Законопроєкт є черговим кроком у наближенні українського законодавства до права ЄС у сфері корпоративної звітності. Зокрема, він враховує положення Директиви 2013/34/ЄС та зміни, внесені Директивою (ЄС) 2022/2464 щодо корпоративної звітності зі сталого розвитку (CSRD).

Для бізнесу це означає поступовий перехід від загального обговорення ESG-принципів до конкретних вимог щодо збору, систематизації та розкриття інформації про сталий розвиток. Тому вже зараз важливо розуміти, які саме зміни пропонуються, кого вони можуть стосуватися та як до них підготуватися.

Що таке ESG?

ESG охоплює три групи факторів: environmental (екологічні), social (соціальні) та governance (корпоративне управління).

Вони дозволяють оцінювати діяльність компанії не лише за фінансовими результатами, а й з огляду на її вплив на довкілля та суспільство, підходи до трудових відносин, дотримання прав людини та корпоративного управління.

Водночас ESG та звітність зі сталого розвитку не є тотожними поняттями. ESG — ширша концепція, тоді як законопроєкт № 15538 спрямований передусім на встановлення конкретних вимог до підготовки та розкриття інформації зі сталого розвитку.

Чому це важливо для бізнесу?

ESG-фактори дедалі частіше враховуються інвесторами, банками, міжнародними фінансовими організаціями та великими корпоративними клієнтами при оцінці компаній, інвестиційних проєктів і ланцюгів постачання. Тому якість управління ESG-ризиками може впливати не лише на репутацію бізнесу, а й на доступ до фінансування та співпрацю з міжнародними партнерами.

У ЄС цей процес уже перейшов у площину регуляторних вимог. Європейське законодавство передбачає розкриття визначеними категоріями компаній інформації зі сталого розвитку відповідно до встановлених стандартів. Така інформація охоплює, зокрема, екологічні та соціальні питання, трудові відносини, дотримання прав людини, корпоративне управління та боротьбу з корупцією.

Для українського бізнесу значення цих правил не обмежується майбутнім прямим обов’язком подавати відповідну звітність. Компанії, які працюють з європейськими групами, міжнародними банками та інвесторами або входять до ланцюгів постачання великих компаній, можуть стикатися із запитами на ESG-інформацію значно раніше.

Що пропонується змінити в українському законодавстві?

1. Запровадження звітності зі сталого розвитку

Законопроєкт № 15538 передбачає запровадження в Україні звітності зі сталого розвитку відповідно до європейських стандартів.

На першому етапі відповідний обов’язок пропонується встановити для підприємств, чистий оборот яких перевищує 450 млн євро, а середня кількість працівників — 1 000 осіб. Першим звітним роком передбачається 2028 рік.

Таким чином, на початковому етапі прямий законодавчий обов’язок стосуватиметься відносно вузького кола найбільших підприємств.

Проте практичний вплив нових правил може бути значно ширшим. Великі компанії, на які поширюватиметься обов’язок щодо звітності, можуть потребувати відповідної інформації від своїх дочірніх компаній, постачальників та інших контрагентів. Тому необхідність збирати ESG-дані може поступово поширюватися і на підприємства, які самі формально не підпадають під критерії обов’язкової звітності.

2. Нова законодавча термінологія

Законопроєкт пропонує закріпити на законодавчому рівні низку нових понять.

Звітність із сталого розвитку — звітність підприємства, яка містить інформацію про питання сталого розвитку відповідно до вимог стандартів звітності із сталого розвитку.

Консолідована звітність із сталого розвитку — звітність із сталого розвитку підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці.

Питання сталого розвитку охоплюють екологічні та соціальні питання, а також питання, що стосуються трудових відносин, дотримання прав людини та боротьби з корупцією.

Стандарти звітності із сталого розвитку — документи, прийняті Європейською Комісією, якими визначено обов’язкові вимоги та порядок розкриття підприємствами інформації у звітності зі сталого розвитку.

Таким чином, йдеться не просто про декларування компанією певних ESG-принципів, а про формування стандартизованої системи збору та розкриття відповідної інформації.

3. Оновлення критеріїв класифікації підприємств

Законопроєкт також передбачає оновлення критеріїв класифікації підприємств.

