Загальним нормативним актом, який регулює екологічні податки та рентну плату, є Податковий кодекс України (ПКУ). У ньому містяться деталі щодо:

• Екологічного податку (розділ XIII);
• Рентної плати за використання природних ресурсів (розділ XIV).

Важливі моменти:

• Екологічний податок: стосується забруднення навколишнього середовища підприємствами, а також використання водних, земельних та інших природних ресурсів (повітря, відходи).
• Рентна плата: визначається за користування природними ресурсами (нафти, газу, води, лісів тощо), а також за експлуатацію надр (видобуток корисних копалин).

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»

Цей закон є основним нормативно-правовим актом, що регулює охорону довкілля та визначає основи екологічної політики країни. Він також закріплює принципи екологічного обов’язку та фінансової відповідальності за забруднення навколишнього середовища, що є підставою для справляння екологічних податків.

Юридична різниця між екологічним податком, рентною платою та штрафом за шкоду довкіллю полягає в їхньому правовому статусі, цілях, підставах для нарахування і правовому механізмі їх сплати. Ось як ці три категорії відрізняються одна від одної:

Розрахунок екологічного податку за утворення відходів

Податок за утворення відходів обчислюється на основі обсягу утворених відходів (в тоннах) та ставок податку за кожну категорію відходів.

Алгоритм розрахунку:

• Визначити обсяг утворених відходів в тоннах за кожною категорією.
• Застосувати ставки екологічного податку для кожної категорії відходів.
• Для кожної категорії відходів розрахувати суму податку:
• Підсумувати всі суми податків за кожну категорію відходів.

Детальніше можете ознайомитися за посиланням: https://ukraine-oss.com/yak-rozrahuvaty-ekologichnyy-podatok-za-utvorennya-vidhodiv/

Так, в умовах інтегрованого довкіллєвого дозволу визначаються гранично допустимі викиди для речовин, вібрації, тепла, шуму, інших фізичних та біологічних факторів, які вивільнятимуться внаслідок діяльності установки, згідно з висновками найкращих доступних технологій та методів управління, а для викидів, які не включені до таких висновків, а також у разі відсутності затверджених висновків найкращих доступних технологій та методів управління – екологічними нормативами. 

Переліки забруднюючих речовин, фізичних та біологічних факторів, які підлягають регулюванню, затверджуються Кабінетом Міністрів України:

В рамках впровадження реформи запобігання промислового забруднення Міндовкілля активно розробляє підзаконну нормативну базу.

Детальніше можете ознайомитися за посиланням: https://ukraine-oss.com/integrovanyj-dovkilyevyj-dozvil-yaki-zabrudnyuyuchi-rechovyny-ta-faktory-pidlyagayut-kontrolyu-2/

Правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є:

• надання завідомо неправдивих чи неповних відомостей про вплив на довкілля планованої діяльності;
• порушення встановленої законодавством процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, у тому числі порядку інформування громадськості та порядку проведення громадського обговорення і врахування його результатів;
• неврахування у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності;
• підготовка завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи завідомо неправдивого висновку з оцінки впливу на довкілля;
• незаконне втручання у підготовку та надання висновку з оцінки впливу на довкілля;
• провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності;
• недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проєктах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші правопорушення у сфері оцінки впливу на довкілля.

Особи, винні в порушенні законодавства про оцінку впливу на довкілля, притягуються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

Детальніше можете ознайомитися за посиланням: https://ukraine-oss.com/yaki-yurydychni-naslidky-dlya-pidpryyemstva-yakshho-proignoruvaty-proczeduru-ovd-3/

Проєкт документа спрямований на приведення чинної форми декларації, затвердженої наказом Мінфіну від 17.08.2015 № 715, у відповідність до останніх змін податкового законодавства. Йдеться, зокрема, про норми Законів України від 16.07.2025 № 4536-IX та від 21.08.2025 № 4577-IX. Окрім цього, зміни мають на меті підвищення якості інформаційного забезпечення адміністрування екологічного податку, зокрема в частині даних про дозвільні документи та інтегровані довкіллєві дозволи.

Ключові запропоновані зміни:

Проєктом передбачено такі основні нововведення:

• Оптимізація складу інформації у декларації.
  Пропонується виключити з форми декларації реквізит щодо коду КАТОТТГ за місцем обліку платника (місцезнаходження контролюючого органу). Така інформація не використовується в процесі адміністрування екологічного податку, тому визнається надлишковою.
• Розширення інформаційного наповнення додатків.
  Додатки 1–6 до декларації планується доповнити відомостями про дозвільні документи або інтегровані довкіллєві дозволи. Зокрема, передбачено відображення:

• найменування органу, що видав дозвіл;
• номера та дати його видачі;
• строку дії документа.

Таке доповнення дозволить контролюючим органам отримувати більш повну інформацію про діяльність суб’єктів господарювання, яка впливає на довкілля, та ефективніше адмініструвати екологічний податок.

