<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Аудит &#8211; AC Crowe Ukraine</title>
	<atom:link href="https://croweac.com.ua/uk/category/novyny/audyt/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://croweac.com.ua</link>
	<description>Member of Crowe Global</description>
	<lastBuildDate>Wed, 11 Nov 2026 10:06:30 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=7.1.4</generator>

<image>
	<url>https://croweac.com.ua/wp-content/uploads/2020/11/favicon.png</url>
	<title>Аудит &#8211; AC Crowe Ukraine</title>
	<link>https://croweac.com.ua</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Оновлено правила спрощеного бухобліку та фінансової звітності: що змінюється з 1 січня 2027 року (накази Мінфіну № 483 і № 520)</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/onovleno-pravyla-sproshhenogo-buhobliku-ta-finansovoyi-zvitnosti-shho-zminyuyetsya-z-1-sichnya-2027-roku-nakazy-minfinu-%e2%84%96-483-i-%e2%84%96-520/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 10 Nov 2026 07:45:35 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Аудит]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6674</guid>

					<description><![CDATA[Міністерство фінансів України наказом від 15.09.2026 №483, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.09.2026 за №1304/46698, оновило правила складання спрощеної фінансової звітності та застосування спрощеного Плану рахунків. Додаткові уточнення до цього наказу внесено наказом Мінфіну від 02.10.2026 №520. Зміни застосовуються з 1 січня 2027 року, але не раніше дня офіційного опублікування. Нововведення стосуються насамперед чотирьох категорій [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">Міністерство фінансів України наказом від 15.09.2026 №483, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.09.2026 за №1304/46698, оновило правила складання спрощеної фінансової звітності та застосування спрощеного Плану рахунків. Додаткові уточнення до цього наказу внесено наказом Мінфіну від 02.10.2026 №520. Зміни застосовуються з 1 січня 2027 року, але не раніше дня офіційного опублікування.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Нововведення стосуються насамперед чотирьох категорій юридичних осіб –мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких (неприбуткових) товариств та представництв іноземних суб&#8217;єктів господарювання, тобто тих, хто складає спрощену фінансову звітність за НП(С)БО 25 (форми № 1-м і № 2-м для малих підприємств, № 1-мс і № 2-мс для мікропідприємств) та має право застосовувати спрощений План рахунків, затверджений наказом Мінфіну від 19.04.2001 № 186. Окремі зміни торкнулися також форм звітності середніх і великих підприємств.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Зміни у спрощеній фінансовій звітності.</strong> Найважливіша для практики новація має процедурний характер: методи оцінки та порядок обліку, передбачені пунктом 7 НП(С)БО 25 (облік необоротних активів лише за первісною вартістю без урахування зменшення корисності та переоцінки, нестворення забезпечень наступних витрат і платежів, включення поточної дебіторської заборгованості до підсумку балансу за фактичною сумою), залишаються доступними, однак обраний варіант потрібно буде зафіксувати в наказі про облікову політику. Крім того:</p>



<ul class="wp-block-list">
<li>у формі № 1-м статтю «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» доповнено словом «продукцію»;</li>



<li>запроваджено окрему статтю «Капітал у дооцінках» (рядок 1405 форми № 1-м), яка охоплює дооцінку необоротних активів і фінансових інструментів;</li>



<li>розмежовано показники, що раніше відображалися в одному розділі: довгострокові зобов&#8217;язання (рядок 1500), довгострокові забезпечення (рядок 1520) і цільове фінансування (рядок 1525);</li>



<li>у формі № 2-м з&#8217;явився рядок 2130 «Адміністративні витрати», у зв&#8217;язку з чим змінено формулу рядка 2285 «Разом витрати»;</li>