Малі підприємства мають відповідати щонайменше двом із таких критеріїв:

балансова вартість активів — до 5 млн євро включно;

чистий оборот — до 10 млн євро включно;

середня кількість працівників — до 50 осіб включно.

Для середніх підприємств встановлюються такі критерії:

балансова вартість активів — до 25 млн євро включно;

чистий оборот — до 50 млн євро включно;

середня кількість працівників — до 250 осіб включно.

До великих підприємств належатимуть підприємства, показники яких перевищують щонайменше два з критеріїв, установлених для середніх підприємств.

При цьому саме по собі віднесення підприємства до категорії великих ще не означатиме автоматичного виникнення у нього обов’язку подавати звітність зі сталого розвитку з 2028 року. Для першого етапу запровадження такої звітності законопроєкт передбачає окремі, значно вищі критерії.

З чого варто розпочати підготовку?

До 2028 року ще залишається час, однак створення системи звітності зі сталого розвитку — це не лише підготовка документа наприкінці звітного року. Компанії необхідно визначити джерела інформації, відповідальних осіб, процедури її збору та механізми контролю достовірності даних.

Першим кроком має стати оцінка того, наскільки майбутні вимоги стосуватимуться компанії. При цьому варто враховувати не лише формальні критерії законодавства, а й структуру групи, вимоги материнської компанії, банків, інвесторів та ключових клієнтів.

Наступним кроком доцільно провести gap analysis: визначити, які дані щодо сталого розвитку компанія вже збирає, де вони зберігаються та якої інформації наразі бракує. Частина необхідних відомостей уже може міститися у фінансовій, кадровій, екологічній, комплаєнс- та іншій внутрішній документації.

Важливо також визначити відповідальних за окремі блоки інформації. Звітність зі сталого розвитку не може бути виключно завданням бухгалтерії або фінансового департаменту. Для її підготовки можуть знадобитися дані від HR, юридичної та комплаєнс-функцій, операційних підрозділів, служб охорони праці, екологічних та інших спеціалістів.

Окрему увагу варто приділити процедурам збору та документування даних. Якщо інформація в майбутньому підлягатиме розкриттю та перевірці, важливим буде не лише сам показник, а й можливість підтвердити, звідки він отриманий, як розрахований та хто відповідає за його достовірність.

Нарешті, компаніям варто вже зараз проаналізувати, яку ESG-інформацію у них запитують банки, інвестори, міжнародні партнери та клієнти. Це дозволить не створювати в майбутньому декілька паралельних систем збору інформації, а поступово сформувати єдиний внутрішній процес.

Висновок

Запровадження звітності зі сталого розвитку не означає, що з 2028 року відповідний обов’язок одночасно виникне для всього українського бізнесу. На першому етапі прямі законодавчі вимоги стосуватимуться обмеженого кола найбільших підприємств.

Водночас практичний вплив нових правил може бути значно ширшим. Інформацію про питання сталого розвитку можуть запитувати материнські компанії, банки, інвестори та великі клієнти, які самі мають відповідні вимоги до звітності.

Тому підготовку варто починати вже зараз — не зі створення формального ESG-звіту, а з розуміння того, які дані компанія вже має, яких даних бракує та як організувати їх системний збір і документування.

Перехідний період до 2028 року дає бізнесу можливість вибудувати ці процеси поступово.

Для компаній, які розпочнуть таку роботу завчасно, запровадження нових вимог не потребуватиме різкої перебудови внутрішніх процесів, а стане логічним продовженням уже створеної системи збору даних, контролю та звітності.

Спеціально для Oboz.ua

Загальним нормативним актом, який регулює екологічні податки та рентну плату, є Податковий кодекс України (ПКУ). У ньому містяться деталі щодо:

• Екологічного податку (розділ XIII);
• Рентної плати за використання природних ресурсів (розділ XIV).

Важливі моменти:

• Екологічний податок: стосується забруднення навколишнього середовища підприємствами, а також використання водних, земельних та інших природних ресурсів (повітря, відходи).
• Рентна плата: визначається за користування природними ресурсами (нафти, газу, води, лісів тощо), а також за експлуатацію надр (видобуток корисних копалин).

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»

Цей закон є основним нормативно-правовим актом, що регулює охорону довкілля та визначає основи екологічної політики країни. Він також закріплює принципи екологічного обов’язку та фінансової відповідальності за забруднення навколишнього середовища, що є підставою для справляння екологічних податків.

