Новий етап має бюджет 25 мільйонів євро і триватиме до січня 2029 року.

Програма продовжить підтримку реформ у п’яти ключових сферах:

• бюджетне планування та державний внутрішній фінансовий контроль;
• публічні закупівлі;
• збір доходів (податки та митниця);
• горизонтальні функції врядування;
• зовнішній аудит та парламентський нагляд.

У Фазі III особлива увага приділятиметься поступовому узгодженню з acquis ЄС, зміцненню інституційної спроможності та розвитку цифрових і взаємосумісних систем, необхідних для майбутньої участі України в Єдиному ринку ЄС. Програма також продовжуватиме підтримувати реформи, що підвищують прозорість, підзвітність, якість надання послуг та ефективність використання державних ресурсів.

Помітним елементом нового етапу є розширення партнерства: до багаторічного консорціуму під керівництвом Центрального агентства управління проєктами (CPMA) приєднуються нові партнери з виконання – Expertise France та Solidarity Fund PL. За оцінкою Заступника Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Юрія Драганчука, синергія з цими партнерами посилить цифрову трансформацію митниці та податкової служби, покращить управління ліквідністю та наблизить законодавство України до стандартів ЄС і FATF. Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова наголосила, що реформи у сфері управління державними фінансами є ключовими для процесу вступу України до ЄС та її довгострокової стійкості.

Серед найважливіших досягнень попередніх етапів Програми – підтримка приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту та впровадження Нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS), запровадження програми Авторизованого економічного оператора (АЕО), розробка нового Митного кодексу, узгодженого з Митним кодексом ЄС, імплементація міжнародних стандартів автоматичного обміну податковою інформацією, модернізація ІТ-систем податкової та митниці, розробка цифрових інструментів бюджетного планування, зміцнення державного внутрішнього фінансового контролю, а також підтримка реформ у сфері публічних закупівель і зовнішнього аудиту.

Розберемося в чому різниця між Defence City і Дія City і чи можна їх поєднувати.

Defence City і Дія City часто згадують разом, адже обидва режими створені державою як інструменти економічного розвитку. Втім, їхня логіка, цільова аудиторія та рівень державного втручання принципово відрізняються.

Якщо говорити про Дія City, то це про – свободу бізнесу (мінімум втручання держави), про ставку на приватну ініціативу та глобальні ринки. Щодо Defence City, то це про партнерство держави й бізнесу з посиленим контролем та про ставку на безпеку, стабільність і серійне виробництво оборонної промисловості.

Порівняльна таблиця

Для кожного режиму застосовуються свої податкові моделі, які на практиці мають свої відмінності:

Дія City: податкова модель для сервісного та ІТ-бізнесу

Податок на виведений капітал – 9%

У Дія City діє спеціальний режим оподаткування прибутку:

• 9% сплачується лише при виведенні коштів (дивіденди, роялті, непрофільні виплати);
• нерозподілений прибуток не підлягає оподаткуванню до моменту його виведення.

Тобто, компанія може накопичувати капітал, інвестувати в розвиток або масштабування без негайного податкового навантаження. Це вигідно для компанії з високою маржинальністю та для бізнесів, що планують контрольоване виведення прибутку.

ПДФО 5% + ЄСВ з мінімальної зарплати

Для працівників і гіг-спеціалістів:

• 5% ПДФО замість стандартних 18%;
• ЄСВ нараховується лише з мінімальної зарплати, незалежно від фактичного доходу.

Таким чином відбувається значне зниження податкового навантаження на фонд оплати праці. Від цього виграють ІТ-компанії, стартапи та бізнеси з великою кількістю високооплачуваних спеціалістів та суттєво знижує собівартість виробництва БПЛА.

Фокус на експорт послуг

• стандартний режим ПДВ;
• більшість ІТ-послуг експортуються без ПДВ.

Дія City ідеально підходить для експорту послуг, софту, R&D і digital-продуктів, де ключова цінність – людський капітал, а не обладнання.

Defence City: податкова модель для індустріального та оборонного виробництва

Податок на прибуток – 0% або знижений
Для резидентів Defence City застосовується нульова або пільгова ставка податку на прибуток у межах оборонної діяльності за умови дотримання критеріїв режиму, прибуток, що реінвестується, не оподатковується. Це дає змогу максимально спрямувати фінансові ресурси в обладнання, виробничі лінії, R&D, локалізацію компонентів тощо. Від цього найбільше виграють виробники з високими капітальними витратами, бізнеси, що працюють на серійне виробництво.

Пільги з ПДВ

• пільговий або спеціальний режим ПДВ для оборонної продукції;
• прискорене відшкодування ПДВ;
• зниження ризику блокування податкових накладних.

Пільги на імпорт

• звільнення від ввізного мита;
• відстрочка або звільнення від ПДВ на імпорт обладнання;
• спрощені митні процедури.

Ці умови дають колосальне зниження вартості запуску або розширення виробництва на десятки відсотків.

Кожен режим має свої ризики та обмеження, через що перед резидентами постає більше питання. Так, у  Defence City – це високий рівень контролю, складні процедури допуску, залежність від державного замовника. Для Дія City – відсутність індустріальної підтримки, немає пріоритету у держконтрактах.

Важливим є момент, що поєднання режимів Defence City і Дія City не можливе в межах однієї й тієї самої юридичної особи. Тобто, різні юрособи, з чітким розмежування діяльності, тобто одна компанія відноситься до оборонної діяльності (Defence City), інша до ІТ-послуги та розробки (Дія City), між ними можуть бути договірні відносини (ліцензії, R&D-контракти, трансфер IP тощо). Але ні в якому разі не можна допускати змішування в одній юрособі, що створить ризик втрати статусу в обох режимах.

Для вирішення цього питання вже використовують наступні моделі  – це участь обох компаній у холдинговій структурі, shared services (бухгалтерія, HR, IT), ліцензування розробок, спільні інженерні команди (з розмежуванням доступів).

Саме таку модель уже обирають miltech-компанії (дрони, РЕБ, системи управління).

Чого очікувати далі

У середньостроковій перспективі держава може формалізувати механізм сумісного використання режимів та дозволити спрощений перехід між ними, або запровадити спеціальні правила для dual-use бізнесів.

Як ми бачимо, поєднання можливе, але за певних умов через різні юридичні особи, з чітким функціональним поділом та з підвищеною увагою до комплаєнсу.

Defence City та Дія City – це не конкуренти, а два різні інструменти державної економічної політики, кожен із яких працює у своїй ніші.

У контексті запуску спеціального режиму Defence City окремого значення набуває аудит, як інструмент підтвердження коректності застосування податкових і регуляторних пільг. AC Crowe Ukraine надає повний спектр аудиторських послуг для оборонних та технологічних компаній, зокрема фінансовий, податковий та комплаєнс-аудит, а також pre-audit перед входом у режим Defence City.

Проведення аудиту дозволяє компаніям своєчасно виявити ризики, забезпечити чітке розмежування оборонної та не-оборонної діяльності, підтвердити правомірність використання пільг і підготуватися до державних перевірок, держконтрактів та залучення інвестицій. У поєднанні з консультаційним супроводом аудит стає ключовим елементом стабільного та прозорого розвитку бізнесу в межах Defence City і Дія City.