінфіну від 02.10.2026 №520. Зміни застосовуються з 1 січня 2027 року, але не раніше дня офіційного опублікування.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Нововведення стосуються насамперед чотирьох категорій юридичних осіб –мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких (неприбуткових) товариств та представництв іноземних суб&#8217;єктів господарювання, тобто тих, хто складає спрощену фінансову звітність за НП(С)БО 25 (форми № 1-м і № 2-м для малих підприємств, № 1-мс і № 2-мс для мікропідприємств) та має право застосовувати спрощений План рахунків, затверджений наказом Мінфіну від 19.04.2001 № 186. Окремі зміни торкнулися також форм звітності середніх і великих підприємств.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Зміни у спрощеній фінансовій звітності.</strong> Найважливіша для практики новація має процедурний характер: методи оцінки та порядок обліку, передбачені пунктом 7 НП(С)БО 25 (облік необоротних активів лише за первісною вартістю без урахування зменшення корисності та переоцінки, нестворення забезпечень наступних витрат і платежів, включення поточної дебіторської заборгованості до підсумку балансу за фактичною сумою), залишаються доступними, однак обраний варіант потрібно буде зафіксувати в наказі про облікову політику. Крім того:</p>



<ul class="wp-block-list">
<li>у формі № 1-м статтю «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» доповнено словом «продукцію»;</li>



<li>запроваджено окрему статтю «Капітал у дооцінках» (рядок 1405 форми № 1-м), яка охоплює дооцінку необоротних активів і фінансових інструментів;</li>



<li>розмежовано показники, що раніше відображалися в одному розділі: довгострокові зобов&#8217;язання (рядок 1500), довгострокові забезпечення (рядок 1520) і цільове фінансування (рядок 1525);</li>



<li>у формі № 2-м з&#8217;явився рядок 2130 «Адміністративні витрати», у зв&#8217;язку з чим змінено формулу рядка 2285 «Разом витрати»;</li>



<li>у формі № 1-мс запроваджено окремі рядки 1005 «Незавершені капітальні інвестиції» та 1020 «Довгострокові біологічні активи», а нематеріальні активи відтепер показуються окремою статтею з розкриттям первісної вартості (рядок 1001) і накопиченої амортизації (рядок 1002); до підсумку балансу включається залишкова вартість (рядок 1000).</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Зміни у спрощеному Плані рахунків.</strong> Вони спрямовані переважно на розмежування обліку нематеріальних активів, складових власного капіталу, цільового фінансування, доходів і витрат. Запроваджено нові рахунки 12 «Нематеріальні активи», 41 «Капітал у дооцінках», 42 «Додатковий капітал», 43 «Резервний капітал», 71 «Інший операційний дохід», 92 «Адміністративні витрати» та 94 «Інші витрати операційної діяльності». Водночас уточнено призначення чинних рахунків: із рахунку 10 вилучено згадку про нематеріальні активи, рахунок 31 охоплюватиме також електронні гроші, рахунок 47 більше не включатиме цільове фінансування та цільові надходження, рахунок 55 перейменовано на «Довгострокові зобов&#8217;язання» з обліком на ньому й відстрочених податкових зобов&#8217;язань, а також деталізовано зміст рахунків 13, 15, 16, 40, 48, 64, 66, 70, 74, 90 і 97.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Зміни для середніх і великих підприємств</strong> є значно вужчими та стосуються реквізитів і підписів у формі № 5 «Примітки до річної фінансової звітності», додатку 1 до НП(С)БО 29 (форма № 6) та додатках 1 і 2 до НП(С)БО 1. Зокрема, замість коду за КОПФГ зазначатиметься організаційно-правова форма за Словником організаційно-правових форм юридичних осіб, вид діяльності наводитиметься за КВЕД-2010 та/або NACE 2.1-UA, реквізит «Адреса» замінено на «Місцезнаходження», а підписувати звітність, крім головного бухгалтера, зможе також особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. На порядок ведення обліку та складання звітності ці уточнення не впливають.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Підготовку до застосування оновлених правил доцільно розпочати завчасно. Малим і мікропідприємствам варто переглянути накази про облікову політику та зафіксувати в них обрані спрощення за пунктом 7 НП(С)БО 25, оновити робочий план рахунків з урахуванням нових рахунків, налаштувати аналітичний облік так, щоб забезпечити окреме відображення капіталу в дооцінках, довгострокових зобов&#8217;язань, забезпечень і цільового фінансування, а також узгодити ці зміни з налаштуваннями облікових програм до початку 2027 року.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Екологічний податок: ресурс для відновлення та розвитку територій</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/ekologichnyj-podatok-resurs-dlya-vidnovlennya-ta-rozvytku-terytorij/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 06 Nov 2026 12:37:15 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Еко-статті]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6671</guid>

					<description><![CDATA[Частина коштів екологічного податку (ст. 240–250 ПКУ) надходить до місцевих бюджетів. Отже, громади можуть самі інвестувати у стан довкілля на своїй території. Закон дозволяє витрачати ці гроші лише на природоохоронні програми, проєкти та заходи. На що громада може спрямувати кошти:Вода та відходи. Модернізація водоочищення, відновлення водойм, сортувальні станції, компостування, роздільний збір. У Бучі станція доочистки [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">Частина коштів екологічного податку (ст. 240–250 ПКУ) надходить до місцевих бюджетів. Отже, громади можуть самі інвестувати у стан довкілля на своїй території. Закон дозволяє витрачати ці гроші лише на природоохоронні програми, проєкти та заходи.</p>



<p class="wp-block-paragraph">На що громада може спрямувати кошти:<br><strong>Вода та відходи.</strong> Модернізація водоочищення, відновлення водойм, сортувальні станції, компостування, роздільний збір. У Бучі станція доочистки стічних вод зменшила скиди фосфатів у річку Ірпінь. На Тернопільщині завдяки станції сортування на полігон потрапляє на 25 % менше відходів.<br><strong>Озеленення та енергетика.</strong> Парки й зелені зони, відновлення лісів, сонячні станції, утеплення будівель. У Хмельницькому після модернізації опалення дитсадок споживає на 40 % менше газу.<br><strong>Люди та мобільність.</strong> Екопросвіта, підтримка громадських ініціатив, велодоріжки, електротранспорт. У Львові діє шкільна програма «ЕкоПатруль».<br><strong>Землі та техніка.</strong> Рекультивація забруднених ґрунтів, спецтехніка, пункти переробки.<br>Щоб кошти працювали ефективно, громадам варто дотримуватися чотирьох принципів:<br>&#8211; прозоре планування з конкретними показниками;<br>&#8211; громадський контроль і публічні звіти;<br>&#8211; співфінансування з грантів і коштів бізнесу;<br>&#8211; фокус на найбільших джерелах забруднення.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Якщо громада використовує екоподаток системно й відкрито, вона зменшує забруднення, підвищує якість життя мешканців і формує імідж екологічно відповідальної громади.<br>Джерело: https://ukraine-oss.com/ekologichnyj-podatok-resurs-dlya-vidnovlennya-ta-rozvytku-terytorij-2/</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>НБУ підвищив облікову ставку до 16,5% з 30 жовтня 2026 року</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/nbu-pidvyshhyv-oblikovu-stavku-do-165-z-30-zhovtnya-2026-roku/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 05 Nov 2026 07:57:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Консалтинг]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6668</guid>