<li>у формі № 1-мс запроваджено окремі рядки 1005 «Незавершені капітальні інвестиції» та 1020 «Довгострокові біологічні активи», а нематеріальні активи відтепер показуються окремою статтею з розкриттям первісної вартості (рядок 1001) і накопиченої амортизації (рядок 1002); до підсумку балансу включається залишкова вартість (рядок 1000).</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Зміни у спрощеному Плані рахунків.</strong> Вони спрямовані переважно на розмежування обліку нематеріальних активів, складових власного капіталу, цільового фінансування, доходів і витрат. Запроваджено нові рахунки 12 «Нематеріальні активи», 41 «Капітал у дооцінках», 42 «Додатковий капітал», 43 «Резервний капітал», 71 «Інший операційний дохід», 92 «Адміністративні витрати» та 94 «Інші витрати операційної діяльності». Водночас уточнено призначення чинних рахунків: із рахунку 10 вилучено згадку про нематеріальні активи, рахунок 31 охоплюватиме також електронні гроші, рахунок 47 більше не включатиме цільове фінансування та цільові надходження, рахунок 55 перейменовано на «Довгострокові зобов&#8217;язання» з обліком на ньому й відстрочених податкових зобов&#8217;язань, а також деталізовано зміст рахунків 13, 15, 16, 40, 48, 64, 66, 70, 74, 90 і 97.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Зміни для середніх і великих підприємств</strong> є значно вужчими та стосуються реквізитів і підписів у формі № 5 «Примітки до річної фінансової звітності», додатку 1 до НП(С)БО 29 (форма № 6) та додатках 1 і 2 до НП(С)БО 1. Зокрема, замість коду за КОПФГ зазначатиметься організаційно-правова форма за Словником організаційно-правових форм юридичних осіб, вид діяльності наводитиметься за КВЕД-2010 та/або NACE 2.1-UA, реквізит «Адреса» замінено на «Місцезнаходження», а підписувати звітність, крім головного бухгалтера, зможе також особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. На порядок ведення обліку та складання звітності ці уточнення не впливають.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Підготовку до застосування оновлених правил доцільно розпочати завчасно. Малим і мікропідприємствам варто переглянути накази про облікову політику та зафіксувати в них обрані спрощення за пунктом 7 НП(С)БО 25, оновити робочий план рахунків з урахуванням нових рахунків, налаштувати аналітичний облік так, щоб забезпечити окреме відображення капіталу в дооцінках, довгострокових зобов&#8217;язань, забезпечень і цільового фінансування, а також узгодити ці зміни з налаштуваннями облікових програм до початку 2027 року.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Уряд затвердив план запровадження звітності зі сталого розвитку на 2027–2030 роки</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/uryad-zatverdyv-plan-zaprovadzhennya-zvitnosti-zi-stalogo-rozvytku-na-2027-2030-roky/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 03 Nov 2026 09:02:45 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Аудит]]></category>
		<category><![CDATA[Еко-статті]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6662</guid>

					<description><![CDATA[Кабінет Міністрів України затвердив операційний план на 2027–2030 роки з реалізації Стратегії запровадження звітності підприємств зі сталого розвитку. Документ продовжує реформу корпоративної звітності та має наблизити українське законодавство до права Європейського Союзу. Стратегію запровадження звітності підприємств зі сталого розвитку Уряд схвалив у жовтні 2024 року. Попередній операційний план на 2024–2026 роки заклав основу реформи. Зокрема, [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph"><em>Кабінет Міністрів України затвердив операційний план на 2027–2030 роки з реалізації Стратегії запровадження звітності підприємств зі сталого розвитку. Документ продовжує реформу корпоративної звітності та має наблизити українське законодавство до права Європейського Союзу.</em></p>



<p class="wp-block-paragraph">Стратегію запровадження звітності підприємств зі сталого розвитку Уряд схвалив у жовтні 2024 року. Попередній операційний план на 2024–2026 роки заклав основу реформи. Зокрема, до Верховної Ради було подано законопроєкти №15538 щодо звітності зі сталого розвитку та №15540 щодо аудиторської діяльності. Новий план продовжує цю роботу.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Ключовий напрям на 2027–2030 роки</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Головними завданнями плану визначено:</p>



<ul class="wp-block-list">
<li>формування нормативної бази для застосування підприємствами Європейських стандартів звітності зі сталого розвитку (ESRS);</li>



<li>запровадження єдиного електронного формату подання такої звітності.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Заходи операційного плану</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Крім того, план передбачає:</p>



<ul class="wp-block-list">
<li>визначення порядку подання та оприлюднення звітності зі сталого розвитку;</li>



<li>удосконалення вимог до аудиторської діяльності для якісного надання послуг із впевненості щодо такої звітності;</li>