Юридична різниця між екологічним податком, рентною платою та штрафом за шкоду довкіллю полягає в їхньому правовому статусі, цілях, підставах для нарахування і правовому механізмі їх сплати. Ось як ці три категорії відрізняються одна від одної:

Розрахунок екологічного податку за утворення відходів

Податок за утворення відходів обчислюється на основі обсягу утворених відходів (в тоннах) та ставок податку за кожну категорію відходів.

Алгоритм розрахунку:

• Визначити обсяг утворених відходів в тоннах за кожною категорією.
• Застосувати ставки екологічного податку для кожної категорії відходів.
• Для кожної категорії відходів розрахувати суму податку:
• Підсумувати всі суми податків за кожну категорію відходів.

Детальніше можете ознайомитися за посиланням: https://ukraine-oss.com/yak-rozrahuvaty-ekologichnyy-podatok-za-utvorennya-vidhodiv/

Так, в умовах інтегрованого довкіллєвого дозволу визначаються гранично допустимі викиди для речовин, вібрації, тепла, шуму, інших фізичних та біологічних факторів, які вивільнятимуться внаслідок діяльності установки, згідно з висновками найкращих доступних технологій та методів управління, а для викидів, які не включені до таких висновків, а також у разі відсутності затверджених висновків найкращих доступних технологій та методів управління – екологічними нормативами. 

Переліки забруднюючих речовин, фізичних та біологічних факторів, які підлягають регулюванню, затверджуються Кабінетом Міністрів України:

В рамках впровадження реформи запобігання промислового забруднення Міндовкілля активно розробляє підзаконну нормативну базу.

Детальніше можете ознайомитися за посиланням: https://ukraine-oss.com/integrovanyj-dovkilyevyj-dozvil-yaki-zabrudnyuyuchi-rechovyny-ta-faktory-pidlyagayut-kontrolyu-2/

Правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є:

• надання завідомо неправдивих чи неповних відомостей про вплив на довкілля планованої діяльності;
• порушення встановленої законодавством процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, у тому числі порядку інформування громадськості та порядку проведення громадського обговорення і врахування його результатів;
• неврахування у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності;
• підготовка завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи завідомо неправдивого висновку з оцінки впливу на довкілля;
• незаконне втручання у підготовку та надання висновку з оцінки впливу на довкілля;
• провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності;
• недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проєктах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші правопорушення у сфері оцінки впливу на довкілля.

Особи, винні в порушенні законодавства про оцінку впливу на довкілля, притягуються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

Детальніше можете ознайомитися за посиланням: https://ukraine-oss.com/yaki-yurydychni-naslidky-dlya-pidpryyemstva-yakshho-proignoruvaty-proczeduru-ovd-3/

Проєкт документа спрямований на приведення чинної форми декларації, затвердженої наказом Мінфіну від 17.08.2015 № 715, у відповідність до останніх змін податкового законодавства. Йдеться, зокрема, про норми Законів України від 16.07.2025 № 4536-IX та від 21.08.2025 № 4577-IX. Окрім цього, зміни мають на меті підвищення якості інформаційного забезпечення адміністрування екологічного податку, зокрема в частині даних про дозвільні документи та інтегровані довкіллєві дозволи.

Ключові запропоновані зміни:

Проєктом передбачено такі основні нововведення:

• Оптимізація складу інформації у декларації.
  Пропонується виключити з форми декларації реквізит щодо коду КАТОТТГ за місцем обліку платника (місцезнаходження контролюючого органу). Така інформація не використовується в процесі адміністрування екологічного податку, тому визнається надлишковою.
• Розширення інформаційного наповнення додатків.
  Додатки 1–6 до декларації планується доповнити відомостями про дозвільні документи або інтегровані довкіллєві дозволи. Зокрема, передбачено відображення:

• найменування органу, що видав дозвіл;
• номера та дати його видачі;
• строку дії документа.

Таке доповнення дозволить контролюючим органам отримувати більш повну інформацію про діяльність суб’єктів господарювання, яка впливає на довкілля, та ефективніше адмініструвати екологічний податок.