					<description><![CDATA[Правління Національного банку України рішенням від 29 жовтня 2026 року № 369-рш «Про розмір облікової ставки» підвищило облікову ставку на 0,5 в.п., тобто до 16,5% річних. Нова ставка діє з 30 жовтня 2026 року. Регулятор пояснює рішення суттєвим посиленням цінового тиску та погіршенням інфляційних очікувань: вища ставка має підтримати привабливість гривневих активів і стійкість валютного [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">Правління Національного банку України рішенням від 29 жовтня 2026 року № 369-рш «Про розмір облікової ставки» підвищило облікову ставку на 0,5 в.п., тобто до 16,5% річних. Нова ставка діє з 30 жовтня 2026 року. Регулятор пояснює рішення суттєвим посиленням цінового тиску та погіршенням інфляційних очікувань: вища ставка має підтримати привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Чому прискорилася інфляція</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Упродовж останніх місяців інфляція зростала швидше, ніж НБУ прогнозував у липні. У вересні загальна інфляція сягнула 10,0% у річному вимірі, базова – 8,8%; за оцінками НБУ, ці тенденції збереглися і в жовтні. Основні причини – подорожчання пального через війну на Близькому Сході та посилення російських атак на складську й логістичну інфраструктуру України. Інфляційні очікування населення залишаються підвищеними, а в банків та аналітиків вони помітно погіршилися.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Прогноз інфляції:</strong></p>



<ul class="wp-block-list">
<li>2026 рік – 12,5% (лише наслідки обстрілів, за оцінками НБУ, додадуть близько 0,7 в. п.);</li>



<li>2027 рік – 7,3% завдяки очікуваному зниженню світових цін на нафту, заходам монетарної політики та охолодженню внутрішнього попиту;</li>



<li>повернення інфляції до цілі 5% очікується, як і раніше, у 2028 році.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Стан економіки</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">За оцінками НБУ, у III кварталі реальний ВВП скоротився на 0,5% у річному вимірі через блокаду морських портів та удари по виробництву й логістиці; найбільших втрат зазнали металургійні та рудні підприємства. Прогноз ВВП на 2026 рік знижено до -0,4%, з яких від’ємний внесок обстрілів оцінено в 1,9 в. п.</p>



<p class="wp-block-paragraph">У 2027-2028 роках НБУ очікує повільного відновлення: за умови поліпшення логістики всередині 2027 року ВВП може зрости на 0,4%, а у 2028 році, у міру зниження безпекових ризиків, – на 2,2%. Підтримку економіці нададуть інвестиції в оборонну промисловість, локалізація виробництва озброєння за рахунок Ukraine Support Loan та відновлення критичної інфраструктури.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Міжнародна допомога</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">У III кварталі Україна отримала менше міжнародної допомоги, ніж очікувалося, насамперед через затримки з реформами. У жовтні парламент ухвалив низку законів для розблокування фінансування від ЄС та МВФ.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Прогноз НБУ передбачає у 2026 році близько 50 млрд дол. США прямої бюджетної підтримки та понад 32 млрд дол. США за оборонною складовою Ukraine Support Loan, у 2027 році – близько 52 млрд і 37 млрд дол. США відповідно. Це дасть змогу утримувати міжнародні резерви понад 62 млрд дол. США у 2026-2027 роках.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Основні ризики</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Головним ризиком НБУ називає перебіг війни: атаки на виробничі та інфраструктурні об’єкти, додаткові бюджетні потреби на оборону й відбудову, а також тиск з боку заробітних плат через дефіцит робочої сили та міграцію. Зберігається ризик збоїв у міжнародному фінансуванні, хоча він дещо знизився. Окремий чинник – затягування війни на Близькому Сході та високі ціни на нафту.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас подальше погіршення безпекової ситуації може охолодити внутрішній попит і стримати інфляцію. Сприятливіший сценарій НБУ пов’язує із суттєвим прогресом у досягненні справедливого й тривалого миру для України.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Депозити та кредити</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">За даними НБУ, попередні підвищення ставки вже позначилися на ринку: першими ставки за гривневими депозитами підняли невеликі банки, а впродовж останнього місяця – і великі фінустанови. Попит на гривневі заощадження зберігається, вкладення населення в гривневі депозити та ОВДП продовжують зростати.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Кредитування залишається стійким: у вересні 2026 року чисті гривневі кредити бізнесу зросли більш ніж на 32% у річному вимірі, населення – на 38%. Упродовж останніх місяців НБУ ухвалив чотири пакети регуляторних змін на підтримку, зокрема, оборонної промисловості, енергетики, сільського господарства та торгівлі.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Що далі</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Прогноз НБУ передбачає збереження облікової ставки на рівні 16,5% до II кварталу 2027 року, проте регулятор готовий гнучко реагувати на розвиток подій. Повну версію жовтневого макроекономічного прогнозу буде оприлюднено в Інфляційному звіті 05 листопада 2026 року, підсумки дискусії Комітету з монетарної політики – 09 листопада 2026 року.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Нормативне підґрунтя змін</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Рішення Правління Національного банку України від 29 жовтня 2026 року № 369-рш «Про розмір облікової ставки», що набирає чинності з 30 жовтня 2026 року.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Джерело: <a href="https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-ukrayini-pidvischiv-oblikovu-stavku-do-165" target="_blank" rel="noopener">Національний банк України</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Списання боргів фізичної особи: чому самого факту неплатоспроможності недостатньо</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/spysannya-borgiv-fizychnoyi-osoby-chomu-samogo-faktu-neplatospromozhnosti-nedostatno/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 04 Nov 2026 09:25:04 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Консалтинг]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6665</guid>