<li>розвиток механізмів контролю якості відповідних аудиторських послуг;</li>



<li>подальшу підготовку бізнесу до нових вимог звітування.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Що таке ESRS</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Європейські стандарти звітності зі сталого розвитку вимагають від підприємств розкривати інформацію про їхній істотний вплив на довкілля та суспільство. Також підприємства мають показувати, як питання сталого розвитку впливають на їхній розвиток, ефективність і фінансовий стан.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Очікувані результати</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Реалізація плану має привести законодавство України у відповідність до вимог ЄС. Користувачі звітності отримають достовірну та об&#8217;єктивну інформацію про діяльність підприємств, а український бізнес — рівні умови для виходу на міжнародні ринки капіталу. Це також має сприяти залученню інвестицій.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Звітність зі сталого розвитку та її аудит є ключовими показниками кластера 2 «Внутрішній ринок» у процесі вступу України до ЄС.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Як підготуватися</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Підприємствам варто вже зараз оцінити свою готовність до нових вимог: проаналізувати наявні дані щодо впливу на довкілля та суспільство, визначити відповідальних і налагодити процеси збору інформації. Фахівці AC Crowe Ukraine готові допомогти з оцінкою готовності до звітності зі сталого розвитку та з послугами з впевненості щодо такої звітності.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Джерело: <a href="https://www.mof.gov.ua/uk/news/uriad_zatverdiv_plan_zaprovadzhennia_zvitnosti_zi_stalogo_rozvitku_na_20272030_roki-5994" target="_blank" rel="noopener">Міністерство фінансів України</a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Запущено Фазу III Програми EU4PFM: підтримка реформ управління державними фінансами та євроінтеграції України на 2026-2029 роки</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/zapushheno-fazu-iii-programy-eu4pfm-pidtrymka-reform-upravlinnya-derzhavnymy-finansamy-ta-yevrointegracziyi-ukrayiny-na-2026-2029-roky/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 24 Jun 2026 07:13:42 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Аудит]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=6284</guid>

					<description><![CDATA[11 червня 2026 року Європейський Союз та Україна оголосили про запуск Фази III Програми підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), спираючись на семирічну співпрацю з модернізації інституцій публічних фінансів та просування європейської інтеграції України. З моменту запуску у 2019 році EU4PFM є однією з флагманських програм ЄС із підтримки реформ управління державними фінансами в [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">11 червня 2026 року Європейський Союз та Україна оголосили про запуск Фази III Програми підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), спираючись на семирічну співпрацю з модернізації інституцій публічних фінансів та просування європейської інтеграції України. З моменту запуску у 2019 році EU4PFM є однією з флагманських програм ЄС із підтримки реформ управління державними фінансами в Україні.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Новий етап має бюджет 25 мільйонів євро і триватиме до січня 2029 року. </p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Програма продовжить підтримку реформ у п’яти ключових сферах:</strong></p>



<ul class="wp-block-list">
<li>бюджетне планування та державний внутрішній фінансовий контроль;</li>



<li>публічні закупівлі;</li>



<li>збір доходів (податки та митниця);</li>



<li>горизонтальні функції врядування;</li>



<li>зовнішній аудит та парламентський нагляд.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph">У Фазі III особлива увага приділятиметься поступовому узгодженню з acquis ЄС, зміцненню інституційної спроможності та розвитку цифрових і взаємосумісних систем, необхідних для майбутньої участі України в Єдиному ринку ЄС. Програма також продовжуватиме підтримувати реформи, що підвищують прозорість, підзвітність, якість надання послуг та ефективність використання державних ресурсів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Помітним елементом нового етапу є розширення партнерства: до багаторічного консорціуму під керівництвом Центрального агентства управління проєктами (CPMA) приєднуються нові партнери з виконання – Expertise France та Solidarity Fund PL. За оцінкою Заступника Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Юрія Драганчука, синергія з цими партнерами посилить цифрову трансформацію митниці та податкової служби, покращить управління ліквідністю та наблизить законодавство України до стандартів ЄС і FATF. Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова наголосила, що реформи у сфері управління державними фінансами є ключовими для процесу вступу України до ЄС та її довгострокової стійкості.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Серед найважливіших досягнень попередніх етапів Програми – підтримка приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту та впровадження Нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS), запровадження програми Авторизованого економічного оператора (АЕО), розробка нового Митного кодексу, узгодженого з Митним кодексом ЄС, імплементація міжнародних стандартів автоматичного обміну податковою інформацією, модернізація ІТ-систем податкової та митниці, розробка цифрових інструментів бюджетного планування, зміцнення державного внутрішнього фінансового контролю, а також підтримка реформ у сфері публічних закупівель і зовнішнього аудиту.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Defence City vs Дія City: у чому різниця і для кого який режим</title>
		<link>https://croweac.com.ua/uk/defence-city-vs-diya-city-u-chomu-riznyczya-i-dlya-kogo-yakyj-rezhym/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[croweacadmin]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 26 Feb 2026 12:17:24 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Аудит]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://croweac.com.ua/?p=5304</guid>