Запропоновані зміни мають технічний і водночас практичний характер: з одного боку – спрощується форма декларації за рахунок вилучення зайвих реквізитів, з іншого – посилюється контрольна функція через розширення інформації про екологічні дозволи.

Держмитслужба зазначає, що відповідний підрозділ функціонує на базі Координаційно-моніторингової митниці та здійснює опрацювання декларацій, визначених автоматизованою системою управління ризиками. Перевірка проводиться централізовано, незалежно від митниці подання декларації, що, за позицією служби, має забезпечити уніфікований підхід до виконання митних формальностей і виявлення потенційних ризиків.

Відбір декларацій для такого контролю здійснюватиметься в автоматичному режимі із застосуванням випадкового відбору. Рівень селективності встановлено на рівні до 40% від загальної кількості декларацій за відповідними товарними позиціями. Строк проведення цього етапу моніторингу визначено з 1 квітня по 30 червня 2026 року.

Фактично рішення свідчить про посилення митного контролю щодо окремих категорій товарів аграрного призначення в період посівного сезону. Для суб’єктів ЗЕД це сигнал заздалегідь перевірити коректність класифікації товарів, опису в деклараціях, супровідних документів та інших відомостей, які можуть бути предметом митного аналізу в межах ризик-орієнтованого контролю.

Окремо Держмитслужба навела результати попереднього етапу пілотного проєкту, який стосувався митного оформлення вживаних транспортних засобів, що переміщувалися із застосуванням преференційного режиму митної торгівлі. За даними служби, з початку 2026 року в межах цього етапу було виконано митні формальності більш ніж за 1,8 тис. декларацій та забезпечено донарахування митних платежів на суму понад 12 млн грн.

Ми продовжуємо впроваджувати рішення, що поєднують операційну стійкість бізнесу та відповідальне ставлення до ресурсів.

Одним із таких кроків стало встановлення інверторів в офісі – технології, що забезпечує безперебійне живлення без шкідливих викидів.

Це дозволяє нам зменшувати шкідливий вплив на довкілля та водночас підтримувати стабільну роботу команди навіть в умовах нестабільної енергосистеми.

Адже відповідальність бізнесу – це не лише про результат, а й про підхід до сталого розвитку, навіть у складні часи!

Правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є:

1. Надання завідомо неправдивих чи неповних відомостей про вплив на довкілля планованої діяльності;

2. Порушення встановленої законодавством процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, у тому числі порядку інформування громадськості та порядку проведення громадського обговорення і врахування його результатів;

3. Неврахування у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності;

4. Підготовка завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи завідомо неправдивого висновку з оцінки впливу на довкілля;

5. Незаконне втручання у підготовку та надання висновку з оцінки впливу на довкілля;

6. Провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності;

7. Недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти;

Особи, винні в порушенні законодавства про оцінку впливу на довкілля, притягуються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

Форма та вимоги до змісту базового звіту, оцінки стану забруднення земель та підземних вод, перелік небезпечних речовин, а також методика оцінки стану забруднення земель та підземних вод затверджуються Міндовкілля.

Детальніше можете ознайомитися за посиланням: https://ukraine-oss.com/bazovyj-zvit-do-integrovanogo-dovkillyevogo-dozvolu-pokrokovyj-algorytm-zi-skladannya/

Екологічний податок залишається податком за факт негативного впливу, а не за наявність дозволу.

У 2026 році екологічний податок стягується за:

• Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
• Розміщення відходів.
• Скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.
• Утворення та зберігання радіоактивних відходів.

Ключовий зсув 2026 року

Податкова база все частіше перевіряється через зіставлення:

• Дозволів (на викиди, спецводокористування, управління відходами).
• Матеріалів ОВД.
• Звітів МЗВ (моніторинг, звітність, верифікація).
• Первинних технологічних даних.
• Електронної екозвітності.

Податкова декларація повинна бути підписана:

1. Керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органа контролю.

2. Особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно з договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

3. Якщо податкову декларацію подають податкові агенти — юридичні особи, вона повинна бути підписана керівником такого агента й особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків — фізична особа — таким платником податків.

Детальніше за посиланням: https://ukraine-oss.com/ekologichnyj-podatok-u-2026-roczi-yak-pravylno-zapovnyty-deklaracziyu-i-dodatky/