					<description><![CDATA[Наявність значної кредитної заборгованості та відсутність можливості її погасити ще не гарантують відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Верховний Суд наголошує: боржник має належними доказами підтвердити свій фінансовий стан, розкрити відомості про майно та доходи й довести наявність передбачених законом підстав для застосування процедури. Водночас суд оцінює не лише суми заборгованості та відомості [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">Наявність значної кредитної заборгованості та відсутність можливості її погасити ще не гарантують відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Верховний Суд наголошує: боржник має належними доказами підтвердити свій фінансовий стан, розкрити відомості про майно та доходи й довести наявність передбачених законом підстав для застосування процедури.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас суд оцінює не лише суми заборгованості та відомості в деклараціях, а й поведінку боржника: обставини виникнення заборгованості, використання позикових коштів, ставлення до виконання зобов’язань і взаємодію з кредиторами.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Практика Верховного Суду у справах № 917/1999/25 та № 917/2334/25 показує, які обставини можуть стати перешкодою для відкриття провадження та чому підготовка до процедури неплатоспроможності не повинна зводитися лише до підрахунку боргів.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Неплатоспроможність — це не просто наявність боргів</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Кодекс України з процедур банкрутства передбачає спеціальну судову процедуру для фізичних осіб, які не можуть виконувати свої грошові зобов’язання. Залежно від обставин вона може передбачати реструктуризацію боргів або процедуру погашення боргів із подальшим вирішенням питання про звільнення від непогашених зобов’язань.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас ця процедура має визначену законом мету: врегулювати фінансову ситуацію боржника та забезпечити баланс його інтересів і прав кредиторів. Вона не призначена для того, щоб особа могла формально підтвердити відсутність коштів і лише на цій підставі домогтися списання заборгованості.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Стаття 115 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підстави, за яких фізична особа може звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Серед них — припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним із кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців; відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; а також наявність ознак загрози неплатоспроможності.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Тому сам факт значної заборгованості, прострочення платежів або відсутності майна не означає автоматичного виникнення права на застосування цієї процедури. Необхідно встановити передбачені законом обставини та підтвердити їх належними доказами.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Що має довести боржник</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Статті 115 і 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначають підстави звернення до суду та вимоги до заяви й документів, які до неї додаються. Тому підготовка до процедури починається зі збору та перевірки інформації про фінансовий і майновий стан.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Практично це означає необхідність підготувати цілісну картину своїх зобов’язань, активів, доходів і причин виникнення фінансових труднощів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Зокрема, варто звернути увагу на такі питання.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Зобов’язання перед кредиторами. Необхідно відобразити кредиторів, суми заборгованості, підстави виникнення зобов’язань і стан їх виконання. Відомості мають узгоджуватися з кредитними договорами, розрахунками заборгованості та іншими наявними документами. Якщо заборгованість підтверджується виписками, кредитною історією чи іншими документами, слід перевірити, чи дають вони змогу встановити підстави виникнення та розмір відповідних зобов’язань.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Майно, доходи та витрати. Важливо повно розкрити відомості про власне майно, майнові права, доходи й інші обставини, які підлягають зазначенню в документах за вимогами Кодексу. Окрему увагу потрібно приділити деклараціям про майновий стан: слід перевірити повноту передбачених законом відомостей не лише про самого боржника, а й про майно, доходи та витрати членів його сім’ї в обсязі, визначеному законодавством.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Причини виникнення неплатоспроможності. Боржнику варто пояснити, які обставини призвели до неможливості виконувати зобов’язання: втрата роботи, зменшення доходів, погіршення фінансового стану бізнесу, істотне зростання витрат або інші об’єктивні причини. За можливості такі обставини слід підтвердити документами.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Проєкт плану реструктуризації. Разом із заявою про відкриття провадження боржник має подати пропозиції щодо реструктуризації боргів — проєкт плану реструктуризації. Його положення повинні бути обґрунтованими, зокрема щодо джерел доходів і можливості виконання запропонованих умов. Якщо план передбачає отримання доходів у майбутньому, важливо належно обґрунтувати реальність таких очікувань.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Це не означає, що особа зобов’язана мати достатній дохід для повного погашення всіх боргів. Процедура призначена для врегулювання ситуацій, коли виконання зобов’язань стало неможливим або існує загроза неплатоспроможності. Проте фінансові обставини мають бути підтверджені, а інформація, подана суду, — повною та послідовною.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Коли поведінка боржника викликає сумніви</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">У справах про неплатоспроможність Верховний Суд звертає увагу на добросовісність особи, яка звертається із заявою про застосування процедури.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Показовою є постанова Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі № 917/1999/25. Суди попередніх інстанцій відмовили у відкритті провадження, оскільки боржник не надав достатніх доказів розміру заборгованості за всіма заявленими кредитними договорами та обставин виникнення відповідних зобов’язань. Зокрема, за частиною договорів не було належно підтверджено зарахування кредитних коштів боржнику.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Крім того, декларації про майновий стан не містили повної інформації про майновий стан боржника та членів його сім’ї, а джерела доходів, зазначених у проєкті плану реструктуризації, не були належно підтверджені. Суди також врахували використання позикових коштів на азартні ігри та інші обставини, які мали значення для оцінки поведінки боржника.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Верховний Суд підтримав висновок про те, що боржник не довів належними доказами наявності передбачених законом підстав для відкриття провадження. Отже, значна сума заборгованості та припинення платежів не можуть замінити належного документального підтвердження фінансового стану й обставин виникнення боргів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Подібний підхід простежується і в постанові від 11 червня 2026 року у справі № 917/2334/25. У цій справі боржник протягом короткого періоду уклав понад 40 кредитних договорів, частину коштів систематично використовував для участі в азартних іграх і продовжував отримувати нові кредити після припинення платежів за раніше отриманими кредитами. Суди також врахували, що він не скористався запропонованими кредиторами програмами реструктуризації та пільгового погашення.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Верховний Суд погодився з відмовою у відкритті провадження, оскільки заявник не підтвердив наявності законних підстав для застосування процедури, а сукупність установлених обставин свідчила про недобросовісну поведінку.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Обидві справи демонструють спільний підхід: суд перевіряє не тільки факт заборгованості, а й достовірність відомостей, повноту розкриття фінансового стану та обставини, за яких виникли борги.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас важливо не робити надмірно широких висновків. Витрачання кредитних коштів на азартні ігри саме по собі не є автоматичною підставою для відмови у відкритті провадження. Верховний Суд зазначив, що така поведінка може враховуватися під час оцінки добросовісності боржника та причин виникнення неплатоспроможності.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Вирішальне значення має сукупність обставин, а не один ізольований факт.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Чи потрібно спочатку домовитися з кредиторами</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Спроби врегулювати заборгованість і комунікація з кредиторами можуть мати значення для оцінки поведінки боржника. У справі № 917/2334/25 суди врахували, що заявник не скористався запропонованими програмами реструктуризації та пільгового погашення.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Проте з цього не слід робити висновок, що перед зверненням до суду кожна фізична особа зобов’язана погодити реструктуризацію з кредиторами або отримати їхню згоду на відкриття провадження. Така універсальна умова не випливає із зазначених судових рішень.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Практичний висновок полягає в іншому: якщо кредитори пропонували реальні варіанти врегулювання заборгованості, доцільно зберігати відповідне листування, пропозиції та відповіді на них. Якщо запропоновані умови були неприйнятними або об’єктивно нездійсненними, варто бути готовим пояснити причини.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Так само важливо не приховувати обставин отримання нових кредитів, руху коштів чи відчуження майна. Якщо певні операції можуть викликати запитання, краще завчасно підготувати їх документальне пояснення, ніж залишати суперечності без відповіді.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Відкриття провадження ще не означає списання боргів</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Необхідно розмежовувати різні етапи процедури неплатоспроможності.</p>



<p class="wp-block-paragraph">На початковому етапі суд вирішує питання про відкриття провадження та перевіряє, чи відповідає заява вимогам Кодексу і чи підтверджені наведені в ній підстави. Якщо необхідні обставини не доведені, суд може відмовити у відкритті провадження.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Саме така ситуація розглядалася у справах № 917/1999/25 та № 917/2334/25. Йшлося про відмову у відкритті провадження, а не про відмову звільнити боржника від непогашених зобов’язань після завершення процедури.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Якщо провадження відкрито, це ще не означає, що борги обов’язково будуть списані. Надалі здійснюються передбачені Кодексом процедури, зокрема реструктуризація боргів або, за встановлених законом умов, процедура погашення боргів. Питання звільнення від непогашених зобов’язань вирішується з урахуванням результатів процедури та вимог законодавства.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Стаття 134 Кодексу визначає порядок і правові наслідки звільнення фізичної особи від боргів, а також передбачає зобов’язання, від яких боржник не звільняється після завершення процедури. Тому можливість списання конкретної заборгованості необхідно оцінювати з урахуванням її виду та вимог Кодексу.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Отже, очікування, що саме відкриття провадження автоматично припинить усі вимоги кредиторів, є помилковим.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Що варто зробити перед зверненням до суду</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Підготовка до процедури неплатоспроможності має бути комплексною. До подання заяви доцільно:</p>