					<description><![CDATA[Уряд України офіційно запустив спеціальний правовий режим Defence City &#8211; нову модель підтримки та розвитку оборонної промисловості. Відповідний пакет рішень уже затверджено, а режим почав діяти з 5 січня 2026 року. Його мета &#8211; створити сприятливі умови для масштабування виробництва озброєння та військових технологій в Україні. Розберемося в чому різниця між Defence City і Дія [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">Уряд України офіційно запустив спеціальний правовий режим Defence City &#8211; нову модель підтримки та розвитку оборонної промисловості. Відповідний пакет рішень уже затверджено, а режим почав діяти з 5 січня 2026 року. Його мета &#8211; створити сприятливі умови для масштабування виробництва озброєння та військових технологій в Україні.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Розберемося в чому різниця між Defence City і Дія City і чи можна їх поєднувати.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Defence City і Дія City часто згадують разом, адже обидва режими створені державою як інструменти економічного розвитку. Втім, їхня логіка, цільова аудиторія та рівень державного втручання принципово відрізняються.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Якщо говорити про Дія City, то це про &#8211; свободу бізнесу (мінімум втручання держави), про ставку на приватну ініціативу та глобальні ринки. Щодо Defence City, то це про партнерство держави й бізнесу з посиленим контролем та про ставку на безпеку, стабільність і серійне виробництво оборонної промисловості.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Порівняльна таблиця</p>



<figure class="wp-block-table"><table class="has-fixed-layout"><tbody><tr><td><strong>Критерій</strong></td><td><strong>Defence City</strong></td><td><strong>Дія City</strong></td></tr><tr><td>Ціль</td><td>Розвиток оборонної промисловості</td><td>Розвиток ІТ та креативної економіки, виробники БПЛА</td></tr><tr><td>Хто може бути резидентом</td><td>Оборонні виробники, dual-use, R&amp;D</td><td>IT-компанії, стартапи, R&amp;D</td></tr><tr><td>Роль держави</td><td>Активна, стратегічна</td><td>Мінімальна, сервісна</td></tr><tr><td>Контроль</td><td>Посилений (безпека, експорт, доступ)</td><td>Мінімальний</td></tr><tr><td>Податок на прибуток</td><td>0% або пільговий (реінвестування)</td><td>9% (ПнВК)</td></tr><tr><td>ПДВ</td><td>Пільговий / спецрежим</td><td>Пільговий / спецрежим</td></tr><tr><td>Митні пільги</td><td>Так (обладнання, компоненти)</td><td>Ні</td></tr><tr><td>Держзамовлення</td><td>Пріоритетний доступ</td><td>Відсутній</td></tr><tr><td>Безпекові вимоги</td><td>Високі</td><td>Відсутні</td></tr><tr><td>Експортний контроль</td><td>Спрощений, але обов’язковий</td><td>Не застосовується</td></tr><tr><td>Географія</td><td>Переважно Україна</td><td>Глобальна</td></tr><tr><td>Кадрова модель</td><td>Інженери, виробництво</td><td>Гіг-контракти, IT</td></tr></tbody></table></figure>



<p class="wp-block-paragraph">Для кожного режиму застосовуються свої податкові моделі, які на практиці мають свої відмінності:</p>



<p class="wp-block-paragraph">Дія City: податкова модель для сервісного та ІТ-бізнесу</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Податок на виведений капітал &#8211; 9%</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">У Дія City діє спеціальний режим оподаткування прибутку:</p>



<ul class="wp-block-list">
<li>9% сплачується лише при виведенні коштів (дивіденди, роялті, непрофільні виплати);</li>



<li>нерозподілений прибуток не підлягає оподаткуванню до моменту його виведення.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph">Тобто, компанія може накопичувати капітал, інвестувати в розвиток або масштабування без негайного податкового навантаження. Це вигідно для компанії з високою маржинальністю та для бізнесів, що планують контрольоване виведення прибутку.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>ПДФО 5% + ЄСВ з мінімальної зарплати</strong></p>



<p class="wp-block-paragraph">Для працівників і гіг-спеціалістів:</p>



<ul class="wp-block-list">
<li>5% ПДФО замість стандартних 18%;</li>



<li>ЄСВ нараховується лише з мінімальної зарплати, незалежно від фактичного доходу.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph">Таким чином відбувається значне зниження податкового навантаження на фонд оплати праці. Від цього виграють ІТ-компанії, стартапи та бізнеси з великою кількістю високооплачуваних спеціалістів та суттєво знижує собівартість виробництва БПЛА.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Фокус на експорт послуг</strong></p>