Запропоновані зміни мають технічний і водночас практичний характер: з одного боку – спрощується форма декларації за рахунок вилучення зайвих реквізитів, з іншого – посилюється контрольна функція через розширення інформації про екологічні дозволи.

Держмитслужба зазначає, що відповідний підрозділ функціонує на базі Координаційно-моніторингової митниці та здійснює опрацювання декларацій, визначених автоматизованою системою управління ризиками. Перевірка проводиться централізовано, незалежно від митниці подання декларації, що, за позицією служби, має забезпечити уніфікований підхід до виконання митних формальностей і виявлення потенційних ризиків.

Відбір декларацій для такого контролю здійснюватиметься в автоматичному режимі із застосуванням випадкового відбору. Рівень селективності встановлено на рівні до 40% від загальної кількості декларацій за відповідними товарними позиціями. Строк проведення цього етапу моніторингу визначено з 1 квітня по 30 червня 2026 року.

Фактично рішення свідчить про посилення митного контролю щодо окремих категорій товарів аграрного призначення в період посівного сезону. Для суб’єктів ЗЕД це сигнал заздалегідь перевірити коректність класифікації товарів, опису в деклараціях, супровідних документів та інших відомостей, які можуть бути предметом митного аналізу в межах ризик-орієнтованого контролю.

Окремо Держмитслужба навела результати попереднього етапу пілотного проєкту, який стосувався митного оформлення вживаних транспортних засобів, що переміщувалися із застосуванням преференційного режиму митної торгівлі. За даними служби, з початку 2026 року в межах цього етапу було виконано митні формальності більш ніж за 1,8 тис. декларацій та забезпечено донарахування митних платежів на суму понад 12 млн грн.

Ми продовжуємо впроваджувати рішення, що поєднують операційну стійкість бізнесу та відповідальне ставлення до ресурсів.

Одним із таких кроків стало встановлення інверторів в офісі – технології, що забезпечує безперебійне живлення без шкідливих викидів.

Це дозволяє нам зменшувати шкідливий вплив на довкілля та водночас підтримувати стабільну роботу команди навіть в умовах нестабільної енергосистеми.

Адже відповідальність бізнесу – це не лише про результат, а й про підхід до сталого розвитку, навіть у складні часи!

Правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є:

1. Надання завідомо неправдивих чи неповних відомостей про вплив на довкілля планованої діяльності;

2. Порушення встановленої законодавством процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, у тому числі порядку інформування громадськості та порядку проведення громадського обговорення і врахування його результатів;

3. Неврахування у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності;

4. Підготовка завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи завідомо неправдивого висновку з оцінки впливу на довкілля;

5. Незаконне втручання у підготовку та надання висновку з оцінки впливу на довкілля;

6. Провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності;

7. Недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти;

Особи, винні в порушенні законодавства про оцінку впливу на довкілля, притягуються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

Форма та вимоги до змісту базового звіту, оцінки стану забруднення земель та підземних вод, перелік небезпечних речовин, а також методика оцінки стану забруднення земель та підземних вод затверджуються Міндовкілля.

Детальніше можете ознайомитися за посиланням: https://ukraine-oss.com/bazovyj-zvit-do-integrovanogo-dovkillyevogo-dozvolu-pokrokovyj-algorytm-zi-skladannya/

Екологічний податок залишається податком за факт негативного впливу, а не за наявність дозволу.

У 2026 році екологічний податок стягується за:

• Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
• Розміщення відходів.
• Скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.
• Утворення та зберігання радіоактивних відходів.

Ключовий зсув 2026 року

Податкова база все частіше перевіряється через зіставлення:

• Дозволів (на викиди, спецводокористування, управління відходами).
• Матеріалів ОВД.
• Звітів МЗВ (моніторинг, звітність, верифікація).
• Первинних технологічних даних.
• Електронної екозвітності.

Податкова декларація повинна бути підписана:

1. Керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органа контролю.

2. Особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно з договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

3. Якщо податкову декларацію подають податкові агенти — юридичні особи, вона повинна бути підписана керівником такого агента й особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків — фізична особа — таким платником податків.

Детальніше за посиланням: https://ukraine-oss.com/ekologichnyj-podatok-u-2026-roczi-yak-pravylno-zapovnyty-deklaracziyu-i-dodatky/

Затверджені коефіцієнти базуються на фактичній структурі українського енергобалансу та враховують особливості національної енергосистеми. Це означає перехід від використання усереднених міжнародних показників до більш точних і релевантних для України даних.

Детальніше за посиланням: https://ukraine-oss.com/uryad-zatverdyv-naczionalni-koeficziyenty-vykydiv-parnykovyh-gaziv-dlya-spozhyvannya-kinczevoyi-energiyi/