<p class="wp-block-paragraph">Зібрати інформацію про всі зобов’язання. Перевірити кредитні договори, розрахунки заборгованості, судові справи та виконавчі провадження.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Перевірити повноту відомостей про майно й доходи. Переконатися, що заявлені дані є повними, послідовними та узгоджуються з інформацією з доступних офіційних джерел.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Уважно підготувати декларації про майновий стан. Перевірити, чи включено всі відомості, які вимагає Кодекс, зокрема інформацію про майно, доходи та витрати членів сім’ї в установленому законом обсязі.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Документально пояснити причини фінансових труднощів. Зберегти підтвердження втрати роботи, зменшення доходів, погіршення стану бізнесу або інших обставин, які вплинули на можливість виконувати зобов’язання.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Перевірити історію отримання та використання кредитів. Якщо протягом короткого періоду оформлювалися численні позики, варто підготувати пояснення обставин їх отримання та подальшого використання коштів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Обґрунтувати проєкт плану реструктуризації. Переконатися, що запропоновані умови узгоджуються з фінансовими можливостями боржника, а зазначені джерела доходів підтверджені або належно обґрунтовані.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Зберегти документи про взаємодію з кредиторами. Пропозиції щодо реструктуризації, відповіді на них та інші спроби врегулювання заборгованості можуть допомогти пояснити поведінку боржника.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Цей перелік не замінює перевірки всіх вимог статті 116 Кодексу до змісту заяви та додатків. Конкретний склад документів залежатиме від обставин справи.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Висновок</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Процедура неплатоспроможності фізичної особи є законним інструментом врегулювання ситуації, коли людина об’єктивно не може виконувати свої фінансові зобов’язання. Проте для її застосування недостатньо лише підтвердити наявність боргів: необхідно розкрити майновий стан, обґрунтувати причини неплатоспроможності та належно підтвердити передбачені законом підстави для відкриття провадження.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Практика Верховного Суду у справах № 917/1999/25 та № 917/2334/25 показує, що суди оцінюють обставини в сукупності. Недостатність доказів заборгованості, неповне розкриття майнового стану, непідтверджені джерела доходів, зазначені в проєкті плану реструктуризації, та обставини отримання й використання кредитів можуть вплинути на результат розгляду заяви.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас сама наявність значних боргів, невдалі фінансові рішення або витрачання коштів на азартні ігри не повинні автоматично ототожнюватися з недобросовісністю. Важливо оцінювати всі обставини конкретної справи та наявні докази.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Тому належна підготовка до процедури — це не формальне оформлення заяви про відсутність коштів, а послідовне документальне підтвердження фінансового стану та обґрунтоване пояснення того, як виникла неплатоспроможність і яким чином боржник пропонує врегулювати свої зобов’язання.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Спеціально для Oboz.ua</strong></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Уряд затвердив план запровадження звітності зі сталого розвитку на 2027–2030 роки</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/uryad-zatverdyv-plan-zaprovadzhennya-zvitnosti-zi-stalogo-rozvytku-na-2027-2030-roky/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 03 Nov 2026 09:02:45 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Аудит]]></category>
		<category><![CDATA[Еко-статті]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6662</guid>

					<description><![CDATA[Кабінет Міністрів України затвердив операційний план на 2027–2030 роки з реалізації Стратегії запровадження звітності підприємств зі сталого розвитку. Документ продовжує реформу корпоративної звітності та має наблизити українське законодавство до права Європейського Союзу. Стратегію запровадження звітності підприємств зі сталого розвитку Уряд схвалив у жовтні 2024 року. Попередній операційний план на 2024–2026 роки заклав основу реформи. Зокрема, [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph"><em>Кабінет Міністрів України затвердив операційний план на 2027–2030 роки з реалізації Стратегії запровадження звітності підприємств зі сталого розвитку. Документ продовжує реформу корпоративної звітності та має наблизити українське законодавство до права Європейського Союзу.</em></p>



<p class="wp-block-paragraph">Стратегію запровадження звітності підприємств зі сталого розвитку Уряд схвалив у жовтні 2024 року. Попередній операційний план на 2024–2026 роки заклав основу реформи. Зокрема, до Верховної Ради було подано законопроєкти №15538 щодо звітності зі сталого розвитку та №15540 щодо аудиторської діяльності. Новий план продовжує цю роботу.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Ключовий напрям на 2027–2030 роки</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Головними завданнями плану визначено:</p>



<ul class="wp-block-list">
<li>формування нормативної бази для застосування підприємствами Європейських стандартів звітності зі сталого розвитку (ESRS);</li>



<li>запровадження єдиного електронного формату подання такої звітності.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Заходи операційного плану</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Крім того, план передбачає:</p>



<ul class="wp-block-list">
<li>визначення порядку подання та оприлюднення звітності зі сталого розвитку;</li>



<li>удосконалення вимог до аудиторської діяльності для якісного надання послуг із впевненості щодо такої звітності;</li>



<li>розвиток механізмів контролю якості відповідних аудиторських послуг;</li>



<li>подальшу підготовку бізнесу до нових вимог звітування.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Що таке ESRS</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Європейські стандарти звітності зі сталого розвитку вимагають від підприємств розкривати інформацію про їхній істотний вплив на довкілля та суспільство. Також підприємства мають показувати, як питання сталого розвитку впливають на їхній розвиток, ефективність і фінансовий стан.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Очікувані результати</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Реалізація плану має привести законодавство України у відповідність до вимог ЄС. Користувачі звітності отримають достовірну та об&#8217;єктивну інформацію про діяльність підприємств, а український бізнес — рівні умови для виходу на міжнародні ринки капіталу. Це також має сприяти залученню інвестицій.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Звітність зі сталого розвитку та її аудит є ключовими показниками кластера 2 «Внутрішній ринок» у процесі вступу України до ЄС.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Як підготуватися</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Підприємствам варто вже зараз оцінити свою готовність до нових вимог: проаналізувати наявні дані щодо впливу на довкілля та суспільство, визначити відповідальних і налагодити процеси збору інформації. Фахівці AC Crowe Ukraine готові допомогти з оцінкою готовності до звітності зі сталого розвитку та з послугами з впевненості щодо такої звітності.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Джерело: <a href="https://www.mof.gov.ua/uk/news/uriad_zatverdiv_plan_zaprovadzhennia_zvitnosti_zi_stalogo_rozvitku_na_20272030_roki-5994" target="_blank" rel="noopener">Міністерство фінансів України</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Втрачена через обстріли первинка: чи захистить бізнес новий податковий мораторій?</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/vtrachena-cherez-obstrily-pervynka-chy-zahystyt-biznes-novyj-podatkovyj-moratorij/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 29 Oct 2026 09:06:15 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Новини податкового консалтингу]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6656</guid>