<ul class="wp-block-list">
<li>стандартний режим ПДВ;</li>



<li>більшість ІТ-послуг експортуються без ПДВ.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph">Дія City ідеально підходить для експорту послуг, софту, R&amp;D і digital-продуктів, де ключова цінність &#8211; людський капітал, а не обладнання.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Defence City: податкова модель для індустріального та оборонного виробництва</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Податок на прибуток &#8211; 0% або знижений<br></strong>Для резидентів Defence City застосовується нульова або пільгова ставка податку на прибуток у межах оборонної діяльності за умови дотримання критеріїв режиму, прибуток, що реінвестується, не оподатковується. Це дає змогу максимально спрямувати фінансові ресурси в обладнання, виробничі лінії, R&amp;D, локалізацію компонентів тощо. Від цього найбільше виграють виробники з високими капітальними витратами, бізнеси, що працюють на серійне виробництво.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Пільги з ПДВ</strong></p>



<ul class="wp-block-list">
<li>пільговий або спеціальний режим ПДВ для оборонної продукції;</li>



<li>прискорене відшкодування ПДВ;</li>



<li>зниження ризику блокування податкових накладних.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph"><strong>Пільги на імпорт</strong></p>



<ul class="wp-block-list">
<li>звільнення від ввізного мита;</li>



<li>відстрочка або звільнення від ПДВ на імпорт обладнання;</li>



<li>спрощені митні процедури.</li>
</ul>



<p class="wp-block-paragraph">Ці умови дають колосальне зниження вартості запуску або розширення виробництва на десятки відсотків.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Кожен режим має свої ризики та обмеження, через що перед резидентами постає більше питання. Так, у  Defence City – це високий рівень контролю, складні процедури допуску, залежність від державного замовника. Для Дія City &#8211; відсутність індустріальної підтримки, немає пріоритету у держконтрактах.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Важливим є момент, що поєднання режимів Defence City і Дія City не можливе в межах однієї й тієї самої юридичної особи. Тобто, різні юрособи, з чітким розмежування діяльності, тобто одна компанія відноситься до оборонної діяльності (Defence City), інша до ІТ-послуги та розробки (Дія City), між ними можуть бути договірні відносини (ліцензії, R&amp;D-контракти, трансфер IP тощо). Але ні в якому разі не можна допускати змішування в одній юрособі, що створить ризик втрати статусу в обох режимах.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Для вирішення цього питання вже використовують наступні моделі&nbsp; &#8211; це участь обох компаній у холдинговій структурі, shared services (бухгалтерія, HR, IT), ліцензування розробок, спільні інженерні команди (з розмежуванням доступів).</p>



<p class="wp-block-paragraph">Саме таку модель уже обирають miltech-компанії (дрони, РЕБ, системи управління).</p>



<p class="wp-block-paragraph">Чого очікувати далі</p>



<p class="wp-block-paragraph">У середньостроковій перспективі держава може формалізувати механізм сумісного використання режимів та дозволити спрощений перехід між ними, або запровадити спеціальні правила для dual-use бізнесів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Як ми бачимо, поєднання можливе, але за певних умов через різні юридичні особи, з чітким функціональним поділом та з підвищеною увагою до комплаєнсу.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Defence City та Дія City &#8211; це не конкуренти, а два різні інструменти державної економічної політики, кожен із яких працює у своїй ніші.</p>



<p class="wp-block-paragraph">У контексті запуску спеціального режиму Defence City окремого значення набуває аудит, як інструмент підтвердження коректності застосування податкових і регуляторних пільг. AC Crowe Ukraine надає повний спектр аудиторських послуг для оборонних та технологічних компаній, зокрема фінансовий, податковий та комплаєнс-аудит, а також pre-audit перед входом у режим Defence City.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Проведення аудиту дозволяє компаніям своєчасно виявити ризики, забезпечити чітке розмежування оборонної та не-оборонної діяльності, підтвердити правомірність використання пільг і підготуватися до державних перевірок, держконтрактів та залучення інвестицій. У поєднанні з консультаційним супроводом аудит стає ключовим елементом стабільного та прозорого розвитку бізнесу в межах Defence City і Дія City.</p>



<p class="wp-block-paragraph"><a id="_msocom_1"></a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