					<description><![CDATA[Законопроєкт № 16158 пропонує поширити спеціальні правила підтвердження податкової звітності на платників податків, які втратили первинні документи внаслідок обстрілів. Ініціатива може суттєво зменшити податкові ризики постраждалого бізнесу, однак передбачає й важливі правові наслідки: обмеження документальних перевірок, збереження окремих податкових показників без первинних документів і відповідальність за безпідставне застосування спеціального режиму. Коли відсутність первинних документів стає [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">Законопроєкт № 16158 пропонує поширити спеціальні правила підтвердження податкової звітності на платників податків, які втратили первинні документи внаслідок обстрілів. Ініціатива може суттєво зменшити податкові ризики постраждалого бізнесу, однак передбачає й важливі правові наслідки: обмеження документальних перевірок, збереження окремих податкових показників без первинних документів і відповідальність за безпідставне застосування спеціального режиму.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Коли відсутність первинних документів стає податковою проблемою</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Знищення офісу, складу чи виробничих приміщень унаслідок ракетного удару або іншого обстрілу означає для підприємства не лише втрату майна та зупинення діяльності.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Разом із фізичними активами можуть бути знищені договори, накладні, акти виконаних робіт, документи щодо придбання товарів і послуг, регістри бухгалтерського обліку та інші матеріали, які підтверджують показники податкової звітності.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Відновити такі документи не завжди можливо. Контрагенти можуть припинити діяльність, архіви — бути знищеними, а доступ до інформаційних систем — утраченим. Навіть якщо частину відомостей можна отримати повторно, відновлення всього масиву документації потребує значного часу й ресурсів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас відсутність первинних документів створює ризик спорів із податковими органами щодо правомірності врахування витрат, формування податкового кредиту з ПДВ та інших показників податкової звітності.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для окремих категорій платників Податковий кодекс України вже передбачає спеціальні правила на випадок втрати первинних документів унаслідок бойових дій. Однак сфера застосування чинного механізму обмежена визначеними територіями бойових дій і тимчасово окупованими територіями.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Законопроєкт № 16158 пропонує розширити цей підхід, поширивши спеціальні правила на платників податків і податкових агентів, які постраждали від обстрілів та збройної агресії Російської Федерації на території України.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Які зміни пропонує законопроєкт № 16158</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Законопроєкт, зареєстрований 15 жовтня 2026 року, передбачає доповнення перехідних положень Податкового кодексу України новим підпунктом 69.281. Він стосуватиметься платників податків і податкових агентів, які постраждали від обстрілів та збройної агресії РФ, починаючи з 24.02.2022 року, та не можуть пред’явити первинні документи.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Підставами для застосування спеціальних правил визначено втрату первинних документів унаслідок їх знищення чи пошкодження.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для застосування механізму платник має подати до контролюючого органу повідомлення в довільній формі, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером. У ньому необхідно зазначити обставини втрати документів, відповідні податкові періоди та загальний перелік утрачених документів, за можливості – з їхніми реквізитами.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Проєкт прямо не встановлює окремого строку подання такого повідомлення та не визначає вичерпного переліку документів, які необхідно до нього додати. Це надає механізму гнучкості, але водночас залишає питання щодо практичного підтвердження обставин втрати документації.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Які гарантії отримає бізнес</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Законопроєкт пропонує декілька взаємопов’язаних гарантій для платників, які скористаються спеціальним режимом.</p>



<p class="wp-block-paragraph">По-перше, відсутність первинних документів сама по собі не повинна бути підставою для сумніву в показниках податкової звітності за періоди, зазначені в повідомленні.</p>



<p class="wp-block-paragraph">По-друге, повідомлення пропонується визнати підставою для збереження окремих податкових показників, навіть якщо платник не може надати первинні документи, необхідні для їх підтвердження за правилами бухгалтерського обліку та оподаткування. Йдеться, зокрема, про:</p>



<ul class="wp-block-list">
<li>витрати, включно з витратами у зв’язку з придбанням цінних паперів і корпоративних прав;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, зокрема від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами та корпоративними правами;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>податковий кредит із ПДВ;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>від’ємне значення ПДВ минулих податкових періодів.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph">По-третє, пропонується запровадити мораторій на документальні перевірки за податкові періоди, зазначені в повідомленні. Проєкт передбачає, що платники не підлягатимуть таким перевіркам за відповідні періоди й після завершення воєнного стану.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Таким чином, ініціатива спрямована не лише на спрощення документообігу, а й на захист податкових показників підприємства в ситуації, коли відновити первинну документацію об’єктивно неможливо.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас важливо не ототожнювати мораторій на документальні перевірки із забороною будь-яких форм податкового контролю: у запропонованій редакції йдеться саме про документальні перевірки за відповідні періоди.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Чи зможе податкова відмовити в застосуванні спеціальних правил</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Запропонований механізм передбачає можливість реагування контролюючого органу на випадки, коли платник безпідставно посилається на втрату документів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас законопроєкт пропонує покласти на контролюючий орган обов’язок довести відсутність підстав для застосування спеціальних правил. У разі відмови ДПС має не пізніше ніж протягом 10 календарних днів з дати отримання повідомлення видати вмотивоване рішення із зазначенням підстав і доказів такої відмови.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Рішення можна оскаржити в адміністративному або судовому порядку. До винесення остаточного рішення у справі контролюючий орган не зможе ставити під сумнів показники податкової звітності або ініціювати будь-яку перевірку платника за періоди, зазначені в повідомленні.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Це важливий елемент запропонованого захисту. Без нього платник міг би опинитися в ситуації, коли подання повідомлення саме по собі не забезпечує реального захисту, а податковий орган продовжує перевірку до завершення спору щодо права на спеціальний режим.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Однак практична ефективність механізму залежатиме від того, наскільки чітко буде визначено критерії його застосування. Зокрема, важливо розуміти, як на практиці встановлюватимуться обставини втрати документів і причинний зв&#8217;язок між обстрілом та їх знищення.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Відсутність документів, які підприємство не може відновити, не повинна автоматично позбавляти його захисту. Водночас механізм має бути достатньо чітким, щоб не перетворитися на спосіб безпідставного уникнення податкового контролю.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Податкова визначеність має свою ціну</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Попри очевидні переваги для постраждалого бізнесу, запропонований механізм не можна розглядати як безумовне списання податкових ризиків.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Законопроєкт передбачає, що за відповідні податкові періоди не можуть бути переглянуті в бік збільшення:</p>



<ul class="wp-block-list">
<li>суми податкових зобов’язань із податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в деклараціях або розрахунках;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявлені в податкових деклараціях.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph">Це положення покликане забезпечити стабільність відповідних показників. Зокрема, воно має обмежити можливість збільшення податкових зобов’язань за періоди, щодо яких платник скористався спеціальним режимом.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас норму не слід тлумачити ширше, ніж вона сформульована в законопроєкті. Проєкт установлює заборону перегляду визначених показників у бік збільшення, але прямо не передбачає загальної заборони на будь-яке самостійне коригування звітності платником.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Перед поданням повідомлення підприємству доцільно оцінити стан податкової звітності за відповідні періоди, визначити показники, яких стосується втрата документів, і перевірити, чи можна відновити необхідну інформацію з альтернативних джерел.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Окреме занепокоєння викликає запропонований підхід до відповідальності за безпідставне застосування спеціальних правил. Законопроєкт передбачає, що платник податків або податковий агент, який безпідставно застосував спеціальні правила, вважатиметься таким, що ухиляється від сплати податків, і нестиме відповідальність, передбачену Податковим кодексом та іншими законами України.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Таке формулювання є жорстким і потребує особливої уваги під час доопрацювання законопроєкту. Саме по собі включення цієї норми до майбутнього закону не повинно підміняти встановлення передбачених законодавством підстав для конкретного виду відповідальності. Важливо, щоб наслідки неправомірного застосування спеціального режиму були чіткими, передбачуваними та пропорційними характеру порушення.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Що варто врахувати бізнесу вже зараз</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">До ухвалення законопроєкту підприємствам, які втратили документи внаслідок обстрілів, не слід вважати запропонований мораторій чинним правом.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас уже зараз доцільно систематизувати інформацію, необхідну для підтвердження обставин втрати документації та оцінки податкових наслідків.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Зокрема, варто:</p>



<ul class="wp-block-list">
<li>зафіксувати обставини обстрілу та його наслідки для майна, архівів і систем зберігання даних;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>скласти перелік утрачених або пошкоджених документів із зазначенням податкових періодів і видів операцій, яких вони стосуються;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>зберегти доступні копії документів, електронні дані, листування з контрагентами та інші відомості, які допомагають відтворити господарські операції;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>визначити, які показники податкової звітності залежать від утрачених документів і чи можна відновити відповідну інформацію з альтернативних джерел;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>відстежувати проходження законопроєкту та остаточну редакцію правил, якщо їх буде ухвалено.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph">Ці дії не замінюють передбаченої законом процедури, але допоможуть підприємству обґрунтувати свою позицію та підготуватися до можливого застосування спеціального режиму.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Висновок</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Законопроєкт № 16158 порушує важливе питання справедливого розподілу податкових ризиків у воєнний час. Платник, який утратив первинні документи через обстріл, не повинен автоматично опинятися в гіршому податковому становищі лише тому, що не може надати докази, які фізично перестали існувати.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Запропоновані правила можуть стати суттєвим інструментом захисту такого бізнесу: розширити сферу застосування спеціального режиму, обмежити перевірки за відповідні періоди та забезпечити збереження окремих податкових показників без первинних документів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас ефективність новації залежатиме від чіткості критеріїв її застосування та передбачуваності рішень податкових органів. Надмірно формальний підхід може позбавити постраждалі підприємства реального захисту, тоді як недостатньо чіткі правила створюватимуть ризики зловживань з боку платників податків.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Законодавець має забезпечити не лише захист добросовісного бізнесу, який об’єктивно не може відновити втрачені через війну документи, а й гарантії від необґрунтованих відмов у застосуванні спеціального режиму з боку податкових органів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Саме баланс цих інтересів визначатиме, чи стане запропонований механізм дієвим інструментом захисту платників податків.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Спеціально для Oboz.ua</strong></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>З 1 січня 2027 року запроваджується нова форма податкової декларації з транспортного податку</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/z-1-sichnya-2027-roku-zaprovadzhuyetsya-nova-forma-podatkovoyi-deklaracziyi-z-transportnogo-podatku/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 27 Oct 2026 08:08:28 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Новини податкового консалтингу]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6653</guid>

					<description><![CDATA[З 1 січня 2027 року платники транспортного податку звітуватимуть за новою формою Податкової декларації з транспортного податку. Зміни до форми внесено наказом Міністерства фінансів України від 12.06.2026 № 313 «Про внесення змін до форми податкової декларації з транспортного податку». Потреба в оновленні форми пов&#8217;язана з обліком податкових пільг. Податковий кодекс України не передбачає пільг із [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">З 1 січня 2027 року платники транспортного податку звітуватимуть за новою формою Податкової декларації з транспортного податку. Зміни до форми внесено наказом Міністерства фінансів України від 12.06.2026 № 313 «Про внесення змін до форми податкової декларації з транспортного податку».</p>



<p class="wp-block-paragraph">Потреба в оновленні форми пов&#8217;язана з обліком податкових пільг. Податковий кодекс України не передбачає пільг із транспортного податку, однак такі пільги можуть запроваджуватися рішеннями органів місцевого самоврядування – відповідну можливість передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2024 року №1191 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 р. №1330», яка набрала чинності 24 грудня 2024 року.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас суб&#8217;єкти господарювання, які користуються податковими пільгами і внаслідок цього не сплачують відповідні суми до бюджету, зобов&#8217;язані вести облік таких пільг та відображати відповідну інформацію в податковій звітності.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Саме тому в оновленій формі передбачено можливість зазначати суму податкової пільги з транспортного податку, якщо її надано рішенням органу місцевого самоврядування: для цього до форми додано окремі графи, у яких відображатимуться дані про податкові пільги та їх суми. Крім того, з огляду на збільшення обсягу декларації її розрахункову частину структуровано та поділено на два розділи – Розділ I «Розрахунок податкового зобов&#8217;язання», до якого додано розрахунок податкової пільги з транспортного податку, та Розділ II «Уточнення податкового зобов&#8217;язання».</p>



<p class="wp-block-paragraph">Нову форму розроблено на виконання положень Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб&#8217;єктом господарювання до бюджету у зв&#8217;язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Нагадуємо, що юридичні особи подають декларацію з транспортного податку до 20 лютого звітного року з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (підпункт 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 ПКУ). Відповідно за новою формою декларуватиметься вже податкове зобов&#8217;язання на 2027 рік. Платникам, які перебувають на територіях громад, що ухвалили рішення про пільги з транспортного податку, варто завчасно перевірити наявність і умови таких рішень, адже саме вони визначатимуть необхідність заповнення нових граф.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Ознайомитися з новою формою декларації можна за посиланням: <a href="https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/80357.html" target="_blank" rel="noopener">https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/80357.html</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Уряд схвалив Дорожню карту впровадження ESG-підходів та інструментів сталого фінансування на 2026-2028 роки</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/uryad-shvalyv-dorozhnyu-kartu-vprovadzhennya-esg-pidhodiv-ta-instrumentiv-stalogo-finansuvannya-na-2026-2028-roky/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 23 Oct 2026 06:05:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Еко-статті]]></category>
		<category><![CDATA[Консалтинг]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6648</guid>

					<description><![CDATA[На засіданні 30 вересня 2026 року Кабінет Міністрів України схвалив Дорожню карту впровадження екологічних, соціальних та управлінських (ESG) підходів та інструментів сталого фінансування. Документ окреслює практичні кроки щодо розвитку відповідної нормативної бази, залучення інвестицій та інтеграції ESG-принципів у державну політику та економіку. Дорожню карту розраховано на 2026-2028 роки. Вона передбачає створення нормативної, інституційної, методологічної та [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">На засіданні 30 вересня 2026 року Кабінет Міністрів України схвалив Дорожню карту впровадження екологічних, соціальних та управлінських (ESG) підходів та інструментів сталого фінансування. Документ окреслює практичні кроки щодо розвитку відповідної нормативної бази, залучення інвестицій та інтеграції ESG-принципів у державну політику та економіку.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Дорожню карту розраховано на 2026-2028 роки. Вона передбачає створення нормативної, інституційної, методологічної та інформаційно-аналітичної основи для запровадження ESG-підходів, а також їх інтеграцію у фінансову, інвестиційну та пов’язану з ними регуляторну практику.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Основні напрями Дорожньої карти</strong></p>



<ul class="wp-block-list">
<li>побудова цілісної національної системи сталого фінансування;</li>



<li>формування нормативно-правової основи для запровадження таксономії сталих видів економічної діяльності;</li>



<li>запровадження підходів до належної корпоративної обачності у сфері сталого розвитку;</li>



<li>інтеграція ESG-підходів в управління публічними інвестиціями та розвиток моніторингу потоків сталого фінансування;</li>



<li>розвиток інструментів сталого фінансування, підвищення інвестиційної привабливості України та розширення доступу до ринків капіталу;</li>



<li>виконання зобов’язань України в межах процесу вступу до Європейського Союзу.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph">У Міністерстві економіки та довкілля України наголошують, що ESG – це насамперед сучасні правила розвитку економіки та залучення інвестицій.</p>



<p class="wp-block-paragraph">За словами заступника Міністра економіки та довкілля України Олександра Краснолуцького, Дорожня карта дасть змогу поступово запровадити в Україні європейські підходи до сталого фінансування та встановити зрозумілі правила для держави, бізнесу й інвесторів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">В Уряді розглядають Дорожню карту як один із ключових інструментів упровадження європейських стандартів сталого фінансування, посилення довіри інвесторів і створення умов для залучення інвестицій у відновлення та довгостроковий розвиток економіки.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Джерело: Кабінет Міністрів України (<a href="https://www.kmu.gov.ua/news/ukraina-zapuskaie-systemne-vprovadzhennia-esg-uriad-skhvalyv-dorozhniu-kartu-rozbudovy-instrumentiv-staloho-finansuvannia" target="_blank" rel="noopener">Посилання</a>).</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Інвестиційні фонди в Україні: які зміни пропонує новий законопроєкт і до чого готуватися бізнесу</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/investyczijni-fondy-v-ukrayini-yaki-zminy-proponuye-novyj-zakonoproyekt-i-do-chogo-gotuvatysya-biznesu/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 22 Oct 2026 12:02:50 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Консалтинг]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6645</guid>

					<description><![CDATA[В Україні пропонують масштабно реформувати ринок інвестиційних фондів. У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 16137 «Про інвестиційні фонди», який має замінити чинний Закон України «Про інститути спільного інвестування» та наблизити регулювання галузі до європейських стандартів. Йдеться не лише про зміну назв або класифікації фондів. Законопроєкт передбачає нову модель організації інвестиційних фондів, інші вимоги до компаній [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">В Україні пропонують масштабно реформувати ринок інвестиційних фондів. У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 16137 «Про інвестиційні фонди», який має замінити чинний Закон України «Про інститути спільного інвестування» та наблизити регулювання галузі до європейських стандартів. Йдеться не лише про зміну назв або класифікації фондів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Законопроєкт передбачає нову модель організації інвестиційних фондів, інші вимоги до компаній з управління активами, спеціальні правила для окремих видів інвестицій та посилення відповідальності за порушення.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Якщо документ ухвалять у запропонованій редакції, учасникам ринку доведеться переглянути свої бізнес-моделі, оцінити перспективи чинних фондів і заздалегідь підготуватися до переходу на нові правила.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Від звичної моделі інвестиційних фондів до європейського підходу</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Одна з ключових змін — запровадження нової класифікації інвестиційних фондів. Замість нинішнього поділу інститутів спільного інвестування на пайові та корпоративні законопроєкт пропонує розмежовувати фонди за двома основними категоріями:</p>



<ul class="wp-block-list">
<li>публічні інвестиційні фонди;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>альтернативні інвестиційні фонди.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph">При цьому нова модель передбачає можливість обирати організаційно-правову форму фонду залежно від його структури та бізнес-моделі.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Такий підхід враховує європейські підходи до регулювання інвестиційних фондів, зокрема закріплені в директивах UCITS та AIFMD.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Законопроєкт також передбачає, що інвестиційні фонди здійснюватимуть емісію інвестиційних сертифікатів, а створення субфондів у межах одного інвестиційного фонду буде заборонено. Отже, змінюється не тільки класифікація, а й окремі елементи структури та функціонування фондів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для ринку це означатиме перехід до іншої регуляторної моделі. Замість звичної організаційної класифікації основне значення матимуть категорія фонду, характер його діяльності та відповідні вимоги до управління активами.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас ідеться не про автоматичне припинення діяльності всіх чинних фондів. Законопроєкт передбачає перехідні правила, за якими учасникам ринку доведеться визначитися з подальшою моделлю роботи.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Нові можливості для інвестування: від венчурних проєктів до нерухомості</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Законопроєкт передбачає різні види альтернативних інвестиційних фондів, зокрема венчурні фонди, фонди соціального підприємництва, фонди довгострокових інвестицій та фонди нерухомості.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Важливо, що йдеться не про першу появу венчурних фондів в Україні. Вони вже працюють у межах чинного законодавства. Запропонована реформа має змінити загальну систему класифікації та регулювання фондів, передбачивши спеціальні режими для окремих напрямів інвестування.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Економічне значення цих змін полягає в можливості розширити інструментарій колективного інвестування. Залежно від остаточних правил, такі фонди можуть використовуватися для залучення капіталу в інноваційні проєкти, довгострокові інвестиції, соціальне підприємництво та нерухомість.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Однак сама поява нових категорій ще не гарантує припливу інвестицій. Для цього важливими будуть практичні умови роботи фондів, захист інвесторів, витрати на адміністрування та передбачуваність регулювання.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Фонди нерухомості: новий інструмент із високим порогом входу</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Окрему увагу привертають запропоновані правила для фондів нерухомості. Законопроєкт передбачає для них, зокрема, такі вимоги:</p>



<ul class="wp-block-list">
<li>чисті активи — не менше 15 млн євро;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>кількість учасників — щонайменше 1 000 осіб;</li>
</ul>



<ul class="wp-block-list">
<li>розподіл у формі дивідендів — не менше 90% прибутку, що підлягає розподілу відповідно до законопроєкту, протягом 12 місяців після закінчення відповідного фінансового року.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph">При цьому законопроєкт передбачає, що прибуток від приросту капіталу може не включатися до обов’язкового розподілу. Отже, правило про 90% стосується саме прибутку, який підлягає розподілу відповідно до запропонованих норм, а не 90% вартості активів фонду.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Крім того, проєкт встановлює вимоги до структури активів таких фондів: щонайменше 75% активів мають становити прийнятні інвестиційні активи, а до складу активів повинні входити щонайменше три об’єкти нерухомості. Ринкова вартість кожного з них не може перевищувати 40% загальної ринкової вартості активів фонду.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Такі параметри свідчать про намір створити спеціалізований інструмент колективного інвестування в нерухомість. За економічною ідеєю він має спільні риси з REIT — моделями інвестування в нерухомість, які використовуються у США та низці інших країн.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для інвесторів подібний інструмент потенційно може відкрити можливість вкладати кошти в нерухомість через фонд, а не купувати окремий об’єкт самостійно. Для бізнесу це може стати додатковим механізмом залучення капіталу.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Водночас не варто автоматично ототожнювати запропоновану українську модель із REIT у США чи інших країнах. Її практичні можливості залежатимуть від остаточної редакції закону та правил застосування.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Крім того, високі вимоги до активів і кількості учасників можуть обмежити коло потенційних ініціаторів таких фондів. Тому важливо оцінювати не лише нові можливості, а й економічну доцільність створення відповідних структур.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Вимоги до КУА: капітал і ліцензування</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Суттєві зміни очікуються для компаній з управління активами (КУА). Законопроєкт передбачає диференційований підхід до ліцензування залежно від категорії інвестиційних фондів та обсягу дозволеної діяльності.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Зокрема, пропонується запровадити ліцензії на управління публічними інвестиційними фондами, на управління альтернативними інвестиційними фондами в повному обсязі та на базове управління альтернативними інвестиційними фондами.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Загальний мінімальний розмір початкового капіталу КУА становитиме 125 тис. євро. Для отримання ліцензії на базове управління альтернативними інвестиційними фондами передбачено виняток — 50 тис. євро. Відповідний капітал має бути сформований у грошовій формі на момент подання заяви на отримання ліцензії.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для КУА з базовою ліцензією також пропонується встановити обмеження щодо обсягу активів під управлінням: до 500 млн євро за умови, що фонди не використовують кредитне плече, а інвестори не мають права вимагати викупу інвестиційних сертифікатів протягом щонайменше п’яти років; або до 100 млн євро, якщо використовується кредитне плече. Крім того, вимоги до власних коштів КУА можуть збільшуватися залежно від обсягу активів під управлінням.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Перехідними положеннями передбачено поступове збільшення коефіцієнта, який застосовується до окремих вимог щодо власних коштів КУА, встановлених пунктом 2 частини першої статті 117 та частиною третьою статті 163 законопроєкту. У 2028 році цей коефіцієнт становитиме 0,1, у 2029 році — 0,2, у 2030 році — 0,3. Надалі він щороку збільшуватиметься на 0,1 і з 1 січня 2037 року становитиме 1.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Окремо законопроєкт передбачає зміни у регулюванні зберігачів активів інвестиційних фондів, зокрема вимоги до ліцензування відповідної діяльності.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для чинних КУА реформа означатиме необхідність оцінити, чи відповідає їхня бізнес-модель майбутнім вимогам. Компаніям варто заздалегідь визначити, які категорії фондів вони планують обслуговувати, яка ліцензія їм знадобиться та чи достатньо наявних фінансових і організаційних ресурсів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Важливими будуть не лише вимоги до капіталу. Компаніям варто проаналізувати, як нове регулювання вплине на внутрішні процедури, управління ризиками, контроль за активами та взаємодію з інвесторами.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Що буде з чинними фондами</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Перехід до нової системи не має відбутися одномоментно. Законопроєкт передбачає різні строки залежно від типу чинного інституту спільного інвестування.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Відкриті та інтервальні ІСІ</strong> протягом трьох років із дня набрання чинності новим законом повинні будуть прийняти рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації. Реорганізувати їх можна буде виключно в публічні інвестиційні фонди.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Закриті ІСІ</strong> повинні будуть прийняти рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації до 1 січня 2041 року. Їх можна буде реорганізувати виключно в альтернативні інвестиційні фонди. Крім того, проєкт передбачає заборону приймати рішення про продовження строку діяльності закритого ІСІ через один рік із дати набрання чинності законом.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для окремої категорії старих закритих інвестиційних фондів і закритих взаємних фондів інвестиційних компаній, створених за законодавством, що діяло до Закону України «Про інститути спільного інвестування» 2001 року, встановлено коротший строк: рішення про припинення шляхом ліквідації потрібно буде прийняти протягом одного року з дня набрання чинності новим законом.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Якщо необхідних рішень не буде прийнято або фонд не відповідатиме встановленим вимогам, законопроєкт передбачає можливість прийняття регулятором рішення про його ліквідацію.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Окремо слід звернути увагу на передбачену законопроєктом заборону з дня набрання ним чинності здійснювати емісію акцій корпоративних інвестиційних фондів та інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Це обмеження може вплинути на плани учасників ринку щодо запуску нових структур або залучення капіталу через нинішні механізми. Водночас сама по собі ця норма не означає автоматичного припинення діяльності всіх уже створених інвестиційних фондів: їх подальша доля залежатиме також від передбачених законопроєктом перехідних правил, зокрема вимог щодо реорганізації або ліквідації окремих категорій інститутів спільного інвестування.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Отже, тривалий перехідний період не означає, що чинні структури зможуть без змін працювати безстроково. Учасникам ринку доведеться оцінити перспективи кожного фонду, визначити доцільність реорганізації та врахувати витрати, пов’язані з переходом.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Штрафи до 85 млн грн: посилення відповідальності</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Законопроєкт передбачає посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про інвестиційні фонди.</p>



<p class="wp-block-paragraph">За окремі порушення фінансові санкції для фізичних осіб можуть сягати 85 млн грн. Для юридичних осіб передбачено штраф до 85 млн грн, але не більше 10% загального річного обороту. Ці максимальні санкції стосуються конкретного переліку порушень, визначеного законопроєктом, а не будь-якого порушення без винятку.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Це не універсальна санкція за будь-яке порушення: для інших порушень законопроєкт встановлює нижчі граничні штрафи — до 250 тис. грн для фізичних осіб та до 500 тис. грн для юридичних осіб.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Окремо законопроєкт передбачає можливість застосування санкції в розмірі, що вдвічі перевищує вигоду, отриману внаслідок порушення, якщо таку вигоду можна визначити. Для окремих категорій порушень застосування санкцій залежатиме також від того, чи вчинялося порушення систематично.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для учасників ринку це означає, що дотримання регуляторних вимог матиме ще більше значення для фінансової та операційної стійкості бізнесу. КУА та іншим підконтрольним суб’єктам варто оцінити внутрішні процедури контролю й заздалегідь визначити потенційні зони ризику.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Коли можуть запрацювати нові правила</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Законопроєкт № 16137 зареєстровано у Верховній Раді 12 жовтня 2026 року. На даний час документ перебуває на опрацюванні в парламентському комітеті. Отже, запропоновані положення ще не є чинними нормами законодавства.</p>



<p class="wp-block-paragraph">За проєктом, закон має набрати чинності 1 січня 2028 року, хоча для окремих положень передбачені інші дати набрання чинності. Чинний Закон України «Про інститути спільного інвестування» пропонується визнати таким, що втрачає чинність, з 1 січня 2042 року.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Ці строки та положення можуть змінитися під час парламентського розгляду.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Тому учасникам ринку варто стежити не лише за датою можливого ухвалення документа, а й за остаточним змістом перехідних положень, ліцензійних вимог та правил для окремих категорій фондів.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Що варто зробити бізнесу вже зараз</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Попри те що законопроєкт ще не ухвалений, його потенційний вплив достатньо значний, щоб почати попередню підготовку.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Компаніям з управління активами доцільно оцінити майбутні ліцензійні вимоги, потребу в капіталі та відповідність внутрішніх процедур запропонованій моделі. Власникам фондів — проаналізувати перспективи кожної структури, можливість реорганізації або ліквідації та витрати на перехід. Інвесторам — звернути увагу на те, як зміни можуть вплинути на управління активами, захист їхніх інтересів і доступні інструменти інвестування.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Бізнесу, який планує створення нових фондів або залучення коштів через інститути спільного інвестування, варто врахувати запропоновану заборону на емісію акцій корпоративних та інвестиційних сертифікатів пайових фондів із дня набрання законом чинності.</p>



<p class="has-medium-font-size wp-block-paragraph"><strong>Реформа як передумова розвитку ринку капіталу</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Законопроєкт № 16137 можна розглядати як спробу перебудувати систему інвестиційних фондів в Україні відповідно до європейських підходів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Він передбачає нову класифікацію фондів, спеціалізовані інструменти інвестування, диференційовані вимоги до компаній з управління активами та посилення відповідальності за окремі порушення.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Якщо реформу буде реалізовано послідовно, вона може розширити можливості для колективного інвестування та створити додаткові механізми залучення капіталу.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Проте результат залежатиме не лише від тексту закону, а й від якості його практичного впровадження, пропорційності регуляторних вимог та передбачуваності нагляду.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для чинних учасників ринку головне завдання зараз — не робити передчасних висновків, але й не ігнорувати масштаб запропонованих змін.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Завчасна оцінка наслідків допоможе підготуватися до нової моделі регулювання та прийняти обґрунтовані рішення, якщо законопроєкт буде ухвалено.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Спеціально для Oboz.ua</strong></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
